Рішення № 40537739, 19.09.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 вересня 2014 р. Справа № 903/799/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стоянівнасіння"

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ратнівський аграрій"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "АПК Волинь"

про визнання права власності на посіви та майбутній врожай

Суддя: Філатова С.Т.

Представники:

від позивача: Ковба В. І., директор

від відповідача: Шкиринець Ю.М., дов. від 15.09.2014р., Дудкевич В.В., дов. від 15.09.2014р.

від третьої особи: Демченко В.Г., директор.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22, 27 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін та третьої особи.

В судовому засіданні присутні кореспонденти ТРК "Аверс та інтернет-видання "Під прицілом". Здійснюється відеозапис відповідно до ч.1 ст.4 4 ГПК України.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоянівнасіння" звернулось з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ратнівський аграрій" про визнання права власності на посіви та майбутній врожай 2014р., який знаходиться на земельних ділянках Соминської, Миляновичівської, Дольської і Перевалівської сільських рад загальною площею 1300га за ТзОВ "Стоянівнасіння".

Позовні вимоги обґрунтовує наступним:

02.01.2013р між товариством з обмеженою відповідальністю "Стоянівнасіння" (сторона 2) та товариством з обмеженою відповідальністю "АПК Волинь" (сторона 1) було укладено договір №1/1 про спільний обробіток землі (без об'єднання вкладів учасників).

Відповідно до умов договору сторона 2 бере на себе зобов'язання по обробці, підготовці земельної ділянки площею 1300га, що є в користуванні сторони 1 на праві оренди, та знаходиться на території Соминської, Миляновичівської, Дольської і Перевалівської сільських рад, вирощування та збір урожаю на даних ділянках.

Весь вирощений на земельній ділянці урожай є власністю сторони 2. При цьому сторона 1 може отримувати плату продукцією рослинництва по цінам, які склалися на момент збирання врожаю незалежно від загальної кількості зібраного урожаю.

Усі розрахунки за договором проводяться шляхом перерахунку або у готівковій формі або за згодою сторін с/г продукцією.

Даний Договір є чинним, не оспорювався сторонами, в судовому порядку недійсним не визнаний та діє до 31.10.2014р. до закінчення збору врожаю.

На виконання умов договору сторона 2 для підготовки, обробки та посіву врожаю на земельній ділянці, що є в користуванні сторони 1 на праві оренди, закупило у підприємств та організацій паливно-мастильні матеріали на суму 580 125,21грн., насіння та посівний матеріал на суму 2 043 574,40 грн., мінеральних добрив та гербіцидів на суму 1 564 839,80 грн., сівалку точного висіву вартістю 210 009,80грн.

За період дії договору з 02.01.2013р. по 31.12.2013р. сторона 2 перерахувала стороні 1 кошти в сумі 1 710 542,96грн., у тому числі: 310 000,00грн. згідно договору про спільний обробіток землі, 1 400 542,96грн. попередньої оплати за зерно та товарно-матеріальні цінності (насіння, запчастини, пальне) на суму 2 400 407,04грн.

Всі необхідні сільськогосподарські роботи по підготовці, обробці та посіву стороною 2 були виконані вчасно, посівний матеріал засіяно та на сьогодні сторона 2 має всі можливості вчасно та якісно провести комплекс збиральних робіт врожаю 2014р.

Однак, в серпні 2014р. при черговому виходу техніки сторони 2 на підготовлені, оброблені та засіяні поля з боку керівництва сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ратнівський аграрій" почалися вчинятися дії по перешкоджанню збирання врожаю.

Відповідач зазначив, що він є безпосереднім власником посівів та врожаю 2014р. на підставі того, що між ним та стороною 1 у 2014р. були укладені договори купівлі-продажу незавершеного виробництва та відповідними актами приймання-передачі дане незавершене виробництво (посіви) були передані відповідачу стороною 1 у власність в незадовільному стані.

Посилання та доводи позивача на те, що відповідач фізично не міг здійснити і комплекс осінньо-польових робіт в 2013р., оскільки договори були підписані в травні 2014р. вже після здійснення позивачем в 2013р. спільного зі стороною 1 обробітку землі не беруться останнім до уваги та ігноруються.

Оскільки відповідач, не перебуваючи із позивачем у зобов'язальних правовідносинах, не визнає за позивачем права власності на посіви та майбутній врожай 2014р., просить визнати за ним право власності на посіви та майбутній врожай.

Ухвалою суду від 29.08.2014р.за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "АПК Волинь" та зобов'язано, зокрема, позивача подати суду докази виконання зобов'язань по п.п. 1.1, 3.2, 3.4 договору про спільний обробіток землі (без об'єднання вкладів учасників) №1/1 від 02.01.2013р. (додатки до договору, акти виконаних робіт), оригінали платіжних доручень, долучених до матеріалів справи, угоду №1/1 від 01.03.2013р. (зазначену у призначенні платежів), договори №25/11/13 від 25.11.2013р., №ДГ-07 від 03.03.2013р., №ДГ-27 від 15.05.2013р; відповідача - докази перерахування коштів по договорам купівлі-продажу №№2, 4, 5 ,6, 7 від 23.05.2013р.

Позивачем 09.09.2014р. надані оригінали платіжних доручень, долучених до матеріалів справи (а.с. 132-161), договір про надання послуг №1/12 від 15.10.2013р. між ТзОВ "Стоянівнасіння" та ФОП ОСОБА_6 з актом приймання-передачі, не підписаний зі сторони ФОП ОСОБА_7 (Т. 1 а.с. 162-163), платіжні доручення про перерахунок коштів по угоді 1/12 та акту №7 від 30.10.2013р. (Т. 1 а.с. 164-165), договір купівлі-продажу №25/11/13 від 25.11.2013р. між ТзОВ "Стоянівнасіння" та ТзОВ "АПК Волинь", не підписаний покупцем - ТзОВ "АПК Волинь" (Т. 1 а.с. 166-167).

Відповідач СГТзОВ "Ратнівський аграрій" у відзиві №432 від 09.09.2014р. позов заперечив, мотивуючи тим, що:

23.05.2014р. ТзОВ "АПК Волинь" та відповідачем було укладено ряд договорів купівлі-продажу незавершеного виробництва урожаю 2014р.: №2 (посіви озимого тритикале), №4 (посіви озимої пшениці), №5 (посіви озимої пшениці), №6 (посіви озимої пшениці), №7 (посіви озимої пшениці).

23.05.2014р. сторонами були підписані акти-прийому-передачі незавершеного виробництва (посіви озимого тритикале та озимої пшениці).

Відповідач СГТзОВ "Ратнівський аграрій" згідно рахунків №СФ-0000004 від 23.05.2014р., №СФ-0000006 від 03.07.2014р., №СФ-0000008 від 03.07.2014р., №СФ-0000005 від 03.07.2014р., №СФ-0000007 від 02.09.2014р. перерахував ТзОВ "АПК Волинь" кошти за незавершене виробництво.

В підтвердження здійснення розрахунків згідно договорів долучив платіжні доручення: №2943 від 23.05.2014р., №4824 від 04.07.2014р., №4098 від 10.07.2014р., №4126 від 14.07.2014р., №4944 від 02.08.2014р. ( Т. 1 а.с. 132-161).

Третя особа ТзОВ "АПК Волинь" у запереченнях №35 від 15.09.2014р. позов заперечило, обґрунтовуючи наступним:

Правочин №1/1 від 02.01.2013р. про спільний обробіток землі (без об'єднання вкладів учасників), внаслідок укладання якого та виконання його умов сторонами позивач набув би права власності на посіви та майбутній врожай 2014р., між позивачем ТзОВ "Стоянівнасіння" та ТзОВ "АПК Волинь" не укладався, а отже не виконувався, тому підстави для набуття позивачем права власності на посіви та майбутній врожай 2014р. відсутні.

Доказами того, що договір №1/1 від 02.01.2013р. про спільний обробіток землі (без об'єднання вкладів учасників) між позивачем та ТзОВ "АПК Волинь" не укладався, а отже не виконувався, є покази свідків у кримінальному провадженні №12014030010000755 від 03.04.2014р., яке розслідується слідчим відділом Турійського РВ УМВС України у Волинській області, а саме директорів ТзОВ "АПК Волинь" ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які здійснювали керівництво товариством у 2013р., а також головного бухгалтера товариства ОСОБА_12.

Вказав, що відсутність договору №1/1 від 02.01.2013 року про спільний обробіток землі (без об'єднання вкладів учасників) та відсутність питання, пов'язаного з процедурою підготовки та укладання такого договору, стверджується відсутністю рішення загальних зборів учасників ТзОВ "АПК Волинь", тобто, органу, який у відповідності до п.15.6 статуту товариства уповноважений вирішувати питання, вказані у цьому пункті, в тому числі погодження договорів (угод) на суму, що перевищує 5 000,00 гривень.

Допитані в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 також показали, що 02.01.2013р. між ТзОВ "АПК Волинь" в особі директора ОСОБА_9 та ТзОВ "Стоянівнасіння" в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір № 1/1 про купівлю зернових врожаю 2013р., який ТзОВ "Стоянівнасіння" частково виконувався. На виконання умов цього договору позивач частково перераховував грошові кошти, а частково в рахунок оплати за зерно врожаю 2013р. поставляв товарно-матеріальні цінності.

Укладання та підписання даного договору вчинено з дотриманням процедури, що визначена статутом товариства.

Згідно даних бухгалтерського та податкового обліку ТзОВ "АПК Волинь" позивачем у справі перераховано в рахунок оплати за зернові культури врожаю 2013р. 1 400 542,96грн. коштами та передано товарно-матеріальних цінностей на суму 2 400 407,04грн., а всього на суму 3 800 950,00грн.

Наведені дані підтверджені актом взаємного звіряння розрахунків між сторонами договору станом на 31 грудня 2013 року.

На виконання умов цього договору ТзОВ "АПК Волинь" було передано ТзОВ "Стоянівнасіння" зернові культури врожаю 2013р. в кількості 1 260 тонн на суму 3 891 300,00грн.

Рештою 476 тоннами зерна на суму 1 190 00,00грн. посадові особи ТзОВ "Стоянівнасіння" ОСОБА_2, ОСОБА_13 шляхом обману та зловживання довірою заволоділи і неправомірно привласнили, а тому ТзОВ "АПК Волинь" не виконано зобов'язань за укладеними з Агрофондом форвардними контрактами № 970Ф та № 971Ф від 09.11.2012р. та понесло прямі збитки в сумі 560 503,45грн. які стягнуті з ТзОВ "АПК Волинь" рішенням господарського суду Волинської області.

Стверджує, що у 2013р. осінньо-польові роботи по оранці, обробці землі, посівні роботи озимих культур врожаю наступного 2014р. ТзОВ "АПК Волинь" здійснювало самостійно.

Будучи власником посівів зернових культур врожаю 2014р., який вирощувався на орендованих у власників земельних паїв землях Соминської, Миляновичівської, Дольської і Перевалівської сільських рад, при відсутності будь-яких обтяжень на ці посіви, не маючи фінансових можливостей для подальшого вирощування та збирання врожаю у 2014р., оскільки внаслідок неправомірних дій з боку ТзОВ "Стоянівнасіння" товариству з обмеженою відповідальністю "АПК Волинь" були заподіяні матеріальні збитки (з вини ТзОВ "Стоянівасіння" стягнуто на користь Агрофонду 544 178,68грн., ТзОВ "Айслаг" 174 331,26грн., ПАТ "Креді Агріколь банку" 462 941,04грн.) ТзОВ "АПК Волинь", з метою недопущення загибелі посівів, які весною 2014р. перебували у незадовільному стані, продало незавершене виробництво посівів озимих культур ТзОВ "Ратнівський аргарій", про що і уклали договори купівлі-продажу незавершеного виробництва №№ 2-7 від 23.05.2014р.

Вважає, що дані договори відповідають чинному законодавству, укладені з дотриманням процедури, визначеної статутом ТзОВ "АПК Волинь", що стверджується протоколом загальних зборів учасників товариства №20 від 23.05.2014р.

Водночас, вказує, що ціна позову 8 299 489,41грн. позивачем визначена невірно, є сумарним виразом з вартості його витрат на придбання ним товарно-матеріальних цінностей для власних потреб, а також із суми коштів, перерахованих ТзОВ "АПК Волинь" і вартості товарно-матеріальних цінностей, поставлених в якості передоплати за зерно врожаю 2013р. згідно договору від 02.01.2013 року (ціна договору 1 333 400,00 грн.), який долучає до матеріалів справи (Т. 2 а.с. 23-24).

Пояснює, що виконати п.6.3 ухвали в частині надання суду договорів №25/11/13 від 25.11.2013р. №ДГ-07 від 03.03.2013р., № ДГ-27 від 15.05.2013р. ТзОВ "АПК Волинь" не може, оскільки такі договори товариством не укладались (Т.2 а.с. 1-100).

До заперечень долучений договір №1/1 від 02.01.2013р. між ТзОВ "Стоянівнасіння" (покупець) та ТзОВ "АПК Волинь" (продавець) про продаж зернових культур 2013р. (Т. 2 а.с. 23-24).

В судовому засіданні 16.09.2014р. позивач звернувся до суду із заявою №192 про відкладення розгляду справи та заявою №193 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме збирати та реалізовувати весь вирощений врожай на земельній ділянці площею 1300га, яка знаходиться на території Соминської, Миляновичівської, Дольської, Перевалівської сільських рад.

В заяві про відкладення просить оголосити перерву в засіданні, посилаючись на необхідність отримання додаткових доказів та обставин по справі.

Заява про відкладення заперечена представниками відповідача та третьої особи та відхилена судом як необґрунтована та така, що суперечить ст.ст. 38, 77 ГПК України, оскільки не містить зазначення яких саме доказів і в підтвердження або заперечення яких обставин та без зазначення обставин, що перешкоджали наданню цих доказів до початку судового розгляду.

Заяву про забезпечення позову мотивував тим, що предметом позову є визнання права власності на посіви та майбутній врожай, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (Т. 1 а.с. 108-109).

Вищий господарський суд України у п.п. 1, 3 постанови пленуму від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" вказав, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, в порушення ст. 6 Закону України "Про судовий збір" заява про забезпечення позову не оплачена судовим збором.

Зважаючи на викладене, заява №193 від 16.09.2014р. про забезпечення позову відхилена як необґрунтована та така, що суперечить ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Відповідач в судовому засіданні 16.09.2014р. в підтвердження повноважень осіб при укладанні договорів купівлі-продажу незавершеного виробництва долучив протокол загальних зборів учасників ТзОВ "АПК Волинь" від 23.05.2014р. (Т.2 а.с. 110-138).

ТзОВ "АПК Волинь" в судовому засіданні долучило постанову прокуратури Турійського району Волинської області від 16.12.2013р. №20/4 1646вих13 щодо відвантаження зернових культур ТзОВ "АПК Волинь" по накладній №61 від 30.09.2013р. (Т.2 а.с. 139-147).

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої сторони та дослідивши долучені до справи матеріали, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю ТзОВ "АПК Волинь" (сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Стоянівнсіння" (сторона 2) укладений договір №1/1 про спільний обробіток землі (без об'єднання вкладів учасників).

За умовами договору ТзОВ "Стоянівнасіння" взяло на себе зобов'язання по обробці, підготовці земельної ділянки площею 1300га, що знаходиться в користуванні ТзОВ "АПК Волинь" на правах оренди, та знаходиться на території Соминської, Миляновичівської, Дольської і Перевалівської сільських рад, вирощування та збір урожаю на даних ділянках (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 встановлено, що строк дії договору до закінчення збору врожаю 31.10.2014р.

Пунктами 1.3, 1.4 визначено, що сума договору становить 1 560 000грн. та виконані роботи погоджуються сторонами та фіксуються відповідними документами (додатками до даного договору та актами виконаних робіт).

Сторони погодили, що сторона 2 зобов'язується оплатити 1 560 000грн. за співпрацю, а також використання сільськогосподарської техніки та складів, які належать стороні 1 (п. 3.2 договору).

В пункті 3.4 визначено, що грошові кошти у повному розмірі сторона 2 виплачує стороні 1 в період з 01.01.2013р. до 01.09.2013р. та з 01.10.2013р. до 01.09.2014р.

Усі розрахунки за договором проводяться шляхом перерахунку або у готівковій формі або за згодою сторін с/г продукцією (п. 3.5 договору).

23.05.2014р. між ТзОВ "АПК Волинь" (продавець) та ТзОВ "Ратнівський аграрій" (покупець) укладені договори №№: 2, 4, 5, 6, 7 незавершеного виробництва (посіви озимого тритикале, озимої пшениці) урожаю 2014р.

Передача посівів відбулась згідно актів прийому-передачі від 23.05.2014р.

Позивач стверджує належність йому вказаних посівів на підставі договору №1/1 від 02.01.2013р. та просить визнати за ним право власності на посіви та майбутній врожай 2014р., який знаходиться на земельних ділянках Соминської, Миляновичівської, Дольської і Перевалівської сільських рад, загальною площею 1300га за ТзОВ "Стоянівнасіння", посилаючись на ст.ст. 316, 317, 319, 321, 328, 392 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Набуття права власності на вирощений на земельній ділянці урожай згідно договору №1/1 про спільний обробіток землі передбачає виконання позивачем ТзОВ "Стоянівнасіння" взятих по договору зобов'язань по перерахуванню коштів, виконанню робіт, визначених п.п. 1.1, 2.1, 3.2 договору №1/1.

Сторони у договорі (п.1.4) обумовили, що виконані роботи погоджуються сторонами та фіксуються відповідними документами (додатками до договору та актами виконаних робіт).

Ухвалою суду від 29.08.2014р. позивача було зобов'язано надати докази виконання зобов'язань по п.п. 1.1, 3.2, 3.4 договору про спільний обробіток землі (додатки до договору, акти виконаних робіт).

Долучені позивачем до справи накладні, видаткові накладні ПП "Торгівельна компанія "УкрПетроль", МП "Ірена", ПП "Айслаг", ТзОВ фірма "Панхім", СТОВ "Зоря-Маїс Насіння", приватної агрофірми імені М.Шашкевича, ПП "Макс ком", ТзОВ "Галичхутро", ПрАТ "Галнафтохім", ПП "Агролеон-Захід", фірми "Ерідон", ТзОВ "Агро-Мир ЛТД", ТзОВ "Захід-Агро-Техніка" про відпуск ТзОВ "Стоянівнасіння" дизельного пального, зерна, насіння, сівалки тощо (Т. 1 а.с. 22-37, 39-65) містять посилання на інші договори та не можуть слугувати належним доказом виконання позивачем зобов'язань по договору №1/1 про спільний обробіток землі від 02.01.2013р.

Не можуть бути належним доказом виконання зобов'язань по договору про спільну діяльність і долучені позивачем платіжні доручення про перерахування коштів ТзОВ "АПК Волинь" з призначенням платежу "оплата за зерно згідно договору №03-10 КП від 03.10.2012р., попередня оплата за зерно за 2013р., оплата за зерно згідно договору №7 від 03.03.2013р., оплата за зерно згідно договору №1/1 від 02.01.2013р., попередня оплата за зерно відповідно до угоди №1/1 від 01.03.2013р., аванс за зерно згідно договору" (Т. 1 а.с. 132-136, 138, 140-142, 146-161).

До того ж, ТзОВ "АПК Волинь" долучений до матеріалів справи в підтвердження існування самостійних договірних відносин договір №1/1 від 02.01.2013р. щодо купівлі ТзОВ "Стоянівнасіння" у ТзОВ"АПК Волинь" зернових культур на загальну суму 1 333 400,00грн. (Т. 2 а.с. 24-25).

Твердження представника позивача в судовому засіданні, що оплата за зерно здійснюється згідно договору про спільну діяльність, спростовується зазначеними вище доказами.

Не є належним доказом виконання зобов'язань по договору за спільну діяльність і видаткові накладні про відпуск ТзОВ "Стоянівнасіння" ТзОВ "АПК Волинь" палива, добрива, насіння з посиланням на договір №25/11/13 від 25.11.2013р., №ДГ-27 від 15.05.2013р. (Т. 1 а.с. 82-87, 89-107) та акт №ОХ-0000012 здачі-приймання робіт по договору №ДГ-07 від 03.03.2013р. (Т. 1 а.с. 88), оскільки містять посилання на інші договори.

На вимогу суду (ухвала від 29.08.2013р.) позивач надав не підписаний зі сторони покупця ТзОВ "АПК Волинь" договір купівлі-продажу №25/11/13 від 25.11.2013р. Витребувані судом договори №ДГ-07 від 03.03.2013р., ДГ-27 від 15.05.2013р. позивачем не надано, поважних причин непредставлення не зазначено. ТзОВ "АПК Волинь" укладення таких договорів заперечило (Т. 2 а.с. 1-8).

Не може слугувати і доказом виконання зобов'язань по договору про спільну діяльність і товарна накладна №61 від 30.09.2013р. про відпуск ТзОВ "АПК Волинь" пшениці, оскільки не містить посилань на вказаний договір (а.с. 38).

Що стосується платіжних доручень №№: 222 від 15.03.2013р., 182 від 05.03.2013р., 397 від 15.05.2013р., 407 від 17.05.2013р., 435 від 27.05.2013р. про здійснення оплати за спільний обробіток землі згідно договору №1/1 від 02.01.2013р. на загальну суму 270 000,00грн. (а.с. 137, 139, 143, 145), то перерахування вказаної суми не може стверджувати виконання в повному обсязі зобов'язань по сплаті передбачених договором 1 560 000,00грн. за співпрацю та виконання інших зобов'язань, як не підтверджених належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст. 32-34 ГПК України.

Позивач належними та допустимими доказами не довів фактичне виконання зобов'язань по договору про спільну діяльність (факт обробки, посіву, витрат насіння, використання міндобрив та захисту хімічного захисту рослин, витрат на обробіток землі тощо), при тому, що в силу ст. 33 ГПК України саме на позивача покладається тягар доведення обставин.

До того ж, дослідження питань виконання зобов'язань по договору про спільну діяльність на підставі ст.ст. 1130, 1131 ЦК України передбачає правовий спір саме між сторонами зобов'язання - ТзОВ "Стоянівнасіння" та ТзОВ "АПК Волинь" та інший правовий статус ТзОВ "АПК Волинь" як сторони по договору, тобто - відповідача.

При цьому суд зауважує, що в силу приписів ст. 1131 ЦК України, ст.ст. 6, 8 Закону України "Про оренду землі" договір про спільний обробіток землі передбачає визначення конкретних меж (контурів) земельних ділянок під спільну діяльність, згоду власників земельних паїв - орендодавців та державну реєстрацію.

Обґрунтовуючи вимоги посиланням на ст. 392 ЦК України, позивач не зважає на те, що за змістом статті позивачем в такому позові є саме власник.

В даному випадку позивач намагається довести набуття права власності на врожай, але набуття права власності регулюються окремими нормами, тому такий позов не підлягає задоволенню в порядку ст. 392 ЦК України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у листі від 01.11.2013р. №93/0/54-13 "Щодо деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ, для використання при здійсненні судочинства".

Суд констатує передчасне звернення позивача з позовом до ТзОВ "Ратнівський аграрій" про визнання права власності на підставі договору про спільну діяльність, що потребує встановлення факту набуття такого права між сторонами договору в окремому провадженні при іншому процесуальному статусі ТзОВ "АПК Волинь"та унеможливлює задоволення позовних вимог в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає не набуття, а захист прав власника.

До того ж звертаючись з вимогою про визнання права власності, позивач не зазначає ні контури та розміри земельних ділянок, ні посіви культур, на які він претендує.

Зважаючи на викладене, вимоги позивача про визнання права власності на посіви та майбутній врожай 2014р., який знаходиться на земельних ділянках Соминської, Миляновичівської, Дольської і Перевалівської сільських рад, загальною площею 1300га за ТзОВ "Стоянівнасіння" є необґрунтованими та такими, що суперечать ст. 392 ЦК України та не підлягають до задоволення.

Решта доводів сторін та третьої особи щодо протиправних дій по захопленню майна не доведено належним чином відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України та виходить за межі предмету спору.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України при відмові у позові покладаються на позивача.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Стоянівнасіння" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ратнівський аграрій", третя особа яка не заявляє самостійних вимого на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "АПК Волинь" про визнання права власності на посіви та майбутній врожай 2014р., який знаходиться на земельних ділянках Соминської, Миляновичівської, Дольської і Перевалівської сільської ради загальною площею 1300га за товариством з обмеженою відповідальністю "Стоянівнасіння" відмовити.

Повний текст рішення складено

19.09.2014

Суддя С.Т. Філатова