Рішення № 40547598, 19.09.2014, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2499/14-ц

провадження 2/619/1116/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Якименко Л.О.

при секретарі Ломановій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики.

В підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 11.07.2011 року позивач уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір позики у простій письмовій формі.

За умовами вказаного договору позивач позичив відповідачу грошові кошти в сумі 16000 грн. строком до 11.09.2011 року.

На протязі 2012 року позивач неодноразово телефонував боржнику та прохав її повернути хоча б частину позичених коштів, на що відповідач ОСОБА_2 відповідала лише обіцянками. Після настання терміну повернення суми позики позивач неодноразово телефонував боржнику, але ОСОБА_2 не відповідала на телефонні дзвінки.

31.07.2012 року до позивача знову звернулася відповідач ОСОБА_2 з проханням надати позику для вирішення проблем у бізнесі та обіцяла через місяць повернути борг за договором позики від 11.07.2011 року з відсотками за користування грішми. 31.07.2012 року позивач поставився із порозумінням до тяжкого матеріального стану відповідача ОСОБА_2 та уклав з нею договір позики у простій письмовій формі, на підставі якого позичив їй грошові кошти в сумі 16000 грн. строком до 31.08.2012 року.

03.09.2012 року до позивача знову звернулася відповідач ОСОБА_2, яка зі сльозами прохала позивача надати ще грошових коштів для виведення з кризи свого бізнесу, позивач знову повірив їй, оскільки вони багато років працювали в одній страховій компанії і знали один одного не один рік. 03.09.2012 року позивач уклав договір позики у простій письмовій формі з відповідачем ОСОБА_2. За умовами вказаного договору позивач позичив відповідачці грошові кошти в сумі 6500 доларів США, що в еквіваленті становить 52000 грн. строком до 03.12.2012 року.

Таким чином, сума відсотків за користування грошима, наданими у позику за договором від 11.07.2011 року: за період з 11.09.2011 року по 14.05.2014 року складає 1280 грн. (16000 *3%12*32 міс.).

Таким чином, сума відсотків за користування грошима, наданими у позику за договором від 31.07.2012 року: за період з 31.08.2012 року по 14.05.2014 року складає 800 грн. (16000 *3%12*32 міс.).

Станом на 14.05.2014 року курс долару США згідно Національного Банку України складає: 1 долар США = 11,764 грн. Так, згідно договору позики від 03.09.2012 року сума боргу у перерахуванні на національну валюту України складає 76466 грн. (6500 доларів США * 11, 764= 76466 грн.).

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з доповненнями до позовної заяви посилаючись на те, що 30.10.2012 року до позивача знову звернулася відповідач ОСОБА_2, яка прохала надати ще грошових коштів для виведення з кризи свого бізнесу, позивач знову повірив їй, і 30.10.2012 року уклав договір позики у простій письмовій формі з відповідачем ОСОБА_2. За умовами вказаного договору позивач позичив відповідачеві грошові кошти в сумі 1500 доларів США, що еквівалентно складає 12300 грн. строком до 30.11.2012 року.

Враховуючи таку поведінку відповідача, а також ту обставину, що з дати, коли борг мав бути повернений, минуло майже два роки, позивач втратив надію на добровільне виконання відповідачем своїх зобов'язань за умовами договору, тому вирішив звернутися до суду за захистом своїх інтересів.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 14.05.2014 року курс долару США згідно Національного Банку України складає: 1 долар США = 11, 764 грн. Так, згідно договору позики від 30.10.2012 року сума боргу у перерахуванні на національну валюту України складає 17646 грн. (1500 доларів США * 11, 764= 17646 грн.).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свій позов в повному обсязі та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заперечував проти позову і пояснив, що відповідачка не отримувала від позивача гроші. Даних про отримування відповідачем від позивача грошів не має, а також відсутні данні про укладення договорів. Факт передання грошей позивачем відповідачу не було встановлено. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених сторонами обставин.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до ст. 16 ЦК України є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення та інше. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом було встановлено, що 11.07.2011 року позивач ОСОБА_1 уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір позики у простій письмовій формі.

За умовами вказаного договору позивач позичив відповідачу грошові кошти в сумі 16000 гривень строком до 11.09.2011 року (а.с. 4).

31.07.2012 року позивач ОСОБА_1 уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір позики у простій письмовій формі, на підставі якого позичив їй грошові кошти в сумі 16000 гривень строком до 31.08.2012 року (а.с. 5).

03.09.2012 року позивач уклав договір позики у простій письмовій формі з відповідачем ОСОБА_2. За умовами вказаного договору позивач позичив відповідачеві грошові кошти в сумі 6500 доларів США, що згідно розписки в еквіваленті складає 52000 грн. Вищезазначену суму відповідачка зобов'язалася повернути до 03.12.2012 року (а.с. 6).

30.10.2012 року позивач уклав договір позики у простій письмовій формі з відповідачем ОСОБА_2. За умовами вказаного договору позивач позичив відповідачеві грошові кошти в сумі 1500 доларів США, що згідно розписки в еквіваленті складає 12300 грн. Вищезазначену суму відповідачка зобов'язалася повернути до 30.11.2012 року (а.с. 23).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За договором позики згідно до ст. 1046 ЦК України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього

Кодексу.

За ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Відповідач ОСОБА_2 та її представник не надали суду жодного доказу на оспорювання договору позики.

Доказами відповідно до ст. 57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (ст. 58 ЦПК України) та допустимими (ст. 59 ЦПК України).

Крім того, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

При таких обставинах, з урахуванням доказів, наданих по справі, а також спірних правовідносин між сторонами, суд дійшов висновку, що необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договорами позики: від 11.07.2011 року у сумі 16000 грн., від 31.07.2012 року у сумі 16000 грн., від 03.09.2012 року у сумі 6500 доларів США, що складало еквівалент 52000 грн., від 30.10.2012 року у сумі 1500 доларів США, що складало еквівалент 12300 грн., а всього у сумі 96300 грн.

Позивачем суду також не надані докази на підтвердження його розрахунку за прострочення виконання грошового зобов'язання з урахуванням індексу інфляції та курсу національної валюти до долара США згідно довідки НБУ.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 963 грн. суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 525, 526, 625, 638, 1046, 1047, 1049, 1050, 1051 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договорами позики: від 11.07.2011 року у сумі 16000 грн., від 31.07.2012 року у сумі 16000 грн., від 03.09.2012 року у сумі 6500 доларів США, що складало еквівалент 52000 грн., від 30.10.2012 року у сумі 1500 доларів США, що складало еквівалент 12300 грн., а всього у сумі 96300 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частково понесені ним судові витрати: судовий збір в сумі 963 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення апеляційної скарги через Дергачівський районний суд. Строк виготовлення мотивувальної частини рішення 21 вересня 2014 року.

Суддя: Якименко Л.О.