Постанова № 40532945, 15.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2014 року 08:14 № 826/10826/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючий суддя Кобилянський К.М., судді Данилишин В.М., Санін Б.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва до 1) Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни 2) Державної реєстраційної служби України 3) Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києвітреті особи без самостійних вимог на предмет спору1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал» 2) ОСОБА_2про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни (далі - відповідач-1), Державної реєстраційної служби України (далі - відповідач-2, Укрдержреєстр) та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-3, Реєстраційна служба ГУЮ у м. Києві), треті особи без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал» (далі - третя особа-1, ТОВ «ІК «Укркапітал»), ОСОБА_2 (далі - третя особа-2, ОСОБА_2), у якій просить суд:

- визнати протиправним рішення відповідача-1 щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №7340279 від 29.10.2013 за товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал» код ЄДРПОУ 32706734 права власності на квартиру АДРЕСА_1;

- зобов'язати відповідача-2 скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 7340279 від 29.10.2013 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал» код ЄДРПОУ 32706734;

- визнати протиправними рішення відповідача-3 від 27.09.2013 щодо внесення запису про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал» код ЄДРПОУ 32706734.

Позовні вимоги ґрунтувались на тому, що в порушення положень законодавства відповідач-1 протиправно прийняв рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №7340279 від 29.10.2013 та відповідач-3 протиправно зареєстрував на підставі даного рішення право власності ТОВ «ІК «Укркапітал» на квартиру АДРЕСА_1, оскільки вже існувало зареєстроване право власності на дану квартиру ОСОБА_2 З огляду на зазначене, позивач вважає, що наявні підстави для зобов'язання відповідача-2 скасувати протиправне рішення відповідача-1 №7340279 від 29.10.2013.

Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечила. Зазначила, що рішення №7340279 від 29.10.2013 про державну реєстрацію права та їх обтяжень було прийняте у відповідності до положень законодавства, а саме на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідач-2 позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що відповідач-1 та відповідач-2 діяли у відповідності до вимог законодавства, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач-3 заперечив проти позову, вказавши на те, що діяв у чіткій відповідності до вимог законодавства з дотриманням порядку внесення запису про право власності. Вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

Третя особа-1 проти задоволення позову заперечила. Зазначила, що право власності ТОВ «ІК «Укркапітал» на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Третя особа-1 наголосила на тому, що судове рішення, на підставі якого право власності на зазначену квартиру було зареєстроване за ОСОБА_2 вже скасоване, що свідчить, на його думку, про безпідставність позовних вимог.

Третя особа-2 позов підтримала у повному обсязі. Посилалась на те, що станом на дату прийняття оскаржуваних рішень, право власності на спірну квартиру було зареєстроване за ОСОБА_2, однак відповідач-1 та відповідач-3 протиправно здійснили реєстрацію даної квартири за ТОВ «ІК «Укркапітал».

В судове засідання 11.09.2014 третя особа-2 не з'явилась, явку свого представника не забезпечила.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.09.2013 представник ТОВ «ІК «Укркапітал» звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на квартиру, що розташована у АДРЕСА_1

Вказана заява зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.09.2013 09:29:53 за реєстраційним номером 3157909, що підтверджується карткою прийому заяви №6277227, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 159 Т. І).

Зі змісту зазначеної картки прийому заяви вбачається, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень представник третьої особи-1 надав нотаріальну копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №521 від 19.09.2012, копію паспорту громадянина України та індивідуального податкового номеру представника, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.08.2013, нотаріальну копію довідки серії АА №531 від 19.09.2013, нотаріальну копію статуту від 21.12.2012 №823, копію рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 №5011-66/1298-2012.

За результатом розгляду поданої представником третьої особи-1 заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) відповідач-1 прийняла рішення від 29.10.2013 №7340279 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно якого вирішено провести державну реєстрацію права приватної власності на квартиру, що розташована АДРЕСА_1 за ТОВ «ІК «Укркапітал».

Відповідач-3 на підставі рішення відповідача-1 від 29.10.2013 №7340279 вніс запис про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та видав ТОВ «ІК «Укркапітал» витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вищезазначену квартиру.

Вважаючи протиправним рішення відповідача-1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.10.2013 №7340279 та дії відповідача-3 щодо внесення запису про право власності на спірну квартиру за третьою особою-1, позивач оскаржив їх до суду та просив зобов'язати відповідача-2 скасувати рішення від 29.10.2013 №7340279.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до положень частини 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним, особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, поземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що орган державної реєстрації прав, серед іншого, проводить державну реєстрацію прав та обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

На момент прийняття оскаржуваного рішення відповідача-1 від 29.10.2013 №7340279 та вчинення оскаржуваних дій відповідачем-3, діяв Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (далі - Порядок №703) та Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна затверджений Наказом Міністерства Юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5 (далі - Порядок №1844/5).

Аналогічні положення тим, які встановлені у пункті 1 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачені пунктом 12 Порядку №703.

У відповідності до пункту 3 Порядку №1844/5, відомості Реєстрів використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно, у тому числі обтяжень податковою заставою, під час проведення державної реєстрації прав з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв/запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.

Позивач посилався на те, що під час прийняття рішення від 29.10.2013 №7340279 відповідач-1 не виконала вимоги вищезазначених положень законодавства та зареєструвала право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ІК «Укркапітал» попри те, що право власності на дану квартиру зареєстроване за ОСОБА_2

В обґрунтування зазначених доводів позивач посилався на наступні судові рішення.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2011 №2-3143/2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Інвес», Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання права власності на квартиру, позов задоволено, визнано за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною орієнтовною площею 250 кв.м., розташовану на четвертому поверсі блоку №2, а також одне паркувальне місце в підземному автопаркінгу за зазначеною адресою.

Дане рішення Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2011 №2-3143/2011 залишене в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2011.

В подальшому ОСОБА_2 дізнався по відсутність у збудованому будинку квартири із номером АДРЕСА_1 та звернувся до Печерського районного суду міста Києва із заявою про виправлення описки у рішенні від 08.08.2011 №2-3143/2011, а саме: замінити номер квартири з « АДРЕСА_1» на «АДРЕСА_1», посилаючись на те, що у будинку була змінена нумерація квартир.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.05.2012 №6-374/2012, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24.07.2012, виправлено описку у рішенні від 08.08.2011 №2-3143/2011, виправивши номер квартири з «АДРЕСА_1» на «АДРЕСА_1».

Таким чином, з урахування виправлення описки у рішенні Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2011 №2-3143/2011 у ОСОБА_2 виникло право на оформлення майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 з 24.07.2012.

Саме посилаючись на наведені судові рішення позивач наполягав на тому, що рішення відповідача-1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.10.2013 №7340279 та дії відповідача-3 щодо внесення запису про право власності на спірну квартиру за ТОВ «ІК «Укркапітал» є протиправними, а тому, на його думку, відповідач-2 має скасувати рішення від 29.10.2013 №7340279.

Суд відхиляє наведені доводи позивача, оскільки ним не враховано наявність інших судових рішень щодо спірної квартири АДРЕСА_1.

Так, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.11.2012 у справі №6-374/2012 ухвала Апеляційного суду міста Києва від 24.07.2012 скасована, а справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 28.02.2013 скасував ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08.05.2012 №6-374/2012 та направив питання про виправлення описки до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2013 №757/5300/13-ц в задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описок у рішенні Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2011 відмовлено.

ОСОБА_2 оскаржив дану ухвалу у апеляційному порядку, однак Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 26.04.2013 №22-ц/796/7355/2013 повернув апеляційну скаргу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо її прийняття в порядку частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, вказавши в тексті ухвали, що згідно даної норми оскарження ухвали суду щодо відмови у виправленні описки окремо від рішення суду не передбачено.

Таким чином, судові рішення, на підставі яких у ОСОБА_2 виникли майнові права на квартиру АДРЕСА_1 були скасовані та станом на дату розгляду даної справи не надано доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 майнових прав на спірну квартиру.

Водночас, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 по справі №5011-66/1298-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2013 визнано право власності за ТОВ «ІК «Укркапітал» на квартири загальною площею 1116 кв.м., які розташовані у будинку АДРЕСА_1, серед яких квартира АДРЕСА_1 загальною площею 250 кв.м.

29.05.2013 ТОВ «Інвес» передало у власність ТОВ «ІК «Укркапітал» квартиру АДРЕСА_1 на виконання вказаних судових рішень, що підтверджується копією акту приймання-передачі квартири від 29.05.2013 (а.с. 134 Т. І).

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з положеннями статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, зі змісту вищезазначених судових рішень вбачається, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення від 29.10.2013 право власності на квартиру АДРЕСА_1 визнано за ТОВ «ІК «Укркапітал», водночас судові рішення, на підставі яких право власності на вказану квартиру виникли у ОСОБА_2 вже були скасовані.

Третя особа-1, звертаючись до відповідача-3 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) надала копію рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 №5011-66/1298-2012 з відміткою про набрання законної сили 20.09.2012 (а.с. 177-182 Т. І).

Відповідно до Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5, Реєстраційна служба є структурним підрозділом Головного Управління Юстиції у місті Києві і забезпечує реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби.

Згідно пункту 1 наказу Міністерства юстиції України 02.04.2013 №607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) (далі - Наказ Мін'юсту №607/5), у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування) рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру.

Наказом Мін'юсту №607/5 затверджено Порядок взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб (далі - Порядок №607/5), пунктом 3 якого встановлено, що протягом одного робочого дня з дати прийняття заяви орган державної реєстрації прав забезпечує виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом їх сканування та розміщення у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Орган державної реєстрації прав у день прийняття відповідної заяви, за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає таку заяву на розгляд до Укрдержреєстру (пункт 4 Порядку №607/5).

Відповідно до пункту 5 Порядку №607/5 державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, розглядає заяву, подані до неї копії відсканованих документів та приймає відповідне рішення, про що за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повідомляє орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, та направляє документи, необхідні для формування реєстраційної або облікової справи щодо об'єкта нерухомого майна.

Згідно з пунктом 6 Порядку №607/5 орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, після отримання повідомлення, передбаченого пунктом 5 цього Порядку, забезпечує:

- внесення запису про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації речових прав або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Укрдержреєстру;

- виготовлення за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та видачу або направлення рекомендованим листом з описом вкладення заявникові документів, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно та/або витяг про реєстрацію речових прав на таке майно);

- відкриття реєстраційної або облікової справи в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Дослідивши надані сторонами докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що відповідач-1 при прийнятті оскаржуваного рішення від 29.10.2014 №7340279 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та відповідач-3 при внесенні запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на підставі вказаного рішення та виданні третій особі-1 витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 діяли у відповідності до положень законодавства.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, та відповідно позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді В.М. Данилишин

Б.В. Санін