Ухвала суду № 40538134, 17.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1018/4857/12 Головуючий у І інстанції Проць Т.В.Провадження № 22-ц/780/4360/14 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.Категорія 19 17.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

17 вересня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Суханової Є. М.,

суддів: Данілова О. М., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі: Франюк Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 травня 2014 року за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів, договорів купівлі-продажу та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор в інтересах держави звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи яку зазначив, що в ході проведення перевірки було встановлено, що Обухівською районною державною адміністрацією Київської області в порушення діючого земельного законодавства було передано у приватну власність земельні ділянки лісогосподарського призначення по 2,00 га кожна ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, без згоди постійного користувача державного підприємства «Київське лісове господарство». Останні згідно договорів купівлі-продажу відчужили їх ОСОБА_6 та ОСОБА_2. Оскільки відповідачами неправомірно отримані у власність земельні ділянки, заступник прокурора просить в судовому порядку визнати незаконними, скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області, державні акти відповідачів, визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, витребувати земельні ділянки з незаконного володіння та визнати за ДП «Київське лісове господарство» право постійного користування земельними ділянками.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, так як відповідачами право власності на земельні ділянки отримано з порушенням чинного законодавства, в наслідок чого з державної власності вилучено земельну ділянку лісового фонду загальною площею 6,00 га.

Представник Державного підприємства «Київське лісове господарство», в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, так як в порушення діючого законодавства України з їх постійного користування, без їх згоди були вилучені земельні ділянки та передані відповідачам.

Представник Кабінету Міністрів України в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, оскільки при передачі спірних земельних ділянок у приватну власність відбулось пряме порушення прав держави як власника.

Представник Київської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, в поданій суду заяві просив слухати справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, Обухівської районної державної адміністрації, в судовому засіданні позовні вимоги визнала, погодилась, що земельні ділянки відповідачам передані у власність незаконно.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог через їх безпідставність та недоведеність.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 29 травня 2014 року позовні вимоги заступника прокурора Київської області задовольнити повністю.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції, під час розгляду справи по суті було встановлено наступні обставини, а саме: що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 257 від 13 квітня 2006 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 24 громадянам для ведення особистого селянського господарства в межах території Великодмитровицької сільської ради», громадянам, в т.ч. і ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 2,00 га кожному для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 555 від 07 червня 2006 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 24 громадянам для ведення особистого селянського господарства в межах території Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність вищезазначених громадян по 2,00 га кожному для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області.

В червні 2006 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі вказаного розпорядження отримали державні акти на право власності на земельні ділянки в межах Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області для ведення особистого селянського господарства по 2,00 га кожна.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.06.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2844 ОСОБА_4 відчужила земельну ділянку ОСОБА_6

На підставі вказаного договору ОСОБА_6 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 995062, площею 2,00 га, кадастровий номер 3223180500:09:010:0001.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.06.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2766 ОСОБА_3 відчужила земельну ділянку ОСОБА_2

На підставі вказаного договору ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 664168, площею 2,00 га, кадастровий номер 3223180500:09:010:0005.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.06.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2763 ОСОБА_5 відчужила земельну ділянку ОСОБА_2

На підставі вказаного договору ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 664169, площею 2,00 га, кадастровий номер 3223180500:09:010:0007.

Згідно акту № А 23/01 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.02.2012 року встановлено, що на землях ДП «Київський лісгосп» - квартал 107 Козинського лісництва, виділ 1 станом на день проведення перевірки комісією з виїздом на місце (Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі) встановлено, що спірні земельні ділянки використовуються для ведення особистого селянського господарства.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 333 від 23.06.03 року передано у постійне користування Козинському лісництву ДЛГО «Київліс» землі лісового фонду для ведення лісового господарства на території Підгірцівської сільської ради загальною площею 309,0 га.

Крім того, на виконання рішення Київської обласної ради «Про землі лісового фонду Київської області, що вивільненні внаслідок реформування колективних сільськогосподарських підприємств» від 25.01.01 № 264-15 ХХІІІ наказом ДЛГО «Київліс» від 10.08.01 № 219 створено комісію по прийманню земель лісового фонду.

Згідно акту прийому-передачі лісового фонду Великодмитровицької сільської ради, в постійне користування Козинського лісництва ДЛГО на території Великодмитровицької сільської ради передано земельну ділянку лісового фонду загальною площею 110 га.

Як вбачається з матеріалів справи Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» проведено лісовпорядкування на підставі проекту формування території Великодмитровицької сільської ради Обухівського району та на підставі даних Обухіського відділу земельних ресурсів.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, ч. 9 ст. 149 ЗК України передбачено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статі, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу, а ч. 7 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Спірні земельні ділянки є землями лісового фонду, віднесені до категорії лісів та перебували у державній власності до винесення оскаржуваних розпоряджень і їх передачі відповідачам, що підтверджується проектом організації та розвитку лісового господарства, листами Держкомзему, ДП «Київське лісове господарство» та іншими матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку, а згідно ст. 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

Відповідач, Обухівська районна державна адміністрація перевищивши свої повноваження розпорядилась земельними ділянками, без вилучення з користування та згоди позивача, тим самим прийняла незаконні розпорядження, які на думку суду підлягають скасуванню.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, ст.317 ЦК України лише власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Статтею 81 ЗК України встановлено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Визнаючи незаконними та скасовуючи розпорядження Обухівської районної державної адміністрації суд першої інстанції при шов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів про необхідність визнати недійсними і отримані відповідачами на їх підставі, державні акти та укладені в подальшому договори купівлі-продажу, оскільки такі вимоги є похідними і направлені на відновлення порушених прав держави.

Суд також визнав правомірними позовні вимоги в частині витребування земельних ділянок, оскільки в ході розгляду справи встановлено неправомірність розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо їх надання відповідачам, тому порушене право землекористувача та уповноваженого органу держави, як власника підлягає судовому захисту.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора щодо визнання незаконними та скасування розпоряджень відповідача, визнання недійсними державних актів, договорів купівлі-продажу, витребування земельних ділянок суд першої інстанції також вважав доцільним визнати за Державним підприємством «Київське лісове господарство» право постійного користування на спірні земельні ділянки.

Доводи представника апелянта ОСОБА_7 щодо добросовісності набуття ОСОБА_2 права власності, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами.

Діяльність апелянта на спірних земельних ділянках, на думку колегії суддів, не може бути підставою для відмови у позові та скасування рішення суду, яке постановлено з урахуванням зібраних по справі доказів, з застосуванням норм чинного законодавства.

Підстав, для скасування рішення суду, передбачених вимогами ст. 309 ЦПК України, колегія суддів не встановила та апелянтом не доведена апеляційна скарга.

Згідно з вимогами ст. 308 ПК України, Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: