Рішення № 40548538, 10.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7562/14 Справа № 201/2262/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Федоріщев С.С. Доповідач - Волошин М.П.Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Волошина М.П.,

суддів - Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

при секретарі - Крикун А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 червня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Актабанк" до ОСОБА_2, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Ареал" про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Актабанк" про визнання договору поруки припиненим, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ПАТ «АКТАБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ТОВ «Ареал» про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 20 лютого 2012 року між ПАТ «АКТАБАНК» та ТОВ «Ареал» був укладений Кредитний договір №01-869/Т, згідно якого позивач надав ТОВ «Ареал» кредит у розмірі 900 000,00 доларів США, а останній прийняв на себе зобов'язання повернути грошові кошти, одержані в рахунок кредиту, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,5% річних та виконати свої зобов'язання в повному обсязі. У зв'язку з невиконанням боржником - ТОВ «Ареал» зобов'язань щодо погашення заборгованості за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на 25 квітня 2014 р. становить 1 004 986,58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 11 436 747, 28 грн. З метою забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором між позичальником та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 01-869/Т/4 від 20 лютого 2012 року. Тому позивач просив стягнути з відповідача як з поручителя заборгованість, яка станом на 25 квітня 2014 року досягла 1 004 986,58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 11 436 747,28 грн.

ОСОБА_2 звернувся з зустрічною позовною заявою, в якій просив суд визнати договір поруки №01-869/Т/4, укладений між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_2 20 лютого 2012 року припиненим з 21 січня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що спірним договором поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.І ст.251 та ч.І ст.252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Позивач же за первинним позовом у своїй позовній заяві стверджує, що з липня місяця 2012 року боржник не сплачує відсотки за кредитним договором та не повертає тіло кредиту. Відповідно до наданого розрахунку суми боргу за кредитним договором №01-869/Т від 20.02.2012 р. станом на 13 лютого 2013 року прострочення оплати процентів по кредиту відбулось 11.07.2012 р., а самого кредиту - 20 липня 2012 року. 01 лютого 2013 р. позивач за первинним позовом можливо й направляв Поручителю лист від 30 січня 2013 р. на який він посилається у своїй позовній заяві, але в матеріалах справи відсутній додаток до нього, а саме: розрахунок заборгованості від 28 січня 2013 року за кредитним договором №01-869/Т від 20.02.2012 р. та відповідне рекомендоване повідомлення. У будь-якому випадку, зазначений лист ОСОБА_2 був направлений лише 01 лютого 2013 року, тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку.

Крім того, в матеріалах справи міститься додаткова угода №6 до кредитного договору № 01-869/Т від 20.02.2012 р., відповідно до п.1 зазначеної угоди, сторони домовились викласти у наступній редакції п 3.7. розділу 3 Договору:

«п. 3.7. При порушенні позичальником строку погашення Кредиту або його частини відповідно до графіку, встановленого у п. 1.3, цього Договору, нарахування процентів здійснюється з рахунку 40% (сорок відсотків) річних на суму простроченої заборгованості, з першого дня порушення строку погашення Кредиту (його частки) по день, що передує дню усунення вказаного порушення. З 01.01.2013 року нарахування процентів здійснюється з розрахунку 9% (дев'ять відсотків) річних на суму простроченої заборгованості. Під усуненням порушення розуміється погашення Кредиту або його відповідної частки та приведення заборгованості за Кредитом у відповідність до графіку погашення Кредиту, встановленого-п.1.3 цього Договору».

Тому ОСОБА_2 вважає, що умова банку стосовно нарахування процентів з розрахунку 9% річних на суму простроченої заборгованості з 01.01.2013 збільшила його обсяг відповідальності як поручителя без його згоди на те.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 червня 2014 року позов ПАТ «АКТАБАНК» до ОСОБА_2, третя особа - ТОВ «Ареал» про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 26 липня 2006 року, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 49000, АДРЕСА_1) на користь ПАТ «АКТАБАНК» (ЄДРПОУ 35863708) заборгованість за кредитним договором №01-869/Т від 20 лютого 2012 року у розмірі 11 913 727 (одинадцять мільйонів дев'ятсот тринадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн., що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 20.06.2014 р. дорівнює 1 004 986, 58 доларів США та складається з заборгованості за кредитом; простроченої заборгованості за кредитом; заборгованості за відсотками, в тому числі простроченої заборгованості за відсотками; пені за прострочення строків повернення кредиту; пені за прострочення строків повернення відсотків.

Стягнуто з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 26 липня 2006 року, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 49000, АДРЕСА_1) на користь ПАТ «АКТАБАНК» (ЄДРПОУ 35863708) витрати, пов'язані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 3 441,00 гривень (три тисячі чотириста сорок одна гривня).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «АКТАБАНК» про визнання договору поруки припиненим відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 лютого 2012 року між ПАТ «АКТАБАНК» та ТОВ «Ареал» укладений кредитний договір №01-869/Т, а у подальшому укладались і додаткові угоди, згідно до якого позивач надав ТОВ «Ареал» кредит у розмірі 900 000,00 доларів США, а останній прийняв на себе зобов'язання повернути грошові кошти, одержані в рахунок кредиту, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,5% річних та виконати свої зобов'язання в повному обсязі.

В порушення своїх зобов'язань, відповідно до розрахунку сум боргу боржник не сплачує відсотки за кредитним договором починаючи з липня 2012 року, крім цього ним було порушено умови кредитного договору щодо повернення тіла кредиту починаючи з липня 2012 року.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Ареал» зобов'язань щодо погашення заборгованості за кредитним договором, 01 лютого 2013 року позивач направив на адресу боржника лист-попередження про необхідність погашення заборгованості, що виникла за кредитним договором, однак заборгованість погашена не була.

З метою забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором між позичальником та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 01-869/Т/4 від 20 лютого 2012 року, відповідно до положень якого поручитель зобов'язався перед позивачем відповідати за належне виконання боржником, зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 01-869/Т від 20 лютого 2012 року.

01 лютого 2013 року банк направив поручителю повідомлення - вимогу, в якій зазначалось про невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором та про необхідність погашення існуючої заборгованості із зазначенням відповідних рахунків, на які суми підлягають сплаті. Таким чином, поручитель повинен був сплатити по зобов'язанням боржника за кредитним договором протягом 10 днів з моменту направлення такої вимоги, тобто до 11 лютого 2013 року включно. Однак, поручитель не виконав свої зобов'язання за договором поруки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічної позовної заяви, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Зі змісту договору поруки вбачається, що строк її припинення не встановлено, тому згідно з вимогами вищевказаних норм матеріального права, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, підставою для припинення договору поруки може бути недотримання кредитором строку звернення до суду з вимогами до поручителя.

Відповідно до пункту 24 постанови від 30 березня 2012 року № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30 березня 2012 року, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Таким чином, посилання апелянта про сплив шестимісячного строку для пред'явлення вимоги про повернення боргу 01 лютого 2013 року є помилковим, оскільки строк дії основного зобов'язання встановлений кредитним договором та визначений до 2019 року.

Вимога від 01 лютого 2013 року надіслана про усунення порушень за кредитним договором, в яких вимагалося повернення заборгованості за кредитним договором тієї, що існувала на момент подання вимоги. Банк в даній вимозі не ставив питання про дострокове повернення кредитних коштів, у даному випадку просив лише погасити наявну заборгованість, за таких підстав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 несе відповідальність за кредитними зобов'язаннями, оскільки порука за договором поруки не припинена, так як строк виконання основного зобов'язання не настав.

Доводи апелянта про те, що відповідно до додаткової угоди №6 до кредитного договору №01-869/Т від 20 лютого 2012 року збільшено обсяг відповідальності поручителя є необґрунтованими, оскільки вказаною угодою внесено зміни до п.3.7 розділу 3 договору відповідно до яких з 01 січня 2013 року нарахування відсотків на суму прострочених зобов'язань здійснюється не в розмірі 40 %, а в розмірі 9 % річних, таким чином висновок суду про зменшення відповідальності поручителя є правильним.

Доводи апеляційної скарги про помилкове незалучення судом першої інстанції в якості співвідповідача ОСОБА_3 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки пред'явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов'язком кредитора, кредитор не позбавлений права звертатися до кожного із боржників окремо.

Разом з тим, резолютивна частина рішення не відповідає вимогам п.4 ч.1 ст.215 ЦПК України зазначено лише загальний розмір вимог та не зазначено суми всіх його складових, що підлягають сплаті, тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині, в іншій частині - залишенню без змін, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Змінити рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 червня 2014 року, виклавши абзац 1.1 резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 26 липня 2006 року, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 49000, АДРЕСА_2) на користь публічного акціонерного товариства «Актабанк» (ЄДРПОУ 35863708) заборгованість за кредитним договором №01-869/Т від 20 лютого 2012 року станом на 23 квітня 2014 року у розмірі 11 913 727 (одинадцять мільйонів дев'ятсот тринадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 28 коп., що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 20 червня 2014 року дорівнює 1 004 986, 58 доларів США та складається з: заборгованості за кредитом - 621 436,00 доларів США; простроченої заборгованості за кредитом - 235 708,00 доларів США; заборгованості за відсотками - 124 919,36 доларів США; пені за прострочення строків повернення кредиту - 13 941,92 доларів США; пені за прострочення строків повернення відсотків - 8 981,30 доларів США».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий М.П.Волошин

Судді Е.Л.Демченко

М.О.Макаров