Постанова № 40544787, 24.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2014 рокусправа № 804/1936/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної

Державної податкової інспекції

Дніпропетровської області Державної податкової служби,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 01 березня 2013 року

у справі № 804/1936/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промрудмаш»,

вул. Вантажна, 10-ж, м. Кривий Ріг Дніпропетровської, 50055;

до відповідача Криворізької центральної міжрайонної

Державної податкової інспекції

Дніпропетровської області Державної податкової служби,

пр. Дзержинського, 42, м. Кривий Ріг Дніпропетровської, 50007;

про визнання протиправними дій, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Промрудмаш» подано позов до Криворізької центральної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про

визнання протиправними дій, які полягають у безпідставному проведенні перевірки, в результаті якої було складено акт від 10.12.2012р. № 4416/220/31385598;

визнання протиправними дій щодо безпідставного висновку про порушення ведення податкового обліку в частині визначення податкового кредиту.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Рябчук О.С.) своєю постановою від 01 березня 2013 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії, які полягають у безпідставному проведенні перевірки, в результаті якої було складено акт від 10.12.2012р. № 4416/220/31385598.

Постанова суду мотивована тим, що копія наказу від 07.12.2012р. про проведення перевірки, відповідно до якого перевірку належить розпочати 10.12.2012р., та повідомлення від 07.12.2012р., отримані позивачем 04.01.2013р., тобто після проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 10.12.2012р. Таким чином, відповідачем порушено вимоги статті 79 Податкового кодексу України та проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків без повідомлення останнього про проведення такої перевірки.

В іншій частині позову відмовив.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Криворізька центральна міжрайонна ДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що наказ видано в межах повноважень, а дії з проведення перевірки є правомірними.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: як встановлено судом першої інстанції, стосовно чого спору між сторонами немає, контролюючим органом направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Промрудмаш» запит від 08.08.2012р. № 7523/10/224 про надання документів та письмових пояснень по взаємовідносинам з ТОВ «Буд-Нова».

07.12.2012р. керівником контролюючого органу видано наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промрудмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Нова» за жовтень 2011 року, відповідно до якого зазначену перевірку належить розпочати 10.12.2012р., та повідомлення про проведення перевірки № 832/220/31385598.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення Товариство з обмеженою відповідальністю «Промрудмаш» отримало копію зазначеного наказу та повідомлення 04.01.2013р.

10.12.2012р. Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Промрудмаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Нова» за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 4416/220/31385598 від 10.12.2012р.

В акті перевірки вчинено записи про порушення:

статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України;

статей 185, 186, 187, 188, 198 Податкового кодексу України.

Визнання протиправними дій, які полягають у безпідставному проведенні перевірки, в результаті якої було складено акт від 10.12.2012р. № 4416/220/31385598; та визнання протиправними дій щодо безпідставного висновку про порушення ведення податкового обліку в частині визначення податкового кредиту; стали предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд, про що зазначено вище, визнав протиправними дії, які полягають у безпідставному проведенні перевірки, в результаті якої було складено акт від 10.12.2012р.

Постанова суду мотивована тим, що копія наказу про проведення перевірки отримана позивачем після проведення перевірки.

В той же час, згідно з пунктом 79.2 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, наведена норма Кодексу передбачає два альтернативні способи інформування платника про позапланову невиїзну перевірку:

- безпосереднє вручення такого рішення під розписку;

- надіслання листом з повідомленням про вручення.

При цьому, правова конструкція цієї норми жодним чином не визначає черговості або не надає переваг у застосуванні податковим органом будь-якого із зазначених способів. Вживання у наведеному законодавчому приписі сполучника "або" вказує на рівнозначність зазначених способів та можливість використання будь-якого із них за вибором податкового органу.

Власне ж надіслання у розумінні цієї норми передбачає направлення адресатові (платникові) листа з повідомленням про вручення. Тобто, для факту надіслання достатньою є передача податковим органом відповідного виду поштової кореспонденції на пошту, тоді як подальше вручення (отримання) адресатом (платником) такого листа є окремою дією, яка не впливає на право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Правильність такого тлумачення підтверджується і тим, що цей Кодекс розрізняє поняття "надіслання" та "отримання" без їх ототожнення.

Так, у пункті 56.18 статті 56 названого Кодексу виникнення права платника на оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання пов'язано саме з отриманням такого рішення.

Згідно ж із пунктом 79.2 статті 79 цього ж Кодексу однією з обов'язкових умов проведення посадовими особами органу державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Саме таке розуміння наведеної норми доведено до відома судів Листом Вищого адміністративного суду України від 09.04.2012р. N 1017/11/13-12.

Отже, перевірку здійснено уповноваженими на те службовцями, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України.

Слід зазначити, що підпункт 17.1.7 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року N 2755-VI передбачає оскарження рішень, дій (бездіяльності) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Проте, наведена норма передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки, наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії щодо включення до акта певних висновків не можуть порушити прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, оскільки пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки, належать до інформативних додатків.

Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.

Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, підставою для задоволення позову можуть стати дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялися.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість задоволення позову, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Акт перевірки - службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року у справі № 804/1936/13-а скасувати частково.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Промрудмаш» відмовити в повному обсязі.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна