Рішення № 40545885, 16.09.2014, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4605/14-ц

Провадження № 2/0203/1387/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2014 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Шаповал Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" про стягнення заборгованості за депозитним договором, відшкодування моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

11 липня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ "АКБ "Новий" про стягнення заборгованості за депозитним договором, відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.03.2013 р. між сторонами було укладено депозитний договір, згідно з яким відповідач відкрив депозитний рахунок та прийняв від позивача грошові кошти загальною сумою 9 200,00 доларів США під 9,25 % річних строком до витребування, але не раніше 18.04.2014 р. Після закінчення дії договору позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення вкладу, але останній повернув кошти з порушенням встановленого договором строку, що, на думку позивача, порушило його права. Своєчасне отримання коштів позивач пов'язував з необхідністю придбати автомобіль. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача відсотків за користування коштами в сумі 58,29 доларів США (679,05 грн.), інфляційних в сумі 32,00 грн., 3 % річних в сумі 18,90 доларів США (270,18 грн.), компенсації переданих в якості авансу за придбання автомобіля коштів у сумі 30 000,00 грн., компенсації за заподіяну моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн., а також компенсації витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн. (а.с.а.с. 1 - 7).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Представник відповідача до суду не з'явився, був повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 18.03.2013 р. між сторонами було укладено договір строкового банківського вкладу (для громадян) № 370413/В2, згідно з яким відповідач відкрив депозитний рахунок та прийняв від позивача грошові кошти загальною сумою 9 200,00 доларів США під 9,25 % річних строком до 18.04.2014 р. (а.с.а.с. 8, 9).

Того ж дня позивач уніс грошові кошти на відкритий депозитний рахунок, що підтверджується квитанцією № TR.148847.535.42 (а.с. 10).

16 квітня 2014 року та 18.04.2014 р. позивач звернувся до відповідача із заявами про повернення вкладу та відповідних відсотків, проте кошти позивачу були повернуті частками з порушенням строку, встановленого депозитним договором (а.с.а.с. 23, 24).

Відповідно до пункту 6 депозитного договору відповідач зобов'язаний повернути вклад, а також нараховані проценти по закінченню строку дії договору.

Зазначені положення договору чітко кореспондуються з нормами цивільного законодавства.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 1058 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності з частиною 1 статті 1060 ЦК договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Пунктом 5 депозитного договору передбачено, що відповідач щомісячно нараховує плату за користування вкладом із розрахунку 9,25 % річних.

Таким чином, з відповідача у зв'язку з несвоєчасним поверненням депозитних коштів підлягають стягненню відсотки за користування переданими йому коштами в сумі 58,29 доларів США (679,05 грн.) відповідно до розрахунку, який включено до позову.

За правилами частини 2 статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Як вбачається зі змісту укладеного договору, до нього не були включені положення про розмір відсотків за несвоєчасне виконання зобов'язання, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних обґрунтована й підлягає задоволенню.

Три відсотки річних за несвоєчасне виконання зобов'язань складає 18,90 доларів США (270,18 грн.) відповідно до розрахунку, який включено до позову.

Інфляційні за несвоєчасне виконання зобов'язань складають 32,00 грн. відповідно до розрахунку, який включено до позову.

Між тим, суд вважає за необхідне у позові в частині відшкодування моральної шкоди відмовити, оскільки закон не передбачає таку можливість за наявності договірних відносин.

Суд також вважає за необхідне відмовити у позові в частині стягнення компенсації переданих в якості авансу за придбання автомобіля коштів у сумі 30 000,00 грн. (а.с.а.с. 11, 12).

Ця вимога обґрунтована позивачем тим, що через несвоєчасне отримання депозитних коштів з його вини не було укладено договір купівлі-продажу автомобіля, а тому й не повернуто аванс.

Між тим, суд критично ставиться до таких доводів, оскільки позивачем не доведено факт непридбання автомобіля, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між таким непридбанням та несвоєчасною видачею відповідачем депозитних коштів.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на відповідну постанову Національного банку України, яка тимчасово обмежила банкам право видачі депозитних коштів, оскільки така постанова є підзаконним актом і прямо суперечить приписам ЦК.

У порядку статті 88 ЦПК з відповідача на користь держави слід також стягнути судовий збір у сумі 487,20 грн., а на користь позивача - компенсацію витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн. (а.с.а.с. 25 - 28).

Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" про стягнення заборгованості за депозитним договором, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (код ЄРДПОУ - 19361982) на користь ОСОБА_1 (ІН - НОМЕР_1) відсотки за користування вкладом за договором строкового банківського вкладу (для громадян) № 370413/В2 від 18 березня 2013 року в сумі 679,05 грн., інфляційні в сумі 32,00 грн., три відсотки річних у сумі 270,18 грн., компенсацію витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн., разом - 5 981,23 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (код ЄРДПОУ - 19361982) на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст заочного рішення складено 17 вересня 2014 року.

Суддя М.О. Католікян