Рішення № 40532802, 15.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2014 р.Справа № 922/3048/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 380 717,05 грн. за участю представників сторін:

позивача: Бойко Р.О. за довіреністю № 1789 від 11.12.2013р.,

відповідача: Бочарова Н.В. за довіреністю від 05.0.8.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків (позивача) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 380 717,05 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором № 511-10 від 20.07.2010 року про надання послуг використання місця в каналі кабельної каналізації, в частині повної оплати за отримані послуги з квітня 2014 року по травень 2014 року, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п. 6.1. Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, які затверджені рішенням НКРЗІ №428 від 23.08.2012 року, просить суд стягнути з відповідача 365 871,76 грн. суми основного боргу , 3% річних в розмірі 766,83 грн., 14078,46 грн. - пені та сплачений судовий збір в розмірі 7614,34 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 11.08.2014 року о 10:45 годині.

У судовому засіданні 11.08.2014 року було оголошено перерву до 01.09.2014 року о 10:30 год.

У судовому засіданні 01.09.2014 року було оголошено перерву до 09.09.2014 року о 11:00 год.

До господарського суду Харківської області 09.09.2014 року від представника відповідача надійшов відзив (вх. № 30977), відповідно до якого просить суд позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ТОВ "Велтон.Телком" 178612,29 грн. основного боргу, 766,83 грн. 3% річних в іншій частині позову відмовити та судові витрати покласти на відповідача.

До господарського суду Харківської області 09.09.2014 року від представника відповідача надійшла заява (вх. № 30990), відповідно до якого просить суд припинити провадження у справі у частині стягнення заборгованості у розмірі 187259,47 грн. відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 6238,21 грн. та просить суд стягнути з відповідача 178612,29 грн. основного боргу, 766,83 грн. - 3% річних, 6238,21 грн. пені та судових витрат.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву (вх. № 30990) у справі №922/3048/14 в порядку ст. 22 ГПК України позивача в частині зменшення пені як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін, в решті заява позивача приймається судом до розгляду.

До господарського суду Харківської області 09.09.2014 року від представника відповідача надійшло клопотання про розстрочку виконання рішення (вх.№. 30976), відповідно до якого просить суд розстрочити виконання рішення у справі №922/3048/14.

Надані документи були прийняті судом до розгляду, досліджені та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує з урахуванням наданої заяви (вх. № 30990) у справі №922/3048/14 в порядку ст. 22 ГПК України та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 178612,29 грн. основного боргу, 766,83 грн. - 3% річних, 6238,21 грн. пені та судових витрат, в частині стягнення заборгованості у розмірі 187259,47 грн. просить суд провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує частково, просить суд позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ТОВ "Велтон.Телком" 178612,29 грн. основного боргу, 766,83 грн. 3% річних в іншій частині позову відмовити та судові витрати покласти на відповідача. Окрім того, представник відповідача просить суд задовольнити клопотання про розстрочку виконання рішення (вх.№. 30976), та розстрочити виконання рішення у справі №922/3048/14. Надав пояснення по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

20 липня 2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (відповідачем, споживачем) було укладено договір № 511-10 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації (Договір).

Згідно з п.1.1. вищенаведеного Договору позивач відповідно до умов цього договору, у тому числі згідно зазначених у Додатку №1 до договору технічних даних, зобов'язався надати відповідачеві послугу використання місця в каналі кабельної каналізації у м. Харкові, а відповідач зобов'язався оплатити ці послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за юридичною природою вказаний договір є договором про надання послуг.

Пунктом 3.1. спірного Договору сторони узгодили, що вартість послуги використання місця в каналі кабельної каналізації визначається відповідно до діючих тарифів позивача. У Додатку №2 до договору зазначається вартість послуг, що розрахована на підставі діючих на момент підписання договору тарифів. Тарифи та вартість послуг з використання місця в каналі кабельної каналізації позивач має право змінювати в односторонньому порядку відповідно до п.2.3.3. цього договору.

Згідно з п.3.2. Договору вартість послуг з технічного нагляду за роботою останньої організації при виконанні робіт в кабельній каналізації позивача визначається відповідно до тарифів позивача, діючих на момент виконання робіт. У Додатку №3 до договору зазначені тарифи, діючі на момент виконання договору, які позивач має право змінювати в односторонньому порядку у будь-який час відповідно до п.2.3.4. цього договору.

Відповідно до п.3.3. Договору оплату вартості послуги з технічного нагляду за роботою сторонньої організації замовник здійснює одноразово протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати виставлення відповідного рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивачу.

В силу п.3.4. Договору оплату вартості послуги з використання місця в каналі кабельної організації відповідач здійснює щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, виставленого до 10-го числа поточного місяця.

Згідно з п.3.5. Договору на вартість послуг додатково нараховується податок на додану вартість за ставкою, визначеною відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договорами виконав належним чином, в період з квітня 2014 р. по травень 2014 р. надав відповідачеві послуги, пов'язані з користуванням відповідачем кабельної каналізації, яка є власністю позивача, проте відповідач надані телекомунікаційні послуги прийняв, але розрахувався за отримані послуги не в повному обсязі, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання та з урахуванням чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 365 871,76 грн.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач допустив порушення взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманих послуг за період з квітня 2014 р. по травень 2014 р., у зв'язку з чим станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 365 871,76 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 5336 від 30.07.2014 року, відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив на користь останнього заборгованість в розмірі 187 259,47 грн. (арк.с. 45).

З огляду на викладене, суд вважає, що на час розгляду даної справи між сторонами відсутній предмет спору в цій частині позову, тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 187 259,47 грн. за Договором № 511-10 від 20.07.2010 р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З приводу позовних вимог в частині стягнення з відповідача 178 612,29 грн. заборгованості за Договором № 511-10 від 20.07.2010 р. суд зазначає, що приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений Договором, що підтверджується наявними матеріалами справи, позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам Договору та діючому законодавству України, такі, що не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню повністю.

Крім суми основного боргу, на підставі п.4.2. договору позивачем нараховано за період з 21.05.2014р. по 30.06.2014 р., пеню у розмірі 6238,21 грн. та три проценти річних в сумі 766,83 грн.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд дослідивши представлений позивачем розрахунок пені, 3% річних враховуючи встановлення факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором №511-10 від 20.07.2010 р., дійшов висновку, що обраний позивачем початок періоду нарахування за кожним рахунком окремо відповідає встановленому судом моменту виникнення у позивача права вимагати від відповідача виконання грошового зобов'язання з оплати наданих послуг, нарахування пені здійснено позивачем з врахуванням вимог договору, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим суд, перевіривши арифметичний розрахунок пені та 3% річних (арк.с. 53) вважає, що заявлена позивачем за період 21.05.2014р. по 30.06.2014 р. пеня на загальну суму 6238,21 грн., в тому числі за Постановою ХАГС від 18.06.2014 року у справі №9225239/13 та за період з 21.05.2014р. по 30.06.2014 р. три проценти річних в сумі 766,83 грн. - є обґрунтованими, заявленими правомірно, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних на суму 766,83 грн., в частині стягнення пені, суд, припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідач сплатив на користь позивача заявлену до стягнення пеню у повному обсязі, згідно платіжного доручення № 7861 від 11.08.2014 року та № 7404 від 29.08.2014 року (арк.с. 46, 56)

Дослідивши докази та підстави, на які посилається боржник в обґрунтування своєї заяви про надання розстрочки виконання рішення, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та визнав за необхідне відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК, та за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання , господарський суд має право: відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови; розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови; змінити спосіб виконання рішення, ухвали, постанови; змінити порядок виконання рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач в обґрунтування свого клопотання посилається на збитковий фінансовий стан підприємства.

Відповідно до положень ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наявність кредиторської та дебіторської заборгованості також не є винятковими обставинами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 50, код ЄДРПОУ 35074228) на користь Публічного акціонерного товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, код ЄДРПОУ 25614660) суму основного боргу в розмірі 178 612,29 грн., 3% річних на суму 766,83 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 7614,34 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 187 259,47 грн., пені в розмірі 6238,21 грн. - провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Повне рішення складено 19.09.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/3048/14