Рішення № 40532790, 09.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р.Справа № 922/3164/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ВЧ А-4104, м. Харків про стягнення 6 041,96 грн. за участю представників:

позивача - Калініна О.О., довіреність №01-62юр/9002 від 11.11.2013 р.

відповідача - Кероп'ян О.П., довіреність №20 від 21.10.2013 р.

третьої особи - Панфьоров Д.І., довіреність №148/9/18/1128 від 18.08.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (відповідача) 6 063,63 грн., з яких: пеня в розмірі 1 826,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 948,39 грн. та 3% річних в розмірі 288,46 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 14111 від 29.04.2005 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні та в уточненні позовних вимог (а.с. 69) просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1 826,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 926,76 грн., 3% річних в розмірі 288,46 грн., всього: 6 041,96 грн., а також судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Проаналізувавши зміст наданого позивачем уточнення позовних вимог, суд вважає, суд дійшов висновку про те, що воно за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що ст. 22 ГПК України наділяє позивача правом зменшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по суті спору, а також те, що такі дії позивача не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги у зменшеному розмірі - 6 041,96 грн., з яких: пеня в розмірі 1 826,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 926,76 грн. та 3% річних в розмірі 288,46 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов (вх.№30817 від 08.09.2014 р.) просить суд зменшити розмір пені на 90%, посилаючись на те, що установа відповідача є неприбутковою, фінансується з Державного бюджету України та сплачує заборгованість по мірі надходження бюджетних коштів на її рахунки. Відповідач також зазначив, що на теперішній час всі кошти, які є в наявності у Міністерства оборони України, спрямовані на підвищення обороноздатності країни. Крім того, відповідач просить суд при винесенні рішення на користь позивача передбачити в ньому можливість користування захищеними видатками відповідно до ст. 55 Бюджетного Кодексу України.

Представник позивача проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% заперечує.

Представник третьої особи у судовому засіданні та у відзиві на позов (вх.№30217 від 03.09.2014 р., а.с. 95-97) просить суд у позові відмовити повністю.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

29 квітня 2005 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник) та Військовою частиною А-4104 (споживач) було укладено договір №14111 про постачання електричної енергії (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачеві (3-й особі), а споживач (3-я особа) зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".

В п. 2.2.5. договору сторони домовилися про те, що споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування з урахуванням Додатку №2 "Порядок розрахунків".

Згідно з п. 5 Додатку № 2 остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

Розрахунковим періодом вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п.1 Додатку №2 до договору).

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію", який відповідач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним і скріпленим печаткою в термін до 5 днів.

Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

В разі неявки відповідача для отримання рахунку позивач направляє рахунок відповідачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим відповідачем з дня його відправлення.

Судом також встановлено, що 08.01.2014 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник), Військовою частиною А-4104 (споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (платник) було укладено Додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №14111 від 08.01.2014 р., відповідно до якої сторони домовились про те, що платником за спірним договором є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова (відповідач).

Даною Додатковою угодою було внесено зміни до п.4.1. Додатку №2 до договору: "Оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (у тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, здійснюється платником протягом 10 операційних днів з моменту отримання відповідачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків".

Крім того, було внесено зміни до п.4.2. Додатку №2 до договору: "Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3 % річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі, перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку, акта звіряння взаєморозрахунків або акта виконаних робіт".

Пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Пунктом 7 статті 276 ГК України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору здійснив відпуск електричної енергії відповідачу у період з січня 2014 р. по квітень 2014 р. та надіслав на адресу відповідача рахунки на оплату електроенергії, які відповідач оплатив несвоєчасно, що підтверджується платіжними дорученнями та реєстрами проведених оплат за договором (а.с. 59-66).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1 826,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 926,76 грн. та 3% річних в розмірі 288,46 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5.5. договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. При цьому сума пені нараховується відповідача з дати остаточного розрахунку, зазначеного у Додатку №2 до договору, до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

Перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних втрат в розмірі 3 926,76 грн. та 3% річних в розмірі 288,46 грн., суд дійшов висновку про те, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, перевіривши правильність нарахування позивачем пені в розмірі 1 826,78 грн., суд вважає, що дане нарахування також не суперечить вимогам чинного законодавства України, умовам договору та відповідає наданому розрахунку.

Разом з тим, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені на 90%, мотивуючи його тим, що установа відповідача є неприбутковою, фінансується з Державного бюджету України та сплачує заборгованість по мірі надходження бюджетних коштів на її рахунки.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені і враховуючи те, що установа відповідача є неприбутковою та фінансується з Державного бюджету України, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пред'явленої позивачем до стягнення пені на 90%. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 18,26 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення відповідача пені в розмірі 18,26 грн., інфляційних втрат в розмірі 3 926,76 грн. та 3% річних в розмірі 288,46 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 1 808,52 грн. у позові слід відмовити.

Крім того, відповідач просить суд при винесенні рішення на користь позивача передбачити в ньому можливість користування захищеними видатками відповідно до ст. 55 Бюджетного Кодексу України.

З приводу клопотання відповідача про надання дозволу користуватися захищеними видатками бюджету суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів (стаття 1 Бюджетного кодексу України), не є господарськими; до відповідних відносин не застосовується також і Цивільний кодекс України (частина друга статті 1 цього Кодексу). Отже, заяви у спорах, пов'язаних з названими відносинами, не підлягають розгляду в господарських судах України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про надання дозволу користуватися захищеними видатками бюджету, тому в його задоволенні необхідно відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 233, 276 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 549, 599, 610-612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32-33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280, п/р 352211001015404 у ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954, п/р 2600111646 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629) пеню в розмірі 18,26 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 926,76 грн. та 3% річних в розмірі 288,46 грн. та 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 1 808,52 грн. у позові відмовити.

Повне рішення складено 10.09.2014 р.

Суддя О.В. Макаренко