Ухвала суду № 40544800, 28.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2013 року

справа № 2а-6159/09/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Кругового О.О. Туркіної Л.П.

секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Жовтневому районі міста Запоріжжя

Головного управління Міндоходів у Запорізькій області,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 10 жовтня 2012 року

у справі № 2а-6159/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Александрівська будівельна корпорація»,

вул. Крива Бухта, 2, м. Запоріжжя, 69002;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Жовтневому районі міста Запоріжжя

Головного управління Міндоходів у Запорізькій області,

пр. Леніна, 166, м. Запоріжжя, 69107;

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація» подано позов до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001172302/0 від 07.04.2009р.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Садовий І.В.) своєю постановою від 10 жовтня 2012 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що реконструкція гуртожитку під житловий будинок здійснювалась Товариством на підставі довгострокових договорів. Перерахунок податкових зобов’язань позивач повинен здійснити у тому звітному періоді, в якому об’єкт введено в експлуатацію.

У зв’язку з реорганізацією контролюючого органу, та з огляду на приписи статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд допускає заміну відповідної сторони – Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, Відповідача у справі, його правонаступником - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що договір реконструкції основних фондів не можна визнати довгостроковим.

Дата виникнення податкових зобов’язань, відповідно, визначається по першій події.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: В період з 02.02.2009р. по 13.03.2009р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 30.01.2006р. по 30.09.2008р.

За результатами перевірки 23.03.2009р. складено Акт № 29/23-2/34067466.

В Акті перевірки вчинено запис про порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Такі висновки ДПІ ґрунтуються на наступному.

Перевіркою встановлено, що за перевірений період Товариством з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація» в якості виконавця робіт (забудовника) здійснювалась реконструкція гуртожитку під житловий будинок № 6 по вулиці Шахтарська в місті Дніпорудне Запорізької області.

В порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) підприємством не нараховувались податкові зобов’язання по надходженням грошових коштів на розрахунковий рахунок.

На підставі Акта перевірки, керівником контролюючого органу 07 квітня 2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001172302/0.

Згідно з підпунктом «б» 4.2.2 пунктом 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III Товариству з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація» визначено суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 264.261,00 грн., з яких за основним платежем 121.964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 142.297,00 грн.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією фахівців податкової інспекції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація» порушено підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталась раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 7.3.7 пункту 7.3 статті 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов’язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є дана збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту.

Позивачем самостійно обрано особливий порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, встановлений пунктом 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Під терміном «довгостроковий договір (контракт)» слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов’язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу «інженіринг», науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Правомірність віднесення укладених позивачем договорів до довгострокових встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011р. по справі № 2а-6158/09/0870, яка вступила в законну силу, та не підлягає доведенню з огляду на приписи Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 7.10.9 пункту 7.10 статті 7 Закону (168/97-ВР), після завершення довгострокового договору (контракту) виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов’язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту), визначаючи фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контакту) як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового договору (контракту), та доход таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни об’єкта довгострокового договору (контракту) на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту).

У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов’язань, розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту), зазначене завищення або заниження враховується відповідно у зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту) із застосуванням до суми визначеної різниці процента, що дорівнює 120 відсоткам ставки Національного банку України, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої переплати чи недоплати. При цьому, відлік строку позовної давності починається з податкового періоду, в якому завершується довгостроковий договір (контракт).

Відповідно до договору № 46-А від 10.01.2007р. та договору доручення № 63 від 30.05.2007р., плановий термін введення об’єкта в експлуатацію ІІІ квартал 2008 року. Виконання сторонами зобов’язань за цими договорами є підписання акту вводу об’єкту в експлуатацію.

Відповідно до розпорядження голови Василівської районної державної адміністрації Запорізької області № 803, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту «Реконструкція 4-х поверхового гуртожитку готельного типу під житловий будинок» за адресою будинок № 6 по вулиці Шахтарська місто Дніпорудне затверджено 19 листопада 2008 року (VI квартал 2008 року).

Отже, Положення підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем порушено не було, оскільки чинне законодавство встановлює інші правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, ніж передбачені вищевказаною нормою, за умови обрання платником податку спеціального порядку оподаткування податком на прибуток операцій за довгостроковими договорами, що і було зроблено позивачем.

Таким чином, позивачем не порушені норми застосування особливого порядку оподаткування, визначеного пунктом 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (ненадання звітності) оскільки на час завершення перевірки, не настали строки надання звітності з податку на додану вартість по довгостроковим договорам, відповідач не міг перевірити правильність визначення оціночного коефіцієнту виконання довгострокових договорів.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі № 2а-6159/09/0870 залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Л.П. Туркіна