Постанова № 40532827, 16.09.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"16" вересня 2014 р. Справа №918/523/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Яцюку В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Фрідріх Л.Б. - представника за довіреністю від 29.01.2014р. №НЮ-386

від відповідача: Котяя В.П. - представника за довіреністю від 04.08.2014р. №649;

Тарасюка Ю.М. - представника за довіреністю від 25.07.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Остківське лісове господарство"

на рішення господарського суду Рівненської області від 16.06.2014р.

у справі №918/523/14 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень", м.Рівне

до Державного підприємства "Остківське лісове господарство", с.Остки Рокитнівський район Рівненська область

про стягнення 22280,00грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16 червня 2014 року у справі №918/523/14 задоволено позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" до Державного підприємства "Остківське лісове господарство" про стягнення 22 280 грн. 00 коп. штрафу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Остківське лісове господарство" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- відповідно до п.9 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Міністерством транспорту України від 21.11.2000р. №644, маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно, а тому відповідачем у перевізних документах був зазначений спосіб визначення маси вантажу - обміром умовно;

- маса вантажу визначається за обміром (умовно), оскільки вантаж транспортується на відкритому рухомому складі, а тому його маса залежно від вологості поступово змінюється;

- суд не врахував приписи п.3.18 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», де роз'яснюється, що п. 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому заважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100-150 тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу. Тобто, в роз'ясненні не вказано, що не є порушенням перевірки маси вантажу способом зважування на вагах, якщо попередньо маса визначалась умовно чи навпаки.

- 23.06.2014р. ДП "Осківський лісгосп" звернувся до Рівненської торгово-промислової палати щодо проведення експертизи визначення ваги деревини, що перевозилась залізницею вагоном №32262388 згідно накладної №35983196. З висновка експерта №В-1602 від 23.06.2014р. вбачається, що, при різниці вологості свіжозрубаної деревини, вага лісоматеріалів загальним об`ємом 47,61 метрів кубічних може становити від 37327кг. до 49616кг., а тому ДП "Осківський лісгосп" вірно визначив масу вантажу з розрахунку максимальної вологості такої деревини;

- відповідь ТОВ "Язьм" щодо кількості одержаного вантажу та висновок експерта було одержано після прийняття рішення судом, а саме 26.06.2014р. та 23.06.2014р., відповідно, а тому згідно ст.101 ГПК України скаржник просить апеляційний господарський суд взяти до уваги додатково подані докази при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Вважають рішення господарського суду Рівненської області від 16.06.2014р.у справі №918/523/14 незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач у письмовому відзиві та його представник у судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Рівненської області від 16.06.2014р. законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 30 січня 2014 року згідно накладної №35983196 Державним підприємством "Остківське лісове господарство" зі станції Остки Львівської залізниці відправлено вагон № 32262388 із вантажем «лісоматеріали фанерні» (кряж фанерний). Одержувачем вказаного вантажу зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Язьм», станція призначення - Клепарів Львівської залізниці (а.с.79).

На станції Клепарів Львівської залізниці 01 лютого 2014 року у присутності комерційного агента ОСОБА_4 та комерційного агента ОСОБА_5 здійснено зважування вагона №32262388, в результаті чого складено акт загальної форми № 222, згідно якого - при контрольному зважуванні на 150-ти тонній тензометричній вазі даного вагона по документу брутто - не вказано, тара - 21100 кг, нетто - 50 000 кг, що становить на 9 340 кг більше проти документа (а.с.10).

01 лютого 2014 року на станції Клепарів Львівської залізниці на підставі акту загальної форми №222 вказаний вагон відчеплено для зважування та проведено контрольне комісійне зважування маси вантажу.

За результатами зважування 01 лютого 2014 року складено комерційний акт АА № 062149/4, у якому зазначено, що проводилось зважування вагона № 32262388 з вантажем на 150 тонній тензометричній вагонній вазі станції Клепарів, яка пройшла держповірку 08.05.2013 р., і встановлено, що по документу значиться вантаж лісоматеріали фанерні, кількість місць 6 штабелів, брутто не вказано, тара 21100, нетто 50000. В дійсності виявилось: вантаж лісоматеріали фанерні, кількість місць без повного вивантаження вантажу із вагона перерахувати неможливо, шапка вагона завантажена в 6 штабелів, брутто 80440, тара з документа 21100, нетто 59340, що більше проти документу на 9340кг. Вантажопідйомність вагона 66 тон, що не перевищує вантажопідйомність вагона. Спосіб визначення маси згідно документу умовно. Вагон прибув в технічно та комерційному стані справний. Також, у комерційному акті вказано, що зважування вагона проводила комерційний агент ОСОБА_5, в присутності: ДСЗМ ОСОБА_6, агента комерційного ОСОБА_4, представника ТзОВ фірми «Язьм» Мельника Ю.О., що підтверджується наявними на акті підписами вказаних осіб (а.с.11).

У зв`язку з наведеним, Державне територіально-галузеве об`єднання "Львівська залізниця", з посиланням, зокрема, на ст.ст.11, 16, 526, 530, 610, 611, 614, 908, 920 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-175, 179, 180, 306-312 Господарського кодексу України, ст.ст.24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України та Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.2002р. №334, звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача 22280,00грн. штрафу.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Рівненської області від 16.06.2014р. задоволено позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" до Державного підприємства "Остківське лісове господарство" про стягнення 22280,00грн. штрафу.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Порядок накладення та стягнення штрафів за правопорушення у сфері перевезення вантажу залізницею встановлено Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (надалі - Статут).

Відповідно до ст.6 Статуту, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 встановлено, що на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Згідно пункту 1.3. вказаних Правил оформлення перевізних документів, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.

Статтею 24 Статуту встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів. Відправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.

У відповідності до статті 37 Статуту, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником, з відображенням способу визначення у накладній.

Судом установлено, що під час заповнення накладної відповідачем було вказано тару 21100, нетто 50000 кг., спосіб визначення маси "условно".

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Статтею 129 Статуту, яка кореспондується із ч.1 ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт", встановлено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

У матеріалах справи наявний комерційний акт АА №062149/4 від 01.02.2014р., з якого вбачається, що лишок маси наявного у вагоні вантажу більший, ніж вказано відповідачем у перевізному документі на 9340кг.

Відповідно до ст.122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно ст.118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру штрафу у розмірі 22280,00 грн., колегія суддів встановила, що даний розрахунок проведений належним чином, а розмір штрафу визначений відповідно до норм чинного законодавства та є правильним (4456,00грн. х 5 = 22280,00 грн.).

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача суми штрафу місцевий суд, проаналізувавши норми п.3 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України, відмовив у задоволенні клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій та стягнув на користь позивача штраф у повному розмірі.

Згідно п.3.17.4 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу, оскільки відповідачем не доведено винятковість обставин та не подано належних доказів на підтвердження свого клопотання.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що факт вчинення Державним підприємством "Остківське лісове господарство" порушення у вигляді зазначення маси вантажу у перевізному документі у меншому розмірі, ніж є насправді, підтверджені належними доказами, а тому штраф у розмірі 22280,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи скаржника на рахунок того, що згідно п.22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення оцінюються судом критично, оскільки відповідно до п.3.18. роз`язнень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 зважування є більш точним способом визначення маси вантажу, що, в свою чергу, дає змогу встановити факт вчинення порушення та запобігти настанню несприятливих наслідків.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Це стосується, в першу чергу, відповідача, який повинен довести факти та обставини, на підставі яких він будує свої заперечення.

Доданий до апеляційної скарги висновок експерта №В-1602 від 23.06.2014р. не приймається колегією суддів до уваги, з огляду на норми ст.101 ГПК України, оскільки відповідач не був позбавлений можливості надати такий доказ до суду першої інстанції, враховуючи, що провадження у справі порушено 30.04.2014р., а рішення у справі прийняте 16.06.2014р. тобто, відповідач мав можливість скористатися наданими йому ст.22 ГПК України правами щодо подання доказів.

Крім того, матеріали справи не містять первинних документів, які підтверджують об`єм та породу лісоматеріалу, завантаженого у вагон №32262388.

Також, як зазначалося, зважування є більш точним способом визначення маси вантажу у порівнянні з визначенням маси вантажу шляхом розрахунків.

При цьому слід зазначити, відсутні підстави ставити під сумнів результати зважування вагона №32262388 01.02.2014р. на 150 тонній тензометричній вагонній вазі станції Клепарів, яка пройшла держповірку 08.05.2013р., що підтверджується даними технічного паспорта засобу ваговимірювальної техніки (а.с.149-151).

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для скасування оскарженого рішення.

За наведених обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 16.06.2014р. прийняте з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 16.06.2014р. у справі №918/523/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Остківське лісове господарство" - без задоволення.

2. Справу №918/523/14 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.