Рішення № 40535814, 19.09.2014, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3667/14-ц

(2/199/2184/14)

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.,

при секретарях Голубніченко В.О., Завгородньої Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», ОСОБА_4, де третя особа ОСОБА_5, про стягнення матеріальних збитків та страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», ОСОБА_4, де третя особа ОСОБА_5, про стягнення матеріальних збитків та страхового відшкодування, зазначивши, що 20 вересня 2013 року водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем ДАФ державний номер НОМЕР_5 та рухаючись по вул. Каруни в м.Дніпропетровську скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, яким останній володіє на підставі «генеральної» довіреності та який на праві власності належить ОСОБА_5

В результаті ДТП автомобілю ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, були завдані пошкодження, розмір яких, згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 2533 від 07.11.2013 складає 20 361,84 грн.

Постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 застрахована згідно полісу АВ/7900983 від 18.10.2012 в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта». 24.09.2013 позивач письмово повідомив відповідача Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» про настання страхового випадку, надавши заяву на виплату страхового відшкодування та надіславши всі необхідні документи на виплату страхового відшкодування. Однак відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» так і не здійснив виплату страхового відшкодування, що змусило позивача звернутися до суду. З огляду на зазначене обов'язок по відшкодуванню заподіяних збитків, що становить вартість відновлюваного ремонту покладається на відповідача Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», а збитки у розмірі 1000 грн. сума франшизи повинен відшкодувати відповідач ОСОБА_4

З урахуванням зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на його користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 19 361,84 грн.; витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 475,00 грн.; витрати на правову допомогу у розмірі 1250,00 грн.; стягнути з ОСОБА_4 франшизу у розмірі 1000 грн.; витрати на проведення експертного дослідження у сумі 475 грн.; судові витрати, що складаються із оплати правової допомоги у розмірі 1250 грн. та стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2, підтримали позовні вимоги та, посилаючись на викладені в позові підстави, просили суд задовольнити позов в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив В матеріали справи 28.07.2014 через канцелярію суду надав письмові заперечення, зазначивши, що позов у відношенні себе не визнає.

Представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надавши до суду письмові заперечення проти позову, в яких позов в частині стягнення 19 361,84 грн. та 475 грн. не заперечували, а просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20 вересня 2013 року водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем ДАФ державний номер НОМЕР_5 та рухаючись по вул. Каруни в м. Дніпропетровську скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, яким останній володіє на підставі «генеральної» довіреності та який на праві власності належить ОСОБА_5 внаслідок чого автомобілю ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, було завдано механічні пошкодження.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУоАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 400 грн.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справах, що набрало чинності, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, факти встановлені при розгляді адміністративної справи є преюдиціальними фактами при розгляді цивільної справи.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників» при настанні страхового випадку страховик відповідно до ліміту відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» згідно полісу № АВ/7900983 від 18 жовтня 2012 року.

Висновком автотоварознавчого дослідження №2533 від 07 листопада 2013 року встановлено розмір матеріального збитку завданого автомобілю позивача, який складає 20 361 грн. 84 коп.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуації транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

18 березня 2014 року позивач ОСОБА_1 письмово повідомив відповідача Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» про настання страхового випадку, надавши заяву на виплату страхового відшкодування та всі необхідні документи, передбачені Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників». Проте всупереч вимогам закону Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» так і не здійснив виплату страхового відшкодування.

З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 19 361 грн. 84 коп. підлягають задоволенню.

Також не відшкодованою залишається сума франшизи у розмірі 1000 грн. 00 коп.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" врегульовано відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зазначений закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 12 зазначеного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь позивача сума франшизи - 1000 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на правову допомогу.

За ч.ч. 1, 2 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно з вимогами ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Обчислюючи розмір компенсації витрат на правову допомогу, суд враховує фактичну кількість годин, витрачену адвокатом, складність справи тощо.

З матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2014 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги №18/03/14-1, предметом якого є надання юридичної допомоги (послуги), пов'язаної з представництвом та захистом інтересів ОСОБА_1 з приводу спору, який виник між ним з приводу ДТП. Вартість наданих виконавцем позивачу послуг становить 2500 грн.

Відповідно до розрахунку вартості правової допомоги, до наданих адвокатом послуг входить юридична консультація, підготовка документів, оформлення позовної заяви, подача її до суду, інші підготовчі дії до судового розгляду, участь в судових засіданнях та підготовка до них, що складає 1300 грн. Що стосується участі адвоката в судових засіданнях, то суд зазначає, що 40 % мінімальної заробітної плати становить 487,20 грн., тобто 1 хв. складає 8,12 грн. Судові засідання відбувалися 30.07.2014 - 5 хвилин, та 11.09.2014 - 35 хвилин. Таким чином, витрати на правову допомогу за участь в судових засіданнях становлять 324,80 грн. (8,12 грн. х 40 хв.), тобто з відповідачів підлягає стягненню витрати на правову допомогу по 812,40 грн. з кожного ((1300 грн. + 324,80 грн.) : 2 = 812,40 грн.), а позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню в рахунок страхового відшкодування 19 361 грн. 84 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 812 грн. 40 коп., з відповідача ОСОБА_4, на користь позивача ОСОБА_1 сума франшизи в розмірі 1000 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 812 грн. 40 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.

З урахуванням розгляду справи та відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на користь позивача також підлягають стягненню судовий збір 200 грн. 93 коп., з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача підлягає стягненню витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 950 грн. 00 коп. та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 10 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», ОСОБА_4, де третя особа ОСОБА_5, про стягнення матеріальних збитків та страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», код ЄДРПОУ 31704186, на користь позивача ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3, в рахунок страхового відшкодування 19 361 (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят одна) грн. 84 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 812 (вісімсот дванадцять) грн. 40 коп., судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 200 (двісті) грн. 93 коп., а всього 20 375 (двадцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 17 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_4, на користь позивача ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3, суму франшизи в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 812 (вісімсот дванадцять) грн. 40 коп., судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 10 (десять) грн. 00 коп., а всього 3503 (три тисячі п'ятсот три) грн. 60 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитися 15 вересня 2014 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.

Суддя О.Б.Подорець