Постанова № 40544942, 03.09.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2014 року Справа № П/811/2955/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за поданням Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до відповідача - Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради

про стягнення коштів за податковим боргом.

01 вересня 2014 року Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - заявник) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України з поданням про стягнення з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (далі - відповідач) податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 307 628,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

В обґрунтування подання заявник посилається на те, що згідно поданої до податкового органу декларації з податку на додану вартість №0200114 від 19 серпня 2014 року за липень 2014 року, відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 307 628,00 грн., проте у встановлені строки його не сплатив, внаслідок чого за відповідачем рахується податковий борг у сумі 307 628,00 грн.

Ухвалою судді від 01 вересня 2014 року за вказаним поданням відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду в судовому засіданні.

Сторони у судове засідання не прибули. При цьому заявником в поданні наголошено про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач, в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суд не повідомив (а.с.19).

У клопотанні про розгляд справи без його участі представник заявника також підтримав зазначені у поданні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач своїм правом визнати позовні вимоги або ж надати суду письмові заперечення проти позову та відповідні докази не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так само, положеннями частини восьмої статті 183-3 КАС України передбачено, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Розглянувши справу за вказаним поданням у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 1992 року Олександрійським міськрайонним управлінням юстиції Кіровоградської області здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, яке з 19 травня 2004 року перебуває на обліку в податковому органі як платник податку на додану вартість (а.с. 6-9).

Відтак, відповідач перебуває на податковому обліку в Олександрійській об'єднаній державній податковій інспекції, є платником податків та інших платежів у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На виконання вказаних конституційних приписів Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Крім того, пункт 203.2 вказаної статті Податкового кодексу зобов'язує платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року №0200114, якою самостійно визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 307 628,00 грн (а.с.13-14).

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, податкове зобов'язання, самостійно визначене відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, є узгодженим та повинно було бути сплачене до 30 серпня 2014 року. Однак, у вказаний строк сума податкового зобов'язання до бюджету відповідачем сплачена не була.

Відповідно до пункту 59.4 статті. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається, зокрема, платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю1№1/3, які було направлено відповідачеві та ним отримано (а.с.19). Наразі вказана податкова вимога не відкликана та не скасована.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. При цьому, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, - становить наразі 307 628,00 грн., що підтверджується довідкою та розрахунком податкового органу про наявність заборгованості та зворотнім боком облікової картки (а.с.12).

Відповідно до пункту 20.1.18 статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України

Виходячи з викладеного, на підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість за липень 2014 року, суд дійшов висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 1833, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Подання Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 00185330) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 307628,00 грн (триста сім тисяч шістьсот двадцять вісім гривень, нуль копійок) з рахунків у банках, що обслуговують Комунальне підприємство "Теплокомуненерго".

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук