Постанова № 40535340, 17.09.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2014 р. Справа № 922/2550/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Бондаренко В.П. , суддя Россолов В.В.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача - Михайлов Є.Б., довіреність від 31.12.2013 р. № 08-11/6029/2.13;

відповідача - Слободенюк С.Д., довіреність від 29.05.2013 р. № 17/94;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2245Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 30 липня 2014 року у справі № 922/2550/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків;

до Публічного акціонерного товариства "Фармак", м. Київ;

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 229179,24 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 р. Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПАТ "Фармак", в якій просила зобов'язати відповідача повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,3019 га, яка розташована по АДРЕСА_1, та стягнути з відповідача на користь позивача доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 229179,24 грн. за період з 13.02.2012 р. по 01.06.2014 р. В обґрунтування позовної заяви посилається на те, що відповідач є власником нежитлової будівлі літ. «А-2» по АДРЕСА_1, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, але речові права на вказану земельну ділянку не оформив, використовує її без достатніх правових підстав, плату за землю у належному розмірі не сплачує.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.07.2014 р. у справі № 922/2550/14 (суддя Денисюк Т.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 229179,24 грн., з посиланням на те, що речові права на земельну ділянку за відповідачем не зареєстровані, земельна ділянка використовується без достатніх правових підстав. В задоволенні вимог про повернення безпідставно набутої земельної ділянки відмовлено, з посиланням на ст. 1213 Цивільного кодексу України, оскільки спірна земельна ділянка не є безпідставно набутою, на ній знаходиться будівля, яка належить відповідачу на праві власності, повернення земельної ділянки приведе до порушення права власності відповідача на будівлю.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи, просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі. Зазначає, що відповідач від оформлення прав на спірну ділянку не ухилявся, вжив необхідні заходи щодо оформлення прав на вказану земельну ділянку, а саме: отримав дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки, замовив розроблення проекту відведення земельної ділянки, отримав рішення Харківської міської ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки та отримання вказаної земельної ділянки в оренду строком до 01.12.2018 р., підписав та передав позивачу договір оренди земельної ділянки. Посилається на те, що чинним законодавством не передбачено оформлення права користування земельною ділянкою одразу при оформленні права власності на будівлю новим власником, строки оформлення права на земельну ділянку є досить тривалими. Зазначає, що правові підстави для сплати орендної плати без укладання договору оренди відсутні, тому відповідач за користування спірною земельною ділянкою сплачував земельний податок.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 р. у справі № 922/2250/144 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.09.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової палати № 1 Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 р., у зв'язку з відпусткою судді Івакіної В.О., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.

В судовому засіданні 02.09.2014 р. оголошено перерву до 11.09.2014 р.

У зв'язку з відрядженням судді Тихого П.В., розпорядженням секретаря судової палати № 1 Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В.

Представник відповідача в судовому засіданні та додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 02.09.2014 р. вх. № 7182/1 та від 11.09.2014 р. вх. № 7634 підтримує апеляційну скаргу у повному обсязі. Зазначає, що відповідач мав правові підстави для набуття у користування земельної ділянки площею 0,3019 га по АДРЕСА_1, у зв'язку з придбанням у власність нежитлової будівлі літ. «А-2» по АДРЕСА_1, яка знаходиться на цій земельній ділянці. Тому позивач безпідставно посилається на ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки необхідною умовою для застосування норм цієї статті є факт набуття земельної ділянки без достатніх правових підстав.

Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу від 19.08.2014 р. вх. № 6789 не погоджується з вимогами та доводами, викладеними в апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Фармак" на підставі укладеного з ОСОБА_3 договору купівлі-продажу від 13.02.2012 р. № 480 (а.с. 44-46) придбав у приватну власність нежитлову будівлю літ. «А-2» по АДРЕСА_1, загальною площею 1102,4 кв.м., що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.12.2013 р. № 1504853 та Витягом КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію прав від 21.02.2012 р. № 33247727 (а.с. 29-30).

Нежитлову будівлю передано відповідачу на підставі акту прийому-передачі об'єкту продажу від 13.02.2014 р. (а.с. 48).

В ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Тобто, отримавши право власності на нежитлову будівлю літ. «А-2» по АДРЕСА_1, відповідач одночасно отримав право користування земельною ділянкою, на якій зведена ця нежитлова будівля.

Подальша реєстрація земельної ділянки передбачена ст. 202 Земельного кодексу України. Право на земельну ділянку здійснюється згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Для реєстрації земельної ділянки зацікавлена особа повинна замовити документацію із землеустрою. Більша частина цієї документації не може бути виготовлена сторонами самостійно. Для її підготовки слід звернутися до відповідної землевпорядної організації, замовити «технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку».

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі», невід'ємною частиною договору оренди землі є: план схема земельної ділянки; кадастровий план з відображенням обмежень; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі земельної ділянки; проект відведення земельної ділянки.

За приписами ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельної ділянки державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Особа, яка зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається до відповідної ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Харківської міської ради Харківської області 15 сесії 6 скликання від 25.04.2012 р. № 703/12 ПАТ "Фармак" надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,3019 га по АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-2» (виробничий будинок) (а.с. 31).

На підставі зазначеного рішення ПАТ "Фармак" замовило у ТОВ «Центр ЗЕМЛЕМІР» розробку Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-2» (виробничий будинок) ПАТ "Фармак" по АДРЕСА_1 (а.с. 53-66).

Рішенням 29 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 25.12.2013 р. № 1379/13 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" був затверджений Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ТОВ «Центр ЗЕМЛЕМІР» за замовленням ПАТ "Фармак" (а.с. 51-52).

Крім того, рішенням 29 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 25.12.2013 р. № 1379/13 ПАТ "Фармак" надано в оренду строком до 01.12.2018 р. земельну ділянку, яка належить територіальній громаді м. Харкова (кадастровий номер 6310138800:02:02:010:0104), за рахунок земель промисловості (код класифікації видів цільового призначення - 11.02) площею 0,3019 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, зобов'язано ПАТ "Фармак", не пізніше, ніж у місячний термін з дня прийняття цього рішення, звернутись до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договору оренди землі та у 4-х місячний термін з дня прийняття цього рішення оформити договір оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Фармак" виконало свої зобов'язання, що підтверджується листом від 14.03.2014 р. № 2619/0/225-14 Департаменту земельних відносин Харківської міської ради про надання необхідних документів для підготовки проекту договору оренди землі (а.с. 67).

Проект договору оренди складено Департаментом земельних відносин Харківської міської ради та три примірника цього договору направлено ПАТ "Фармак", яким підписано договір оренди землі з свого боку та у квітні 2014 р. повернуто позивачу відповідно до п. 8.1 рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові» від 19.12.2012 р. № 960/12.

Таким чином, договір оренди землі був складений сторонами, та підписаний з боку відповідача у 4-х місячний термін, визначений рішенням 29 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 25.12.2013 р. № 1379/13.

Отже, як вбачається з вищенаведеного, ПАТ "Фармак" було вжито всі необхідні заходи, спрямовані на підготовку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та укладення договору оренди земельної ділянки.

Однак, позивач (власник землі) зі свого боку договір оренди землі не підписав та звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про зобов'язання відповідача повернути безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,3019 га, яка розташована по АДРЕСА_1, та стягнути з відповідача доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 229179,24 грн. за період з 13.02.2012 р. по 01.06.2014 р.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, проведене в порядку та на підставі ст. 12, 189 Земельного кодексу України посадовими особами відділу контролю за використанням земель Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, про що складено Акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації від 22.05.2014 р. (а.с. 15-17), та визначено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,3019 га використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі без виникненого права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України, договір оренди земельної ділянки не укладався.

Судом 1-ї інстанції відмовлено в задоволенні вимог про повернення безпідставно набутого майна - земельної ділянки, з посиланням на ст. 1213 Цивільного кодексу України, оскільки майно (земля) не є безпідставно набутим, на ній знаходиться будівля, яка належить відповідачу на праві власності, повернення земельної ділянки приведе до порушення права власності відповідача на будівлю.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимоги про повернення спірної земельної ділянки позивачу, оскільки ця земельна ділянка, відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, не є безпідставно набутою, право на користування нею у відповідача виникло одночасно із виникненням права на зведену на цій земельній ділянці нежитлову будівлю, придбану відповідачем за договором купівлі-продажу від 13.02.2012 р. № 480.

З посиланням на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 13.02.2013 р. (дати укладення договору купівлі-продажу) по 01.06.2014 р. (час звернення до суду) в сумі 229179,24 грн., з посиланням на те, що речові права на земельну ділянку за відповідачем не зареєстровані, земельна ділянка використовується без достатніх правових підстав.

Зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави іменуються також зобов'язаннями з безпідставного збагачення, або кондикційними зобов'язаннями. Сутність кондикційного зобов'язання як правовідношення полягає в тому, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) або на підставі, яка згодом відпала, зобов'язана повернути потерпілому це майно (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Певною мірою проблема розуміння та кваліфікації таких зобов'язань породжується нормою ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, якою визначене коло вимог, до яких також застосовуються положення глави 83 Цивільного кодексу України (про реституцію, віндикацію, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У нормах статей 1213 та 1214 Цивільного кодексу України не має санкцій як міри цивільно-правової відповідальності боржника, натомість ними закріплено право та кореспондуючі ним обов'язки сторін зобов'язання з безпідставного збагачення - право потерпілого:

1) на повернення йому безпідставно набутого майна в натурі або відшкодування його вартості;

2) на відшкодування йому доходів від безпідставно набутого майна, які набувач одержав або міг одержати від цього майна з часу, коли дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Норми глави 83 Цивільного кодексу України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» та ст. 1212 Цивільного кодексу України, зокрема, можуть бути застосовані тоді, коли дії набувача майна не можуть кваліфікуватися як правопорушення.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що задовольняючи вимогу про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в сумі 229179,24 грн., суд 1-ї інстанції не врахував, що наявність лише теоретичних обставин обґрунтування можливості отримання прибутку (орендної плати) ще не є підставою для його стягнення.

Справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється відповідно до положень розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до листа Основ'янської ОДПІ м. Харкова від 12.06.2014 р. № 3154/9/20-38-15-03-16, відповідачем за період з 13.02.2012 р. по 30.04.2014 р. сплачено 141159,53 грн. земельного податку (а.с. 20).

Відповідно до наданих позивачем до матеріалів справи розрахунків доходу, одержаного від безпідставно набутого майна (земельної ділянки), за період з 13.02.2012 р. по 31.12.2013 р. нараховано 186168,72 грн. та з 01.01.2014 р. по 01.06.2014 р. нараховано 43010,52 грн. (а.с. 18-19). При цьому, зазначений розмір доходу відповідача був розрахований позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, зменшений на розмір сплачених відповідачем платежів за використання землі як земельного податку.

Колегія судів апеляційної інстанції зазначає, що позивач, приймаючи рішення 29 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 25.12.2013 р. № 1379/13, яким ПАТ "Фармак" надано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_1, встановив відповідачу 4-х місячний термін для укладення договору оренди земельної ділянки. Тобто позивач розраховував після спливу зазначеного терміну отримувати доходи у вигляді орендної плати за використання відповідачем земельної ділянки по АДРЕСА_1, на якій розташована нежитлова будівля літ. «А-2», що належить відповідачу.

Проте, враховуючи здійснення відповідачем необхідних заходів щодо укладання договору оренди земельної ділянки, колегія судів апеляційної інстанції вважає, що позивачем всупереч ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено наявність правових підстав для стягнення неотриманого доходу, починаючи з 13.02.2012 р., оскільки під час складання технічної документації із землеустрою згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі», ще не могло бути безпідставно набутого прибутку, а наявність лише теоретичних обставин обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Тому позовна вимога про стягнення доходів, отриманих від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) необґрунтована і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на які ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення Господарського суду Харківської області від 30 липня 2014 року у справі № 922/2550/14, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 30 липня 2014 року у справі № 922/2550/14 скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 16.09.2014 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.