Постанова № 40532803, 18.09.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2014 р.Справа № 923/735/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання - І.М. Станковій,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Херсонської області від 23.07.2014р.

у справі № 923/735/14

за позовом Херсонської міської ради

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про зобов'язання виконати умови договору оренди земельної ділянки - звільнення земельної ділянки,

встановив:

Херсонська міська рада звернулась з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання виконати умови договору оренди земельної ділянки, а саме звільнити земельну ділянку площею 0,0022га, яка знаходиться по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу торговельного кіоску.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що рішенням Херсонської міської ради від 25.12.2013р. №1304 відмовлено в поновленні укладеного між сторонами договору оренди землі у зв'язку із закінченням строку його дії, проте в порушення пункту 21 договору, статті 34 Закону України "Про оренду землі" відповідачем не звільнено вищевказану земельну ділянку після припинення строку дії договору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.07.2014р. позов задоволено з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на помилковість висновку суду про припинення договору оренди землі і неврахування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договору.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

03.01.2007р. між Херсонською міською радою (орендодавцем) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пунктів 1, 2 якого орендодавцем надано орендарю в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0022га, розташовану по АДРЕСА_1, під торговельний кіоск (а.с.14-16).

З наявної на договорі відмітки вбачається, що договір зареєстрований у Херсонській міській філії Державного підприємства "Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 29.05.2007р. вчинено запис за №040771300110.

Договір укладено на 2 роки, строком до 26.09.2008р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).

Додатковими угодами строк дії договору неодноразово продовжувався, а саме: додатковою угодою від 16.02.2009р. дію договору продовжено до 26.09.2010р., додатковою угодою від 01.08.2011р. - до 26.09.2011р., додатковою угодою від 30.12.2011р. - до 26.09.2013р. (а.с.7-9).

Тобто, останньою додатковою угодою строк дії договору визначено до 26.09.2013р.

25.07.2013р. відповідач звернувся до позивача із листом про поновлення строку дії укладеного між ними договору оренди земельної ділянки, додавши проект додаткової угоди (а.с.30).

18.09.2013р. Херсонською міською радою надіслано на адресу орендаря листа-повідомлення №8-7915-20/15 про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку його дії і відсутністю намірів передачі земельної ділянки в оренду (а.с.13). Вказаний лист відповідач отримав 22.10.2013 р. (а.с. 12).

25.12.2013р. Херсонською міською радою прийнято рішення №1304 "Про відмову в поновленні договорів оренди земельних ділянок, припинення договорів оренди земельних ділянок", яким у підпункті 1.8. пункту 1 відмовлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у поновленні укладеного з Херсонською міською радою договору оренди земельної ділянки площею 0,0022га, розташованої по АДРЕСА_1, у зв'язку із закінченням 26.09.2013р. строку дії договору (а.с.6).

Після прийняття зазначеного рішення, 10.02.2014р. Херсонська міська рада знову звернулась до відповідача з листом-повідомленням №01-16-73 про відмову у поновленні укладеного між ними договору оренди земельної ділянки, пославшись на рішення від 25.12.2013р. №1304 та запропонувала передати земельну ділянку до земель територіальної громади м.Херсона шляхом звернення до 20.02.2014р. до управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування міської ради для підписання акту передачі та приймання земельної ділянки (а.с.11).

Позивач, посилаючись на неповернення відповідачем земельної ділянки після припинення строку дії договору оренди, звернувся з даним позовом до суду про звільнення земельної ділянки на підставі статті 34 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає, що в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором, оскільки позивачем на письмове повідомлення відповідача про поновлення дії договору оренди відповідне рішення про відмову у поновленні договору надіслано після спливу встановленого цією статтею місячного строку після закінчення договору (а.с.28-29).

З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає наступне.

Частиною 2 статті 759 та частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України визначено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Зазначені положення Цивільного кодексу України кореспондуються із частиною 8 статті 93 Земельного кодексу України, відповідно до якої відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

У пункті 2.17. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності ", який набрав чинності 12.03.2011р.).

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» у вказаній редакції по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору (пункт 2.17. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

З матеріалів справи вбачається, що до закінчення строку дії договору, тобто до 26.09.2013р., відповідач звертався до міської ради із заявою про його поновлення та 22.10.2013р. отримав лист від 18.09.2013р. про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку його дії і відсутністю намірів передачі земельної ділянки в оренду. Отже, орендарю було відомо, що договір оренди землі орендодавцем поновлено не буде. Рішення ради про відмову в поновленні договору було прийняте 25.12.2013р., витяг з якого направлено листом від 14.02.2014р. з повідомленням про таку відмову і рекомендацією передати земельну ділянку до земель територіальної громади м.Херсона.

З викладеного вбачається, що суду не надано належних та допустимих доказів досягнення між сторонами згоди щодо пролонгації (продовження дії) договору оренди земельної ділянки, а тому договір є припиненим на підставі статті 31 Закону України "Про оренду землі", пункту 37 договору оренди землі у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Додатково колегія суддів звертає увагу, що переважне право на укладення договору оренди землі в розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі" виникає у випадку, коли земля знову передається в оренду (пункт 8 постанови Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних прав"). В матеріалах справи відсутні відомості про те, що Херсонська міська рада має на меті знову передати в оренду спірну земельну ділянку.

Натомість, після закінчення строку дії договору відповідач не повернув об'єкт оренди та продовжує ним користуватися.

Стаття 34 Закону України "Про оренду землі" визначає наслідком припинення договору оренди землі обов'язок орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 21 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Приписами статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Враховуючи, що після припинення договору оренди відповідачем не повернуто земельну ділянку, що є об'єктом оренди, місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, тоді як матеріали справи свідчать про те, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, господарський суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Херсонської області від 23.07.2014р. у справі №923/735/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 18.09.2014р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя В.Б. Туренко