Постанова № 40536648, 16.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р. Справа№ 925/871/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Губорєва К.С. - дов. №37 від 01.01.2014р.

від відповідача Ахмістова О.М. - дов. №500-08/95 від 30.12.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги 1) Публічного акціонерного товариства «Азот»

2) Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

на рішення

господарського суду Черкаської області

від 29.07.2014р. (суддя Боровик С.С.)

у справі №925/871/14

за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

(далі - ДП «Придніпровська залізниця»)

до Публічного акціонерного товариства «Азот»

(далі - ПАТ «Азот»)

про стягнення 23 565,00 грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.07.2014р. у справі №925/871/14 позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Азот» на користь ДП «Придніпровська залізниця» 4 713,00 грн. штрафу, а також в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 1 827,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в частині стягнення з ПАТ «Азот» 4 713,00 грн. штрафу та 1 827,00 грн. витрат зі сплати судового збору та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом не надано оцінки письмовим поясненням відповідача та доданим до них письмовим доказам. За твердженнями апелянта, невідповідність місць у піввагоні виникла в зв'язку із невиконанням позивачем обов'язків, передбачених ст.110 Статуту залізниць України, ст.909 ЦК України, 307 ГК України - незбереження позивачем вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. На думку апелянта, наданий позивачем комерційний акт не можна вважати належним та допустимим доказом на підставі ст.34 ГПК України, оскільки він складений з порушенням чинного законодавства, а вказані в ньому обставини не відповідають фактичним обставинам справи тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014р. апеляційну скаргу ПАТ «Азот» прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Рябуха В.І. та призначено розгляд справи на 16.09.2014 року.

26.08.2014р. до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга позивача, який також оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, просив скасувати в частині зменшення штрафу та прийняти нове, яким стягнути з відповідача штраф в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що судом першої інстанції безпідставно застосовано п.3 ст.83 ГПК України, адже відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2014р. апеляційну скаргу ДП «Придніпровська залізниця» прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Жук Г.А. та призначено розгляд справи на 16.09.2014 року.

Розпорядженнями Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р., в зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці та зайнятістю судді Рябухи В.І. в інших судових засіданнях, змінено склад суду та визначено судову колегію в складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи скарги ПАТ «Азот» підтримав, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, рішення скасувати в частині стягнення з відповідача 4 713,00 грн. штрафу та 1 827,00 грн. витрат зі сплати судового збору та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення. Одночасно проти доводів скарги ДП «Придніпровська залізниця» заперечив, просив не брати їх до уваги, а скаргу позивача залишити без задоволення.

Представник позивача доводи скарги ПАТ «Азот» заперечив, просив не брати їх до уваги та скаргу відповідача залишити без задоволення, одночасно просив задовольнити скаргу ДП «Придніпровська залізниця», скасувати оскаржене рішення в частині зменшення штрафу та прийняти нове, яким стягнути з відповідача штраф в повному обсязі заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарги ПАТ «Азот» та ДП «Придніпровська залізниця» не підлягають задоволенню.

Так, ДП «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з ПАТ «Азот» 23 565,00 грн. штрафу за неправильне зазначення кількості місць вантажу у залізничній накладній №42877597 від 15.01.2014 року.

Суд першої інстанції, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, відтак прийняв рішення про часткове задоволення позову.

Так, частково задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що відповідачем неправильно вказано відомості у накладній, а відтак дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними. Разом з тим, з огляду на ненадання позивачем доказів понесення ним збитків в зв'язку з неправильно зазначеною відповідачем в даному випадку кількості місць вантажу, неспричинення через допущене відповідачем порушення збитків як залізниці, так і іншим учасникам господарських відносин, недопущення відповідачем завантаження вантажу у вагон понад його вантажопідйомність, місцевий суд дійшов висновку, що випадок з неправильно вказаними відомостями у накладній є винятковим в розумінні ст.83 ГПК України, а відтак на підставі п.3 цієї норми ГПК України зменшив розмір штрафу до 4 713,00 грн. задовольнивши позов на згадану суму тощо.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками місцевого суду.

Як встановлено матеріалами справи, спір стосується стягнення штрафу в сумі 23 565,00 грн. за неправильне зазначення кількості місць вантажу у залізничній накладній №42877597 від 15.01.2014р., по якій відповідачем відправлено зі станції «Черкаси» Одеської залізниці на станцію «Мелітополь» Придніпровської залізниці вагон №60416880 з вантажем - «Добрива аміачно-нітратні», кількість місць вантажу - 64.

15.01.2014р. на станції «Мелітополь» Придніпровської залізниці на підставі листа вантажоодержувача №4 від 15.01.2014р. проведено комісійний огляд та перевірку кількості місць вантажу в вагоні №60416880, під час яких встановлено, що вказана відправником в залізничній накладній №42877597 від 11.01.2014р. в графі «Найменування вантажу» кількість місць вантажу не відповідає фактичній кількості місць при повному розвантаженні вагону. За результатами комісійного огляду складено комерційний акт АА№016814/1 від 15.01.2014р., яким зафіксовано нестачу 1 місця масою 1 000 кг.

Відповідно до ст.306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні умови перевезення визначаються на підставі ч.2 ст.908 ЦК України цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України. (ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт»).

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом; на підставі цього Статуту Мінтрансом затверджено Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача (ст.ст.2, 5, 6 Статуту залізниць України).

У відповідності до п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, а також ст.ст.23, 24 Статуту залізниць України, відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів своїм підписом підтверджує представник відправника; вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача та відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно ст.118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст.122 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем неправильно вказано відомості у накладній, зокрема, в графі «Найменування вантажу. Кількість місць» відповідачем вказано - 64, натомість з комерційного акту АА№016814/1 від 15.01.2014р. видно, що при розвантаженні на станції «Мелітополь» Придніпровської залізниці насправді виявилось 63 кипа, тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є доведеними.

Доводи відповідача, що невідповідність місць у піввагоні виникла в зв'язку з незбереженням позивачем вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а також що комерційний акт АА№016814/1 від 15.01.2014р. не є доказом у справі, оскільки його складено з порушенням чинного законодавства, відхиляються апеляційним господарським судом,як такі, що не підтверджено належними та допустимими доказами у відповідності до ст.34 ГПК України.

Як видно з матеріалів справи, позивач нарахував відповідачу за неправильне зазначення в накладній кількості місць вантажу штраф згідно ст.118 Статуту залізниць України в розмірі п'ятикратної провізної плати. В даному випадку провізна плата - 4 713,00 грн., сума штрафних санкцій - 23 565,00 грн. (4 713,00 х 5 = 23 565,00).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одночасно, приписами ст.233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згадана норма кореспондується з п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, згідно якого господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно оскарженого рішення, місцевий суд на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України зменшив розмір штрафу до 4 713,00 грн. з причин ненадання позивачем доказів понесених ним збитків в зв'язку з неправильно зазначеною відповідачем кількістю місць вантажу, неспричинення відповідачем збитків як залізниці, так і іншим учасникам господарських відносин тощо.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд таку позицію місцевого суду визнав правомірною, адже право суду на зменшення неустойку є втіленням принципів цивільного законодавства, заснованих, в тому числі, на забезпеченні судового захисту цивільних прав та інтересів на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянтів по суті скарг, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Азот» та Державного підприємства «Придніпровська залізниця» залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2014р. у справі №925/871/14 - без змін.

Матеріали справи №925/871/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун