Постанова № 40547073, 05.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 р. Справа № 804/8939/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Лисиця Т.І.

представника відповідача - Курпай Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04.07.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2014 року № 0000332201 та № 0000342201.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі висновків, викладених у акті перевірки від 20.01.2014 року № 7/2201/34752520, податковим органом 13.02.2014 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0000332201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 584 340 грн., та № 0000342201, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 998 329 грн. Позивач з зазначеними рішенням не погоджується, вважає їх безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягають скасуванню, оскільки сума податкового кредиту з податку на додану вартість сформована підприємством у визначеному податковим законодавством порядку, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість, а висновки податкового органу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала та зазначила, що податковим органом правомірно було винесено податкові повідомлення-рішення від 13.02.2014 року № 0000332201 та № 0000342201. Окрім того представником відповідача зазначено, що за результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення від 13.02.014 року № 0000332201 було скасовано в сумі 1 586 011 грн. та було винесено нове податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 року № 000332201 на суму 1 998 329 грн. Таким чином відсутні підстави для задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та розглянувши наявні в матеріалах справи докази зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» зареєстроване як юридична особа 30.01.2007 року та перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

20.01.2014 року працівниками Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено Акт № 7/22-01/34752520 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп», код за ЄДРПОУ 34752520, з питань правомірності формування залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за листопад 2013 року».

Перевіркою встановлено:

1. в порушення пункту 200.4 статті 200, пункту 198.6 ст. 198, пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, ТОВ «Граніт Групп» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за листопад 2013 року на суму 3 384 340,95 грн., у т.ч. сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, та повинна бути віднесена до рядка 23 податкової декларації з ПДВ в сумі 244 993,51 грн.

2. п.187.1 ст. 187, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 1 553 336,44 грн., у т.ч.: за грудень 2011 року на суму ПДВ 348 807,08 грн., за березень 2012 року на суму ПДВ 1 204 529,39 грн.

Не погодившись з вказаними висновками позивача 03.02.2014 року подано письмові заперечення на акт перевірки.

Листом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.02.2014 року № 2272/10/04-83-22-01 позивача повідомлено про розгляд заперечень та викладено висновки Акту від 20.01.2014 року № 7/22-01/34752520 в наступній редакції:

Перевіркою встановлено порушення:

1. пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «граніт Групп» завищено залишок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на загальну суму 1 586 011 грн., що сформований у податкових деклараціях з ПДВ за:

липень 2008 - 38 730 грн.;

серпень 2008 - 395 689 грн.;

вересень 2008 - 623 566 грн.;

жовтень 2008 - 323 698 грн.;

листопад 2008 - 75 191 грн.;

грудень 2008 - 22 312 грн.;

січень 2009 - 19 965 грн.;

лютий 2009 - 52 645 грн.;

березень 2009 - 23 206 грн.;

квітень 2009 - 6273 грн.;

травень 2009 - 4736 грн.;

2. пунктів 200.4, 200.6, абз. «а» п.200.14 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Граніт Групп» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за листопад 2013 року на суму 1 998 329 грн., що сформований у податкових періодах:

серпень 2011 - 42 485 грн.;

грудень 2011 - 403 215 грн.;

січень 2012 - 92 657 грн.;

березень 2012 - 1 459 972 грн.

та занижено суму бюджетного відшкодування в розмірі 1 998 329 грн., в наступних податкових періодах:

серпень 2011 - 42 485 грн.;

грудень 2011 - 403 215 грн.;

січень 2012 - 92 657 грн.;

березень 2012 - 1 459 972 грн.;

Сума податку, яка фактично сплачена у попередніх податкових періодах повинна бути віднесена до рядка 23.2 податкової декларації з ПДВ.

13.02.2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000332201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 584 340 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000342201, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 998 329 грн.

26.02.2014 року позивачем подано до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу на податкові повідомлення-рішення від 13.02.0214 року № 0000332201 та № 0000342201.

Рішенням від 24.04.2014 року № 2376/10/04-36-10-08-09 Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області повідомила позивача про розгляд скарги, за результатами якого ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області:

- залишило без змін податкове повідомлення-рішення Криворізької північної ОДПІ від 13.02.2014 року № 0000342201 про заниження суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а скаргу платника податків - без задоволення;

- скасувало податкове повідомлення-рішення Криворізької північної ОДПІ від 13.02.2014 року № 0000332201 про зменшення розмірі від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1 586 011 грн., а в іншій частині скаргу платника податків на зазначене податкове повідомлення - рішення залишає без задоволення.

30.04.2014 року позивачем подано до Міністерства доходів і зборів України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 13.02.0214 року № 0000332201 та № 0000342201.

Рішенням від 20.05.2014 року № 8918/6/99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів України повідомило позивача про розгляд скарги, за результатами якого податкові повідомлення-рішення Криворізької північної ОДПІ від 13.02.0214 року № 0000332201 та № 0000342201 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

У зв'язку з чим позивачем подано позов про скасування вказаних рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи законність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали наступні обставини.

Позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року з додатками, в якій відображено в рядках 21 «залишок від'ємного значення попереднього завітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та рядок 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» суму 3 584 340 грн. Згідно додатку 2 до поданої декларації періодом виникнення від'ємного значення ПДВ є липень 2008 року у сумі 38 730 грн., серпень 2008 року - 395 689 грн., вересень 2008 року - 623 566 грн., жовтень 2008 року - 323 698 грн., листопад 2008 року - 75 191 грн., грудень 2008 року - 22 312 грн., січень 2009 року - 19 965 грн., лютий 2009 року - 52 645 грн., березень 2009 року - 23 206 грн., квітень 2009 року - 6 273 грн., травень 2009 року - 4 736 грн., серпень 2011 року - 42 485 грн., грудень 2011 року - 403 215 грн., січень 2012 року - 92 657 грн., березень 2012 року - 1 459 972 грн.

До набрання чинності Податкового кодексу України Закон України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону визначалось, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону зазначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Підпунктами 7.7.3, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачалось, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Таким чином відповідачем зроблено висновок, що позивач мав право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло за рахунок від'ємних значень податкових декларацій з ПДВ за липень 2008 року у сумі 38730 грн., серпень 2008 року - 395 689 грн., вересень 2008 року - 623 566 грн., жовтень 2008 року - 323 698 грн., листопад 2008 року - 75 191 грн., грудень 2008 року - 22 312 грн., січень 2009 року - 19 965 грн., лютий 2009 року - 52 645 грн., березень 2009 року - 23 206 грн., квітень 2009 року - 6 273 грн., травень 2009 року - 4 736 грн.

За таких обставин позивач мав скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права, зокрема у червні - грудні 2008 року, свічні-травні 2009 року.

Тобто, завищення позивачем залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року по від'ємним значенням, що сформовані у податкових деклараціях з ПДВ за липень-грудень 2008 року, січень - травень 2009 рок, фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином позивачем в порушення п.102.5 ст. 102 Податкового кодексу України безпідставно включено до податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року по рядкам 21 та 24 залишок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ за липень-грудень 2008 року, січень-травень 2009 року в загальному розмірі 1586011 грн.

Окрім того, податковим органом зазначено, що відповідно до вимог абз. «а» п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, фактично сплачена ТОВ «Граніт Групп» у попередніх податкових періодах повинна бути віднесена до рядка 23.2 податкової декларації з ПДВ у сумі 1 998 329 грн.

Проте вказані висновки суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - Кодекс), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кредитом, в розумінні пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 Кодексу, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п.198.1 ст. 198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п.198.2 ст. 198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України, регулюється, зокрема, Кодексом.

Згідно зі ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу (п.200.2 ст. 200 Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст. 200 Кодексу).

Відповідно до п.200.4 ст. 200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 ст.200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст. 200 Кодексу визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

З викладених законодавчих норм не вбачається жодних обмежень обліку від'ємного значення сум ПДВ у часі.

Абзацом «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Окремо суд зазначає, що згідно пп. 4.6.6. п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, за підприємствами зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредит у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Бюджетне відшкодування ПДВ та залишок від'ємного значення з ПДВ, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не є тотожними поняттями у розумінні ст. 200 ПКУ, а тому посилання відповідача на визначений строк у 1095 днів для звернення з заявою про бюджетне відшкодування є помилковим тлумаченням норм Кодексу, оскільки позивачем таких заяв не подавалось, а використання податкового кредиту та відображення його в податкові звітності в рахунок погашення майбутніх податкових зобов'язань не обмежене часовими рамками.

Виходячи з норм податкового законодавства, платник податку у разі виникнення від'ємного значення ПДВ має право включити його до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Заявлення від'ємного значення ПДВ або його частини до бюджетного відшкодування є правом, а не обов'язком платника податку. Не використання платником податку такого права не позбавляє його права на включення суми від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином суд вважає висновки податкового органу про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за листопад 2013 року необґрунтованим.

Оскільки в ході судового розгляду справи встановлено необґрунтованість висновків податкового органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 13.02.2014 року № 0000332201 та № 0000342201, що є наслідком їх скасування.

Твердження представника відповідача проте, що податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 року № 0000332201 є відкликаним у зв'язку з його скасуванням в частині в сумі 1 586 011 грн., на підставі чого прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 року № 000332201 вважається судом не доведеним та таким, що не береться до уваги, оскільки суду не було надано доказів відправлення вказаного податкового повідомлення-рішення позивачу та доказів його отримання.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 7 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.02.2014 року № 0000332201 та № 0000342201.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 11.08.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 11.08.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля