увійти
УКР
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
____________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Іменем України
“16” листопада 2006 р. №К-8805/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Сергейчука О.А.
Суддів Костенка М.І.
Маринчак Н.Є.
Нечитайла О.М.
Шипуліної Т.М.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: 1.Сокольський В.В. (дов. від 10.11.2006 р. №30/685);
2.Добренко Л.Г. (дов. від 05.06.2006 р. №30/447);
3.Псалтирьова Т.Т. (дов. від 14.02.2005 р. №30/317);
4.Переяславська М.В. (дов. від 10.11.2006 р. №30/684);
відповідача: 1.Яковенко Є.О. (дов. від 14.11.2006 р. №10071/7/10-023);
2.Самойленко Т.В. (дов. від 05.06.2006 р. №4726/7/10-022);
3.Кваша Т.М. (дов. від 14.11.2006 р. №10074/7/10-023);
4.Білоножко А.П. (дов. від 05.06.2006 р. №729/7/10-022);
5.Симонов С.В. (дов. від 14.11.2006 р. №10072/7/10-023)
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2006 р.
у справі №27/235
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”
до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (далі по тексту - позивач, ВАТ “Марганецький ГЗК”) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Марганецька ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.10.2004 р. №0000532301/2.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2005 р. у справі №27/235 (суддя Татарчук В.О.) позовні вимоги ВАТ “Марганецький ГЗК” задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Марганецької ОДПІ від 19.10.2004 р. №0000532301/2.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005 р. у справі №27/235 (головуючий суддя - Шуба І.К., судді Кузнецова І.Л., Чимбар Л.О.) скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2005 р.; в задоволенні позовних вимог ВАТ “Марганецький ГЗК” відмовлено.
ВАТ “Марганецький ГЗК” не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005 р у справі №27/235 подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначену постанову, з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2005 р. залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ВАТ “Марганецький ГЗК” підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.08.2004 р. Марганецькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №000532301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: за лютий 2004 р. - 5 849 220,00 грн., за квітень 2004 р. - 11 406 905,00 грн. та 1 086 759,00 грн., за червень 2004 р. - 15 112 287,00 грн. та 1 092 356,00 грн., за серпень 2004 р. - 23 913 767,00 грн.
В результаті апеляційного узгодження податкового повідомлення-рішення від 10.08.2004 р. №0000532301/0 та на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 19.10.2004 р. №28649/10/25-008 Марганецькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2004 р. №0000532301/2, яким виявлено позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: за квітень 2004 р. - 9 085 247,00 грн., за травень 2004 р. - 12 970 512,00 грн., за червень 2004 р. - 7 846 641,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення рішення від 19.10.2004 р. №0000532301/2 прийнято Марганецькою ОДПІ на підставі акту “Про результати позапланової перевірки ВАТ “Марганецький ГЗК” з питання підтвердження відшкодування податку на додану вартість з бюджету за лютий, квітень, травень та червень 2004 року” від 10.08.2004 р. №725/230/00190911 (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що в лютому, березні, квітні та червні 2004 р. ВАТ “Марганецький ГЗК” ввозило на митну територію України імпортне телекомунікаційне обладнання, сплату податку на додану вартість за яке було відстрочено шляхом оформлення податкових векселів, які в подальшому погашені шляхом включення по податкових декларацій за березень, квітень, травень 2004 р. та збільшення чистої суми податкових зобов'язань за ці періоди на 9 085 247,00 грн., 13 289 132,00 грн. та 7 646 641,22 грн.
В квітні, травні, червні 2004 р. відповідні суми податку віднесені ВАТ “Марганецький ГЗК” до складу податкового кредиту, що призвело до виникнення у позивача від'ємного значення податку на додану вартість.
Актом перевірки також встановлено, що отримане обладнання передано ВАТ “Марганецький ГЗК” до Закритого акціонерного товариства “Українські радіосистеми” (далі по тексту - ЗАТ “Українські радіосистеми”) в оперативний лізинг за актами прийому-передачі від 06.02.2004 р. №4, від 13.02.2004 р. №5, від 18.03.2004 р. №6 та від 30.042004 р. №7 згідно договору від 01.09.2003 р. №239.
На думку відповідача, з урахуванням положень п. 4.3 ст. 4, п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” вартість придбаного обладнання не відноситься до складу валових витрат виробництва та не підлягає амортизації, оскільки не використовується у власній господарській діяльності, а тому позивач не мав права відносити до податкового кредиту вказані суми.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог ВАТ “Марганецький ГЗК” виходив з того, що позивачем безпідставно і всупереч положенням п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п. 1.3.2 ст. 1 та п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” віднесено у квітні, травні та червні 2004 р. до складу податкового кредиту суму у розмірі 29 702 400,00 грн., оскільки передача позивачем придбаного обладнання ЗАТ “Українські радіосистеми” на підставі договору оперативного лізингу від 01.09.2003 р. №239, відсутність актів введення такого майна в експлуатацію та неотримання вартості лізингових платежів свідчить про те, що ВАТ “Марганецький ГЗК” не мало наміру використовувати відповідне обладнання у власній господарській діяльності, в т.ч. і у діяльності по наданню майна в оперативний лізинг.
Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України не погоджується з такою думкою суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Так, судом першої інстанції встановлено:
1) 01.09.2003 р. між ВАТ “Марганецький ГЗК” та ЗАТ “Українські радіосистеми” укладено договір №239 оперативного лізингу комплексів телекомунікаційного GSM - обладнання і програмного забезпечення цифрових електронних систем комутації за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів (т. 1 а.с. 72-77);
2) вартість лізингових платежів згідно з актами здачі-приймання робіт за серпень, вересень, жовтень 2004 р. віднесено ВАТ “Марганецький ГЗК” до валового доходу з урахуванням положень п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та відображено відповідні суми в податковій декларації за вказані періоди;
3) на виконання умов договору від 01.09.2003 р. №239 ЗАТ “Українські радіосистеми” платіжним дорученням від 14.12.2004 р. №25656 (т. 2 а.с. 6) перерахувало ВАТ “Марганецький ГЗК” лізинговий платіж у розмірі 258 500,00 грн.
Відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.
Згідно з п. п. 1.18.1 п. 1.18 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).
Підпунктом 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що під терміном “основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Вищезазначене, на думку судової колегії, дає підстави стверджувати, що висновок суду першої інстанції про те, що передача GSM - обладнання і програмного забезпечення цифрових електронних систем комутації іншим суб'єктам господарської діяльності на платній основі (оперативний лізинг) є власною господарською діяльністю позивача направленою на отримання доходу є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.
Посилання відповідача на необхідність наявності у ВАТ “Марганецький ГЗК” ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікації не приймається судовою колегією до уваги, оскільки чинним законодавством не передбачено ліцензування діяльності з надання в оперативний лізинг телекомунікаційного обладнання.
Виходячи з викладеного, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2005 р. у справі №27/235 ухвалено відповідно до вимог законодавства і скасовано постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005 р. помилково.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
За таких обставин, касаційна скарга ВАТ “Марганецький ГЗК” підлягає задоволенню у повному обсязі, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005 р. у справі №27/235 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2005 р. у справі №27/235 залишенню в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005 р у справі №27/235 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2005 р. у справі №27/235 скасувати.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2005 р. у справі №27/235 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
