Рішення № 40535265, 16.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16290/14 16.09.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія»

про стягнення 61 950,12 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Кравчик С.М. - довіреність б/н від 25.12.2013 року;

Від відповідача: Орленко Б.М. - довіреність б/н від 27.08.2014 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» про стягнення 60 915,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії згідно умов Договору №811674 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 18.02.2013 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 52 026,25 грн. - основного боргу, 4 531,85 грн. - інфляційних втрат, 849,26 грн. - 3% річних, 3 507,65 грн. - пені, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.08.2014 року.

27.08.2014 року в судовому засіданні оголошувалася перерва до 09.09.2014 року.

09.09.2014 року через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання, згідно якого визнав позовні вимоги в частині стягнення 52 026,25 грн. - основного боргу, 849,26 грн. - 3% річних, а також просив суд розстрочити виконання рішення строком на 3 (три) місяці.

09.09.2014 року в судовому засіданні оголошувалася перерва до 16.09.2014 року.

16.09.2014 року через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про уточнення розрахунків за позовом, згідно якого просив суд стягнути з відповідача 52 026,25 грн. - основного боргу, 5 788,10 грн. - інфляційних втрат, 855,90 грн. - 3% річних, 3 279,87 грн. - пені, 1 827,00 грн. - судового збору.

В судовому засіданні 16.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі (з урахуванням клопотання про уточнення розрахунків за позовом ) та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 16.09.2014 року представник позивача позовні вимоги визнав частково, підтримав подане 09.09.2014 року через канцелярію суду клопотання, а також просив суд розстрочити виконання рішення суду на 3 місяці.

Судом відмовлено в задоволені клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 16.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» ( далі по тексту - позивач, енергопостачальна організація) та Приватним акціонерним товариством «Національна будівельна компанія» (далі по тексту - відповідач, абонент) укладено Договір №811674 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Згідно з п. 2.3.1. Договору абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку, розрахунковим способом.

Згідно з п. 5 Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію» (далі по тексту - Додаток № 4) абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує: у Районному відділі теплозбуту №4 за адресою: вул. Борщагівська, буд. №171/18, розрахункова група, тел. 456-33-03

- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період;

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки "Абонент" повертає в РТ-4);

- акт виконаних робіт;

- податкову накладну отримує за адресою: вул.. Мельникова, 31.

Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до Договору Абонент до початку розрахункового період) (місяця) сплачує "Енергопостачальної організації" вартість, заявленої у Договорі кількості з силової енергії па розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої теплової енергії відповідно до умов Договору у останнього за період з 01.11.2013 року по 01.06.2014 року (спірний період) перед позивачем виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 52 026,25 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії облікових карток фактичного споживання теплової енергії за звітній спірний період, на підтвердження іншого суду не надано жодного доказу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв споживачу теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з 01.11.2013 року по 01.06.2014 року, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 52 026,25 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості (основного боргу) в розмірі 52 026,25 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 7. Додатку №4 до Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 3 279,87 грн.

Згідно з п. 7. Додатку №4 до Договору Абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) Енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0.5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону,обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 3 279,87 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 788,10 грн. - інфляційних втрат, 855,90 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5 788,10 грн. - інфляційних втрат, та 855,90 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» (03146, м. Київ, ВУЛИЦЯ СІМ'Ї СОСНІНИХ, будинок 9, код ЄДРПОУ 33057292) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, Печерський район, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 52 026 (п'ятдесят дві тисячі двадцять шість) грн. 25 коп. - основного боргу, 5 788 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 10 коп. - інфляційних втрат, 855 (вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 90 коп. - 3% річних, 3 279 (три тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 87 коп. - пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 19.09.2014 року.