Рішення № 40550538, 11.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 643/6209/14-ц Головуючий І інстанції - Зінченко Ю.Є.

Провадження: 22-ц/790/5696/14 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: сімейні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Сащенка І.С., Довгаль А.П.,

при секретарі - Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, що продовжує навчання, -

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2014 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 27.10.1995 року, шлюб розірваний рішенням суду від 05.11.2007 року.

Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в 2013 році був зарахований на денне відділення Харківського медичного університету на контрактній основі, вартість навчання складає 96950 грн., тобто 8310 за кожний семестр, термін навчання 6 років.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25.12.2013 року з відповідача були стягнуті аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття у розмірі 1200 грн. та додаткові витрати на навчання у ВУЗІ в розмірі 800 грн.

Відповідач є приватним підприємцем, підприємницьку діяльність здійснює в 2-х магазинах у центрі м. Харкова, має заробіток і спроможний надавати матеріальну допомогу сину до досягнення ним 23-х років, оскільки син продовжує навчання на стаціонарі та особистих коштів немає.

Просила стягнути з відповідача аліменти на навчання у розмірі 2500 грн. щомісяця до досягнення сином 23-х років, тобто до 18.04.2019 року.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 липня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2000 гривень щомісяця, починаючи з 12 травня 2014 року на період навчання у ВУЗІ до досягнення ним 23-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнуто ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243,60 грн. на користь держави. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення суду, яким зменшити розмір стягнутих аліментів з 2000 грн. до 609 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне і неправильне з»ясування і встановлення обставин, які мають значення для справи.

В обґрунтування скарги зазначив, що суд першої інстанції всупереч вимог ст. 182 СК України не врахував його матеріальний стан та наявність на його утриманні вагітної дружини. Вказував, що він не має можливості сплачувати аліменти на навчання сина у розмірі 2000 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.10.1995 року, шлюб розірваний рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05.11.2007 року /а.с. 3/.

Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 4/.

ОСОБА_5 зареєстрований та мешкає разом з ОСОБА_4 /а.с. 6,13/.

Згідно довідки від 30.04.2014 року № 723 ХНМУ, ОСОБА_5 навчається на 1 курсі Харківського національного медичного університету, термін навчання 6 років, форма фінансування - контракт /а.с. 34/.

Згідно довідки від 01.07.2014 року ХНМУ, ОСОБА_5 навчається на кафедрі медицини катастроф та військової медицини за програмою підготовки офіцерів запасу за контрактом від 14.02.2014 року № 72 /а.с.36/.

Згідно копії договору № 131095 від 21.08.2013 року вартість навчання на медичному факультеті ХНМУ становить 96950, 00 грн. /а.с. 7/.

Згідно довідки про заробітну плату, позивач є співробітником УСБУ в Харківській області, її заробітна плата з жовтня 2013 року по березень 2014 року склала 27578,95 грн., тобто середньомісячна заробітна плата становить 4596,5 грн. /а.с. 35/.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має можливість надавати сину матеріальну допомогу у розмірі 2000 грн. щомісяця з дня подання позову до суду до досягнення ОСОБА_5 23-х років, за умови продовження навчання.

Колегія суддів з такими висновками повністю не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього кодексу.

Згідно довідки про склад сім'ї від 14.07.2014 року, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований та мешкає разом з батьками - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 37/.

Згідно виписки з амбулаторної картки, відповідач знаходиться на обліку в Харківській міській поліклініці № 11 з приводу ІБС, стенокардії, атеросклеротичною та постінфарктного кардіосклерозу (1997 p.), гіпертонічної хвороби 3 ст., емфіземи легенів, церебрального атеросклерозу /а.с. 38/.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, 01.08.2014 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_11 /а.с. 72/.

З копії обмінної картки пологового будинку форми № 133/о вбачається, що дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_11 вагітна /а.с. 68-71/.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4, пояснення якої не спростувала сама ОСОБА_4, пояснила, позивач разом з відповідачем мають право власності в рівних частках на нежитлове приміщення, яке використовується для додаткового доходу.

Враховуючи матеріальне становище відповідача та наявність на його утриманні вагітної дружини, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_3 аліментів слід стягнути на користь на користь ОСОБА_4 на повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000 гривень щомісяця, починаючи з 12 травня 2014 року на період навчання у ВУЗІ до досягнення ним 23-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

За вказаних обставин, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе задовольнити апеляційну скаргу частково, змінивши рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір стягнутих аліментів з 2000 грн. до 1000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 липня 2014 року змінити. Зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_3 аліментів з 2000 грн. до 1000 грн.

В іншій частині це ж рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -