Постанова № 40535743, 16.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14409/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова в якому просило визнати протиправними дії відповідача з направлення супровідним листом № 4760/03-33 від 11.06.2013 та № 5754/03-33 від 19.07.2013 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на загальну суму 354 866,55 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова з направлення Публічному акціонерному товариству «Укргазвидобування» супровідними листами № 4760/03-33 від 11.06.2013 та № 5754/03-33 від 19.07.2013 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на загальну суму 354 866,55 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд даної справи без його участі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укргазвидобування» зареєстровано Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявська, 26/28.

Український науково-дослідний інститут природних газів (далі по тексту УКРНДІГАЗ) є філією позивача, його місцезнаходження: 61010, м. Харків, вул. Набережна Червоношкільна, 20.

УКРНДІГАЗ зареєстрований в УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова як платник страхових внесків.

УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова супровідним листом від 11.06.2013 № 4760/03-33 на адресу філії УКРНДІГАЗ направлено повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 108 487,85 грн.

Супровідним листом від 19.07.2013 № 5754/03-33 УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова на адресу філії УКРНДІГАЗ направлено повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 246 378,70 грн.

Оскільки філія не є юридичною особою, зазначені повідомлення переадресовані нею до ПАТ «Укргазвидобування».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не є уповноваженим органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням позивача, а тому у підприємства в будь-якому випадку не може виникнути перед відповідачем, який знаходиться не за місцезнаходженням позивача, заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками та зобов'язані, відповідно до норм чинного законодавства сплачувати внески на пенсійне страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що філія позивача зареєстровано в УПФ України в Червонозаводському районі м. Харкова як платник страхових внесків.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі Порядок № 372).

Пунктом 9 вказаного Порядку передбачено, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 вказаного Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Враховуючи той факт, що позивачем повідомлення про відшкодування різниці були отримані та ним не виконано обов'язку щодо відшкодування суми витрат на покриття сум наукових пенсій пенсіонерам, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю вимог Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова.

Доводи позивача про те, що відповідач не є органом Пенсійного фонду за місцем знаходження позивача, а тому відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Порядку № 372 не наділений правом направляти позивачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів є необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Приписами ч. 4 ст. 64 ГК України визначено, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм випливає, що філія є страхувальником, відповідно, у останньої існують адміністративні правовідносини з територіальними органами Пенсійного фонду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо направлення позивачу супровідним листом № 4760/03-33 від 11.06.2013 та № 5754/03-33 від 19.07.2013 повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на загальну суму 354 866,55 грн., є помилковими та такими, що не відповідають нормам матеріального права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2014 року у справі № К/800/17086/14 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 вересня 2014 року у справі № К/800/6413/14.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання протиправними дій відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст постанови складено та підписано - 19.09.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.