Ухвала суду № 40549157, 03.09.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1820/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Ромазан Л.С. Провадження № 11-кп/789/210/14 Доповідач - Свачій І.М.Категорія - ч.1 ст.365 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Свачія І.М.

Суддів - Максимович Ю. А., Лекан І. Є.,

з участю:

секретаря - Беській С.В.

прокурора - Гарматюка Р.Є.

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Тернопільської області Сарахмана А.М. на вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2014 року, яким, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, неодруженого, несудимого, непрацюючого, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, з покладенням обовязків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

За ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_3 виправдано.

Запобіжний захід обвинуваченому у виді застави до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2 громадянина України, неодруженого, несудимого, непрацюючого, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, з покладенням обовязків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

За ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_3 виправдано.

Запобіжний захід обвинуваченому у виді застави до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

встановила:

Згідно вироку суду, обвинувачений ОСОБА_3, працюючи на посаді старшого оперуповновженого по боротьбі з незаконним обігом наркотиків кримінальної міліції Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області та обвинувачений ОСОБА_4, працюючи на посаді дільничого інспектора міліції СДІМ МГБ вказаного відділу, будучи відповідно до ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" працівниками правоохоронного органу, тобто службовими особами-представниками влади, діючи недозволеними методами, порушуючи вимоги ст. ст. 5, 10 Закону України "Про міліцію", згідно з якими вони зобовязані діяти у точній відповідності із законом, виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, у разі безпосереднього виявляння подій, які загрожують громадській безпеці вжити заходів до попередження і припинення правовопорушень, затримання осіб, які вчинили правопорушення і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції, виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення, явно виходячи за межі наданих їм повноважень, затверджених відповідно 02 листопада 2012 року та 21 січня 2013 року начальником Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області, якими передбачено їх обовязок проводити заходи по попередженню та розкриттю злочинів на території оперативного обслуговування у точній відповідності із законом, з метою створення штучного викриття злочину у сфері обігу наркотичних засобів, на початку червня 2013 року у невстановленому досудовим розслідуванням населеному пункті Теребовлянського району обвинувачений ОСОБА_3 зірвав рослину родини конопляних, обірвав із неї листя, приніс його у свій службовий кабінет, що знаходиться у Теребовлянському РВ Управління МВС України в Тернопільській області за адресою АДРЕСА_3, висушив їх природнім способом, після чого подрібнив та помістив у сірникову коробку.

В подальшому, 12 червня 2013 року ОСОБА_3, діючи спільно із обвинуваченим ОСОБА_4, взяв із схованки попередньо виготовлений наркотичний засіб та передав його останньому з метою подальшої передачі вказаного наркотичного засобу ОСОБА_7, за допомогою якого мало б відбутись штучне викриття невстановленої особи у вчиненні нею злочину у сфері обігу наркотичних засобів. Зазначений наркотичний засіб ОСОБА_4 зберігав під дахом огорожі Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області.

Доводячи свій умисел, спрямований на перевищення влади та службових повноважень, до кінця, діючи за попередньою змовою між собою, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, з метою отримання неправомірної вигоди у вигляді створення мнимих показників службової діяльності 13 червня 2013 року приблизно о 10 год. 40 хв. по вул. Січових Стрільців у місті Теребовля, неподалік від приміщення Теребовалянського РВ Управління МВС України, неправомірно передали особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою в перерахунку на суху речовину 2.46 г ОСОБА_7 для подальшої його передачі останнім невстановленій особі з метою викриття цієї невстановленої особи, затримання її та створення таким чином видимості ефективності їх роботи.

Вчиненням таких дій обвинувачених підірвано авторитет та престиж органів внутрішніх справ України, основним завданням яких є захист життя, здоровя, прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, створено у громадськості негативну уяву щодо службових осіб внутрішніх справ, знехтувано нормами законодавства про міліцію, і тим самим завдано істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

В апеляційній скарзі та поданих змінах до неї прокурор просить вирок суду скасувати, у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених.

Просить ухвали свій вирок, яким засудити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 365 КК України та призначити покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна; за ч. 1 ст. 365 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді позбвлення волі строком на 6 років, з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 спеціального звання "старший лейтенант міліції", а ОСОБА_4 спеціального звання "лейтенант міліції".

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно робить висновок про відсутність в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_3 умислу на незаконне придбання, виготовлення, зберігання з метою збуту та незаконний збут ОСОБА_7 особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Твердження обвинувачених про відсутність у них умислу не відповідає фактичним обставинам справи, здобутим доказам та спрямовані на покращення свого становища і уникнення передбаченого покарання.

Крім того, апелянт зазначає, що при призначенні покарання судом не враховано вимоги ст. 65 КК України і суд не мав достатніх підстав для звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, тому для досягнення мети покарання та попередження вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нових злочинів, доцільним було б призначити більш суворе покарання у виді позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за ч. 1 ст. 365 КК України є правильним і не оспорюється.

Відповідно показанням ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які визнали свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, не заперечуючи факт перевищення ними службових повноважень, обвинувачені заперечували вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Підтвердили, що дійсно перевищили службові повноваження, оскільки не діяли в спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством та законодавством України про міліцію. Однак, не мали умислу на незаконне придбання, виготовлення, зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинених за попередньою змовою групою осіб, а вчинені дії були повязані із штучним викриттям особи у вчиненні злочину, повязаного із незаконним зберіганням наркотичного засобу.

Проте, вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинах підтверджується доказами в їх сукупності, а саме:

-протоколом прийняття від ОСОБА_7 заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12 червня 2013 року, згідно з якими дільничий інспектор міліції Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області ОСОБА_4 10 червня 2013 року запропонував ОСОБА_7 знайти особу, яку б можна було викрити у вчиненні злочину, повязаного із незаконним обігом наркотичного засобу, і для цього передасть йому сірникову коробку із наркотичним засобом (т. 1 а. с. 10-12 кримінального провадження);

- протоколом огляду місця події від 13 червня 2013 року із додатками до нього, відповідно до яких місцем огляду була прилегла територія до адміністративної будівлі Теребовлянської центральної районної комунальної лікарні по вул.Січових Стрільців, 25 у м. Теребовлі Тернопільської області, де було виявлено ОСОБА_7, який повідомив, що 13 червня 2013 року одержав від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наркотичні засоби (марихуану) для того, щоб їх передати іншій особі, яку вони повинні були затримати і вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності (т. 1 а. с. 37-60 кримінального провадження);

- висновком експерта від 13 червня 2013 року № 2-619/13, згідно з яким надана на експертне дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, має ботанічні ознаки верхівкових частин рослини коноплі, містить каннабіноїди, зокрема, тетрагідроканабінол, і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу (марихуани) в перерахунку на суху речовину становить 2.46 грама (т. 1 а. с. 107-111 кримінального провадження);

- висновком експерта від 17 червня 2013 року № 1-642/13, відповідно до якого слід пальця руки розміром 15x17 мм, виявлений на зовнішній стороні на нижній частині внутрішньої коробки з-під сірників, вилученої 13 червня 2013 року під час огляду місця події, залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 117-119 кримінального провадження);

- наказом начальника Управління МВС України в Тернопільській області від 03 липня 2012 року № 146 о/с, згідно з якими ОСОБА_4 призначено на посаду дільничого інспектора міліції сектору дільничих інспекторів міліції міліції громадської безпеки Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області (т. 1.а. с. 195 кримінального провадження);

- наказом начальника Управління МВС України в Тернопільській області від 26 жовтня 2010 року № 289о/с, відповідно до яких ОСОБА_3 призначено на посаду старшого оперуповноваженого по боротьбі з незаконним обігом наркотиків кримінальної міліції Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області (т. 1.а. с. 196 кримінального провадження);

-посадовими обов"язками дільничого інспектора міліції МГБ Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області лейтенанта міліції ОСОБА_4, затвердженими начальником Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області 21 січня 2013 року, згідно з якими дільничий інспектор міліції повинен знати територію адміністративної дільниці, її населення, кількість скоєних на ній злочинів, обставин, які призводять до їх скоєння, порядок огляду місця події, виявлення, закріплення та вилучення слідів злочину та інших речових доказів, вправі затримувати осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, складати протоколи про адміністративні правопорушення, проводити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, затримувати і доставляти до органів внутрішніх справ відповідно до Закону України "Про міліцію" осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів та ін. (т. 1 а. с. 206-207 кримінального провадження);

- посадовими обов"язками старшого оперуповноваженого по боротьбі із незаконним обігом наркотиків Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області, затвердженими начальником Теребовлянського РВ Управління МВС України у Тернопільській області 02 листопада 2012 року, з якими ознайомлений ОСОБА_3 та згідно з якими старший оперуповноважений по боротьбі із незаконним обігом наркотиків веде контрольно-спостережливу справу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків на території районного відділу, заводить справи оперативного обліку по боротьбі з наркобізнесом, особисто розкриває злочини, пов»язані з наркотиками, використовуючи технічні засоби, здійснює комплекс оперативно-розшукових заходів із залученням можливостей спеціалізованих підрозділів у взаємодії з іншими силовими структурами, забезпечує документування виявлення відповідних видів злочинної діяльності та ін. (т. 1 а. с. 208-211 кримінального провадження);

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 14 червня 2013 року, відповідно до яких встановлено відсутність у ОСОБА_7 наркотичних засобів, вручено ОСОБА_7 спеціальні засоби для здійснення аудіо-, відео,- контролю за обставинами, які мали місце 13 червня 2013 року біля приміщення Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області, за участю ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 і які вказують на штучне викриття особи у вчиненні злочину, зазначено на місце схову наркотичного засобу і передачі його обвинуваченими ОСОБА_7 (т. 2 а. с. 79-81 кримінального провадження);

- протоколом про результати аудіо-, відео-, контролю особи (старшого оперуповноваженого по боротьбі із незаконним обігом наркотиків Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 від 14 червня 2013 року, якими підтверджуються зустріч ОСОБА_7 із ОСОБА_3 13 червня 2013 року біля приміщення Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області, та розмови між ними з приводу того, що повинен приїхати знайомий ОСОБА_7, якого викриватимуть у вчиненні злочину, пов»язаного із незаконним обігом наркотичного засобу, обговорювались дії, які ОСОБА_7 повинен вчинити разом із своїм знайомим для викриття останнього у вчиненні такого злочину, місце схову і передача наркотичного засобу ОСОБА_4 ОСОБА_7 (т. 2 а. с. 82-94 кримінального провадження);

- протоколами про результати аудіо-, відео-, контролю особи (дільничого інспектора Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області ОСОБА_4) від 14 червня 2013 року, якими підтверджуються зустріч ОСОБА_7 із ОСОБА_4 13 червня 2013 року біля приміщення Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області, та розмови між ними з приводу того, де зберігається наркотичний засіб і який повинен був передати ОСОБА_7 своєму знайомому, якого викриватимуть у вчиненні злочину, повязаного із незаконним обігом наркотичного засобу, а також сам факт передачі ОСОБА_4 ОСОБА_7 наркотичного засобу (т. 2 а. с. 95-97 кримінального провадження).

Колегія суддів вважає, що вина обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 365 КК України ( в редакції 21.02.2014 року) як перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваними законом державним інтересам та за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, виготовлення,, зберігання, з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Виправдання обвинувачених в частині незаконного придбання, виготовлення, зберігання, з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - необгрунтоване, оскільки відповідно до наведених вище доказів по справі, ОСОБА_3 зірвав рослину родини конопляних, обірвав із неї листя, приніс його у свій службовий кабінет, висушив їх природнім способом, подрібнив та помістив у сірникову коробку. Після цього ОСОБА_3, діючи спільно із обвинуваченим ОСОБА_4, взяв із схованки попередньо виготовлений наркотичний засіб та передав його останньому з метою подальшої передачі вказаного наркотичного засобу ОСОБА_7

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мали умислу на вчинення цього злочину, а вчинені дії були повязані із штучним викриттям особи у вчиненні злочину, повязаного із незаконним зберіганням наркотичного засобу та безпідставно виправдав їх за ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно п. п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року із змінами "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" незаконне виготовлення наркотичних засобів утворює закінчений

склад злочину з моменту, коли почали вчинятися дії, спрямовані на одержання таких засобів чи речовин, готових до вживання.

Під незаконним придбанням розуміється також збирання залишків наркотиковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях. Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості. Злочини, передбачені ст. 307, 309, 311 КК України, визнаються закінченими з моменту вчинення однієї із зазначених у диспозиціях цих статей альтернативних дій.

Під незаконним збутом наркотичних засобів потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч законам "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика, введення володільцем цих засобів або речовин ін'єкцій іншій особі за її згодою тощо).

Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

ОСОБА_7 повідомив суду, що передаючи йому наркотичні засоби для подальшої передачі невстановленій особі обвинувачені дозволили вжити частину наркотичного засобу, шляхом куріння та вказали що грошові кошти, отримані за наркотичний засіб, він може залишити собі.

Твердження суду першої інстанції про те, що будь-яких фактичних даних, які б підтверджували домовленість між обвинуваченими та ОСОБА_7 про бажання придбати останнім наркотичного засобу, не здобуто, протирічить показанням свідка та фактичним обставинам провадження, оскільки дії по безоплатній передачі свідку наркотичного засобу, дозвіл вжити частину наркотичного засобу, свідчить про реалізацію всупереч вимогам закону "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" та повністю узгоджується з п. 4 Постанови.

При прийнятті рішення суд першої інстанції залишив поза увагою різні обєкти злочинних посягань та те, що дії обвинувачених по створенню штучного підвищення статистичних даних у розкритті злочину, повязаного із незаконним зберіганням особою наркотичних засобів (ч. 1 ст. 365 КК України) та по придбанню, виготовленню, зберіганню з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 307 КК України), охоплювалися різними умислами та здійснювалися у різний спосіб.

За таких обставин апеляційні доводи прокурора про неповноту, необєктивність, однобічність розгляду справи, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, безпідставне виправдання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України - обгрунтовані та підлягають задоволенню, а тому вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2014 року, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 420 КПК України слід скасувати та постановити новий вирок.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, колегія суддів відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, незначну кількість збутого наркотичного засобу та конкретні обставини його збуття, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується як за місцем попередньої роботи так і за місцем проживання, молодий вік, часткове визнання вини, розкаяння у вчиненому, - як пом'якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин, що в сукупності колегія суддів вважає істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого і приходить до висновку, що покарання йому слід обрати із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче нижчої межі передбаченої санкцією ч.2 ст.307 КК України та із застосуванням ст.75 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, колегія суддів відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, незначну кількість збутого наркотичного засобу та конкретні обставини його збуття, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується як за місцем попередньої роботи так і за місцем проживання, молодий вік, часткове визнання вини, розкаяння у вчиненому, - як пом'якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин, що в сукупності колегія суддів вважає істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого і приходить до висновку, що покарання йому слід обрати із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче нижчої межі передбаченої санкцією ч.2 ст.307 КК України та із застосуванням ст.75 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім цього, призначаючи покарання обвинуваченим за ч.1 ст. 365 КК України, колегія суддів також враховує, те що згідно ч.3 ст.5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом"якшує кримінальну відповідальність має зворотну дію в часі лише в тій частині, що помякшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а тому покарання їм слід призначити за ч.1 ст.365 КК України (в редакції від 7.04.2011 року) санкція статті якої є м"якшою ніж санкція цієї ж статті в редакції на час скоєння ними цього злочину.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 420 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Тернопільської області Сарахмана А.М. задовольнити частково.

Вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2014 щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - скасувати та постановити новий вирок.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 365 КК України ( в редакції від 7.04.2011 року) та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі ;

-за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції від 7.04.2011 року) - 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки .

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місцяців, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк терміном 2 роки.

Застосувати ст.76 КК України і зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання та періодично з»являтися в ці органи для реєстрації

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 спеціального звання "старший лейтенант міліції".

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 365 КК України ( в редакції від 7.04.2011 року) та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 років позбавлення волі ;

-за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції від 7.04.2011 року)- 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк терміном 2 роки.

Застосувати ст.76 КК України і зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання та періодично з»являтися в ці органи для реєстрації

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_4 спеціального звання "лейтенант міліції".

В решті вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2014 року залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

______ ______ ___

Свачій І.М. Максимович Ю.А. Лекан І.Є.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Свачій