Постанова № 40535085, 19.08.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 серпня 2014 р. Справа № 802/1504/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Тетяни Юріївни

представників позивача: Вишневської О.С., Метельської Г.В.

представників відповідача: Бабія Р.В., Грушко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: приватного підприємства "Липовецька хлібна база"

до: Іллінецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Липовецька хлібна база" (далі - ПП "Липовецька хлібна база", позивач) з адміністративним позовом до Іллінецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Іллінецька ОДПІ, відповідач) про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами планової виїзної документальної перевірки ПП "Липовецька хлібна база" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року складено акт від 20.12.2013р. № 157/22/33062692, в якому зафіксовано порушення, зокрема:

- п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Липовецька хлібна база" занижено податок на прибуток в сумі 408943,00 грн. та зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування в сумі 127575,00 грн.

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Липовецька хлібна база" занижено податкове зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 425273,00 грн., та завищено використану суму від`ємного значення в сумі 42536 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Іллінецькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.01.2014 року: № 0000042200, яким збільшено ПП "Липовецька хлібна база" суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємства за основним платежем на 257630,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 35380,25 грн.; № 0000052200, яким зменшено ПП "Липовецька хлібна база" суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 127575,00 грн.; № 0000012200, яким збільшено ПП "Липовецька хлібна база" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 321123,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 80280,75 грн.; № 0000022200, яким ПП "Липовецька хлібна база" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2577,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки та, відповідно, і з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та просить скасувати.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та пояснення, надані у судових засіданнях, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях, в яких зазначено, що Іллінецька ОДПІ, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, в період з 25.11.2013р. по 13.12.2013 р. посадовими особами Іллінецької ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ПП "Липовецька хлібна база" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року

За результатами перевірки складено акт від 20.12.2013р. № 157/22/33062692 (надалі - акт перевірки) (т. 1 а.с. 21-97).

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ПП "Липовецька хлібна база":

- п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 408943,00 грн., в т.ч. у IV кв. 2011 року в сумі 116109 грн., у І кв. 2012 року в сумі 65240 грн., у ІІ кв. 2012 року в сумі 139702 грн., у ІІІ кв. 2012 року в сумі 94795 грн., у IV кв. 2012 року (завищено) в сумі 6903 грн. та зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування в сумі 127575,00 грн.

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Липовецька хлібна база" занижено податкове зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 425273,00 грн., в тому числі за: січень 2012 року - 12383 грн.; лютий 2012 року - 41238 грн.; березень 2012 року - 57317 грн.; квітень 2012 року - 67675 грн.; травень 2012 року - 73860 грн.; червень 2012 року - 63515 грн.; липень 2012 року - 1200 грн.; вересень 2012 року - 9726 грн.; жовтень 2012 року - 12718 грн.; листопад 2012 року - 49286 грн.; грудень 2012 року - 36335 грн.; та завищено використану суму від`ємного значення в сумі 42536 грн., в тому числі за: вересень 2012 року - 39959 грн.; грудень 2012 року - 2777 грн.

Не погоджуючись з порушення встановленими в акті перевірки, позивач подав на нього заперечення.

В подальшому, за результатами розгляду письмових заперечень ПП "Липовецька хлібна база" на акт перевірки від 20.12.2013р. № 157/22/33062692, прийнявши частково їх до уваги, Іллінецькою ОДПІ надано висновок № 2/22/33062692 від 31.12.2013р., згідно якого, висновок акту перевірки від 20.12.2013р. № 157/22/33062692 викладено в новій редакції, а саме, зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПП "Липовецька хлібна база":

- п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 257630,00 грн., в т.ч. у IV кв. 2011 року в сумі 116109 грн., у І кв. 2012 року в сумі 25691 грн., у ІІ кв. 2012 року в сумі 27938 грн., у ІІІ кв. 2012 року в сумі 94795 грн., у IV кв. 2012 року (завищено) в сумі 6903 грн. та зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування в сумі 127575,00 грн.

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Липовецька хлібна база" занижено податкове зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 295660,00 грн., в тому числі за: лютий 2012 року - 15549 грн.; березень 2012 року - 57311 грн.; квітень 2012 року - 47490 грн.; травень 2012 року - 34862 грн.; червень 2012 року - 16667 грн.; липень 2012 року - 1200 грн.; вересень 2012 року - 24222 грн.; жовтень 2012 року - 12718 грн.; листопад 2012 року - 49286 грн.; грудень 2012 року - 36335 грн.; та завищено використану в рахунок погашення податкового боргу суму від`ємного значення в сумі 25463 грн., та завищено невикористану на кінець перевіряємого періоду суму від`ємного значення за грудень 2012 року на 2577 грн.

10 січня 2014 року на підставі висновків акту перевірки Іллінецькою ОДПІ, викладених в новій редакції, прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000042200, яким збільшено ПП "Липовецька хлібна база" суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємства за основним платежем на 257630,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 35380,25 грн.;

№ 0000052200, яким зменшено ПП "Липовецька хлібна база" суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 127575,00 грн.;

№ 0000012200, яким збільшено ПП "Липовецька хлібна база" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 321123,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 80280,75 грн.;

№ 0000022200, яким ПП "Липовецька хлібна база" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2577,00 грн.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Так, зі змісту акту перевірки слідує, що в ході проведення перевірки встановлено завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, в сумі 1221011 грн., в тому числі: за IV квартал 2011 року в сумі 504882 грн., за І квартал 2012 року в сумі 120307 грн., за ІІ квартал 2012 року в сумі 118859 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 427188 грн., за IV квартал 2012 року в сумі 49835 грн.

При цьому в акті перевірки зазначено, що підприємством віднесено до складу витрат витрати на придбання пшениці, господарські операції по придбанню якої є безтоварними і вказують на нереальність здійснення господарських операцій.

На підставі посилань щодо безтоварності господарських операцій по придбанню пшениці, актом перевірки також визнано завищення позивачем податкового кредиту в сумі 299419 грн., в тому числі: за жовтень 2011 року в сумі 66399 грн., за листопад 2011 року в сумі 24005 грн., за грудень 2011 року в сумі 23893 грн., за лютий 2012 року в сумі 10728 грн., за травень 2012 року - 7105 грн., за червень 2012 року в сумі 16667 грн., серпень 2012 року в сумі 47660 грн., за вересень 2012 року в сумі 37777 грн., листопад 2012 року 26252 грн., за грудень 2012 року в сумі 38932 грн.

Висновки перевіряючих щодо безтоварності господарських операцій по придбання пшениці обґрунтовуються тим, що позивачем не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження постачання (транспортування) пшениці, придбаної за даними господарськими операціями у своїх контрагентів.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, згідно із п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В той же час, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проаналізувавши дані норми стає зрозумілим, що для включення сум до складу валових витрат є необхідність підтвердження таких відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку; для включення сум до податкового кредиту такі суми мають бути підтверджені податковими накладними чи підтверджені митними деклараціями та іншими документами.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

За таких підстав, в межах предмета доказування по даній справі належить встановити реальність отримання товару ПП "Липовецька хлібна база" та дослідити використання придбаного товару у господарській діяльності.

Як зазначено представниками позивача в рамках здійснення своєї господарської діяльності, підприємство придбало у свої контрагентів та оплатило пшеницю. Таким чином вказані господарські операції вплинули на майновий стан її сторін, тобто спричинили настання правових наслідків, що є підтвердженням їх здійснення.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами досліджувалось судом і підтвердилось належними доказами

Так, питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ПАТ "Жорнище" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ПАТ "Жорнище" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець) договором купівлі-продажу товару (пшениці) № ДГ-580 від 19.07.2011 року; податковими накладними: № 158/2 від 10.10.2011р., № 79/2 від 07.11.2011р., № 56/2 від 13.08.2012р.; видатковими накладними: № РП-0001009 від 10.10.2011р., № РП-0001502 від 07.11.2011р., № РП-0000502 від 13.08.2012р.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Липовецьке" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеними належним чином між ТОВ "Липовецьке" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець), договорами купівлі-продажу товару (пшениці) № 080612/25 від 08.06.2012р. та № 130212/5 від 13.02.2012р.; податковими накладними: № 55/2 від 25.06.2012р., № 20/2 від 11.06.2012р., № 68/2 від 27.06.2012р., № 14/2 від 14.02.2012р., № 20/2 від 15.02.2012р., № 12/2 від 12.11.2012р., № 48/2 від 29.12.2012р., видатковими накладними: № 228 від 25.06.2012р., № 208/1 від 11.06.2012р., № 236 від 27.06.2012р., № 40 від 14.02.2012р., № 43 від 15.02.2012р., № 423 від 12.11.2012р., № 482 від 29.12.2012р.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ДП "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ДП "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець), договором купівлі-продажу товару (пшениці) № 191 від 17.10.2011р., податковою накладною № 140 від 17.10.2011р., видатковою накладною № 115 від 17.10.2011р.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ФГ "Агроросток" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеними належним чином між ФГ "Агроросток" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець), договорами купівлі-продажу товару (пшениці) № 19 від 01.08.2011р. та № 200212/6 від 20.02.2012р.; податковими накладними: № 11/2 від 27.10.2011р., № 10/2 від 26.10.2011р., № 2/2 від 03.11.2011р., № 1/2 від 02.11.2011р., № 3/2 від 07.10.2011р., № 2/2 від 05.10.2011р., № 1/2 від 03.10.2011р., № 1/2 від 03.05.2012р., № 4/2 від 03.03.2012р., № 2/2 від 02.03.2012р., № 1/2 від 01.03.2012р., № 1/2 від 02.04.2012р., № 5/2 від 20.08.2012р., № 12/2 від 18.10.2012р., № 2/2 від 20.02.2012р., № 5/2 від 22.02.2012р., № 7/2 від 23.02.2012р., № 10/2 від 24.02.2012р., № 11/2 від 25.02.2012р., № 4/2 від 21.02.2012р., № 11/2 від 15.10.2012р., № 1/2 від 01.03.2012р.; видатковими накладними: № 47 від 27.10.2011р., № 46 від 26.10.2011р., № 51 від 03.11.2011р., № 50 від 02.11.2011р., № 39 від 07.10.2011р., № 38 від 05.10.2011р., № 37 від 03.10.2011р., № 26 від 03.05.2012р., № 16 від 03.03.2012р., № 14 від 02.03.2012р., № 13 від 01.03.2012р., № 24 від 02.04.2012р., № 45 від 20.08.2012р., № 61 від 18.10.2012р., № 3 від 20.02.2012р., № 6 від 22.02.2012р., № 8 від 23.02.2012р., № 11 від 24.02.2012р., № 12 від 25.02.2012р., № 5 від 21.02.2012р., № 60 від 15.10.2012р., № 13 від 01.03.2012р.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ПП "Американські Технології" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ПП "Американські Технології" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець), договором купівлі-продажу товару (пшениці) № 0512/11 від 05.12.2011р., податковою накладною № 2/2 від 06.12.2011р., видатковою накладною № 82 від 06.12.2011р.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ФГ "Вікторія АГРО ВК" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ФГ "Вікторія АГРО ВК" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець), договором купівлі-продажу товару (пшениці) № 1212 від 12.12.2011р., податковою накладною № 32/2 від 14.12.2011р., видатковою накладною № 4 від 27.01.2012р.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ФГ "Бухнівське" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ФГ "Бухнівське" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець), договором купівлі-продажу товару (пшениці) № 180612/29 від 18.06.2012р.; податковими накладними: № 49/2 від 18.06.2012р., № 51/2 від 20.06.2012р., № 50/2 від 19.06.2012р.; видатковими накладними: № 333 від 18.06.2012р., № 335 від 20.06.2012р., № 334 від 19.06.2012р.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ПСП "АВАНГАРД" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ПСП "АВАНГАРД" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець), договором купівлі-продажу товару (пшениці) № 160512/21 від 16.05.2012р., податковою накладною № 7/2 від 16.05.2012р., видатковою накладною № 41 від 16.05.2012р.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - СФГ "Зірка" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між СФГ "Зірка" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець), договором купівлі-продажу товару (пшениці) № 030912/50 від 03.09.2012р., податковою накладною № 6/2 від 11.09.2012р., видатковою накладною № 129 від 11.09.2012р.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - СТОВ "СВІТАНОК" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між СТОВ "СВІТАНОК" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець), договором купівлі-продажу товару (пшениці) № 190912/52 від 19.09.2012р.; податковими накладними: № 8/2 від 10.09.2012р., № 10/2 від 28.09.2012р.; видатковими накладними: № 80 від 10.09.2012р., № 82 від 28.09.2012р.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ФГ "Салій" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ФГ "Салій" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець), договором купівлі-продажу товару (пшениці) № 230212/8 від 23.02.2012р.; податковими накладними: № 77/2 від 06.11.2012р., № 70/2 від 02.11.2012р., № 80/2 від 19.11.2012р., № 82/2 від 28.11.2012р., № 81/2 від 23.11.2012р., № 90/2 від 10.12.2012р., № 89/2 від 03.12.2012р., № 92/2 від 24.12.2012р., № 11/2 від 24.02.2012р., № 53/2 від 16.08.2012р., № 56/2 від 23.08.2012р., № 91/2 від 17.12.2012р., № 95/2 від 26.12.2012р.; видатковими накладними: № 77 від 06.11.2012р., № 70 від 02.11.2012р., № 80 від 19.11.2012р., № 82 від 28.11.2012р., № 81 від 23.11.2012р., № 90 від 10.12.2012р., № 89 від 03.12.2012р., № 92 від 24.12.2012р., № 11 від 24.02.2012р., № 53 від 16.08.2012р., № 56 від 23.08.2012р., № 91 від 17.12.2012р., № 95 від 26.12.2012р.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ФГ "Ранок-В" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ФГ "Ранок-В" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець), договором купівлі-продажу товару (пшениці) № 030912/51 від 03.09.2012р., податковою накладною № 3/2 від 03.09.2012р., видатковою накладною № 394 від 03.09.2012р.

Питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - СТОВ "ЗЛАГОДА" підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між СТОВ "ЗЛАГОДА" (Продавець) та ПП "Липовецька хлібна база" (Покупець), договором купівлі-продажу товару (пшениці) № 200812/45 від 20.08.2012р., податковими накладними: № 20/2 від 22.08.2012р., № 25/2 від 27.08.2012р.; видатковими накладними: № 453 від 22.08.2012р., № 461 від 27.08.2012р.

Факт оплати товару (пшениці), на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок банку по рахункам ПП "Липовецька хлібна база" , копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Також, в матеріалах справи наявні оборотно-сальдові відомості по відповідним рахункам, що свідчать про використання ПП "Липовецька хлібна база" пшениці в господарській діяльності.

Таким чином, у даному випадку підстав, за наявності яких була б відсутня можливість віднесення позивачем сум до податкового кредиту та валових витрат, представником відповідача не наведено.

В свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність ТТН на перевезення товарів сама по собі не свідчить про безтоварність операцій їх поставки.

Як вбачається із преамбули наказу Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363 "Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджені цим наказом, розроблені у виконання цілого ряду державних документів, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби зі злочинністю.

Дотримання Правил № 363, зокрема, вимоги про наявність ТТН під час перевезення вантажів є обов'язковим для перевізників. За їх порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами, що здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт у процесі виконання перевезень вантажів.

Правила № 363, розроблені Міністерством транспорту України, стосуються винятково порядку здійснення перевезень і не мають (і по визначенню не можуть мати) відношення до бухгалтерського й податкового обліку підприємств, які є відправниками вантажу й вантажоодержувачами, не можуть встановлювати правила ведення зазначених видів обліку.

Самі ТТН є документами, що регламентують тільки взаємини перевізника й замовника як учасників транспортного процесу.

Також, суд зважає на те, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

В той же час, з досліджених під час як судового розгляду справи договорів купівлі-продажу товару (пшениці) та додатків до них, слідує, що доставка товару (пшениці) на склад ПП "Липовецька хлібна база" здійснювалась на умовах самовивозу зі складу постачальника, та за рахунок позивача.

При цьому, сума витрачених коштів на перевезення пшениці зі складів постачальників (контрагентів позивача) на склад ПП "Липовецька хлібна база" не включались останнім до складу валових витрат та суми податкового кредити, і тому сума таких коштів жодним чином не впливала на їх формування.

Що стосується посилань представників відповідача на те, що з накладних (видаткових накладних), виписаних контрагентами позивача не вбачаються прізвища відповідальних осіб за господарські операції, оскільки в них міститься лише підписи цих осіб, то суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В наданих представниками позивача накладних (видаткових накладних) зазначені посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції та містяться їх підписи.

Також суд звертає увагу на те, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 27.06.2013 р. у справі № К/9991/30198/12.

Також в акті перевірки зазначено, що на порушення п.п. "е" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 12.2 Наказу Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010р. "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" та п. 12.2 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" в податкових накладних отриманих позивачем від ТОВ "Бакалдрін Україна", а саме: № 2339 від 03.10.2011р., № 2462 від 13.10.2011р., № 2592 від 25.10.2011р., № 2866 від 18.11.2011р., № 3042 від 05.12.2011р., № 3201 від 20.12.2011р., № 181 від 24.01.2012р., № 121 від 13.02.2012р., не вказана номенклатура постачання товару.

Таким чином, на думку відповідача, порушення оформлення податкових накладних виключає можливість включення позивачем до податкового кредиту, суми податку на додану вартістю, визначену в таких накладних.

Однак, вказана позиція відповідача спростовується наступним.

П. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п "е" ч. 2 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, як опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Між ТОВ "Бакалдрін Україна" та ПП "Липовецька хлібна база" були укладено договори поставки № БУ -0000200 від 10.09.2010 р. та № БУ - 0000052 від 24.01.2014 р. Згідно п. 1.1 договорів постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві сировину для хлібобулочних та кондитерських виробів в асортименті (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму, згідно з умовами цього договору. Відповідно до. п. 1.2 договорів загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за видами визначаються за згодою сторін попередньо до поставки товару покупцю, та вказуються у видаткових накладних, що дорівнюються до специфікації, та є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов договорів були виписані видаткові накладні № БУ-0000181 від 24.01.2012 р., № БУ - 0000364 від 13.02.2012 р., № БУ-0003196 від 20.12.2011 р., № БУ - 0003043 від 05.12.2011 р., № БУ-0002867 від 18.11.2011 р., № БУ- 0002597 від 25.10.2011 р., № БУ-0002469 від 13.10.2011 р., № БУ - 0002345 від 03.10.2011 р., де в графі товар, зокрема зазначено: (арт. 1966) 1901200000 ХХL (міш. 25 кг).

З досліджених під час судового розгляду справи податкових накладних № 2339 від 03.10.2011р., № 2462 від 13.10.2011р., № 2592 від 25.10.2011р., № 2866 від 18.11.2011р., № 3042 від 05.12.2011р., № 3201 від 20.12.2011р., № 181 від 24.01.2012р., № 121 від 13.02.2012р., виписаних ТОВ "Бакалдрін Україна" позивачу, на виконання договору поставки суміші для хлібопекарської і кондитерської промисловості виробництва, видно, що ним заповнений рядок номенклатури товару реквізитами (арт. 1966) ХХL (міш. 25 кг).

Представник відповідача у судовому засіданні погодились з тим, що у вказаних податкових накладних заповнено рядок номенклатура товару, однак, при цьому зазначили, що така номенклатура товару відноситься до "розміру одягу".

Однак, в спростування вказаних тверджень, представником позивача надано суду висновок Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров`я України, в додатку до якого від 23.09.2011 р. № 05.03.02-03/44553 визначено, що суміші для хлібопекарської і кондитерської промисловості виробництва, що поставлялись ТОВ "Бакалдрін Україна" ПП "Липовецька хлібна база", згідно договору поставки, зокрема, мають наступну номенклатуру: арт. 1966 XXL/XXL.

Також було надано сертифікат відповідності UA1.049.Х000448-11 від 14.01.2011 р. в додатку до якого зазначено комплексний поліпшувач XXL/XXL арт. 1966.

Тобто, в даному випадку, посилання перевіяючих щодо невірного зазначення позивачем в податкових накладних номенклатури товару базуються на їх хибному висновку, оскільки з встановлених у судовому засіданні обставин слідує, що саме дана номенклатура відповідає придбаному у ТОВ "Бакалдрін України" товару, що в подальшому використовувався ПП "Липовецька хлібна база" у виробництві хлібобулочних та кондитерських виробів.

Таким чином, з встановлених під час судового розгляду обставин не вбачається, що вищевказані податкові накладні оформленні з порушенням норм, встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а тому визначенні у них суми податку на додану вартість правомірно віднесені позивачем до податкового кредиту.

В той же час, в акті перевірки перевіряючими зазначено, що в порушення п. 138.2 та п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, підприємством включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати по відшкодування витрат по газу в IV кв. 2012 року в сумі 16869 грн.

До таких висновків перевіряючі дійшли з огляду на те, що у первинних документах (актах здачі-прийняття робіт) відсутня інформація про натуральний вимірник вартості газу по хлібозаводу метрів кубічних, а в первинних документах вказано 1 послуга та дані витрати не можуть бути включені до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування.

При цьому, перевіряючі зазначили, що в додатковій угоді від 02.04.2012р. до договору оренди № 101011 від 01.10.2011р., укладеному між позивачем та ТОВ "Лавін", вказано, що вартість поставленого газу для забезпечення роботи орендованого хлібозаводу, відшкодовуються по лічильнику.

Як було встановлено між ПП "Липовецька хлібна база" та ТОВ "ЛаВін" було укладено договір оренди майна № 101011 від 01.10.2011р. Контрагентами 03.10.2011 р. було складено та підписано акт приймання-передачі орендованого майна до договору № № 101011 від 01.10.2011р. Крім того, між ПП "Липовецька хлібна база" та ТОВ "ЛаВін" було укладено додаткову угоду від 02.04.2012р. до договору оренди № 101011 від 01.10.2011 р., відповідно до якої п. 3.2 викладено в наступній редакції: сторони домовились про те, що орендар зобов'язаний з 02.04.2012 р. по дату закінчення дії договору щомісячно компенсувати витрати газу природного, транспортування та постачання для забезпечення роботи хлібзаводу, відповідно до виставлених рахунків орендодавця; відшкодування витрат, а саме забезпечення подачі природного газу здійснюється на підставі виставлених рахунків, згідно показників лічильника. що встановлені орендарем в об'єкті суборенди.

На підтвердження постачання газу було складено акти прийому-передачі.

З досліджених під час судового розгляду справи протоколів узгодження подачі природного газу за договором оренди майна № 101011 від 01.10.2011р. видно, що у них зазначено показники лічильника на початок місяця та на кінець місяця, різниця таких показників, обсяг спожитого газу за місяць в метрах кубічних та загальна сума вартості отриманого газу.

Тобто, в даних протоколах наявна інформація про натуральний вимірник газу, а саме, в метрах кубічних, а також обсяг використаного газу та загальна сума сплачених коштів за такий обсяг, чим спростовуються твердження відповідача.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно наданих позивачем документів вбачається, що природній газ, який постачався до об'єктів оренди використовувався в господарській діяльності позивача, оскільки договір оренди майна № 101011 від 01.10.2011 р. був укладений саме для забезпечення можливості здійснення підприємством його основного виду діяльності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.10.3 пункту 183.10 статті 183 ПК України визначено, що до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

А тому, на думку суду, витрати на використання газу з метою обігріву орендованого у ТОВ "Лавін" хлібозаводу, а також на виконання робіт по випіканню хлібобулочних та кондитерських виробів, правомірно включенні позивачем до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства.

З урахуванням усіх вище встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат суму витрат на придбання товару, а також останнім правомірно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість, а тому податкові повідомлення - рішення від 10.01.2014р. № 0000012200, № 0000022200, № 0000042200, № 0000052200 є протиправними та підлягають скасуванню.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи, встановлених судом, вбачається, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходив із того, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Іллінецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління у Вінницькій області від 10.01.2014 р. № 0000022200 форми "В4", від 10.01.2014 р. № 0000052200 форми "П", від 10.01.2014 р. № 0000012200 форми "Р" та від 10.01.2014 р. № 0000042200 форми "Р".

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович