Постанова № 40532516, 18.09.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/11616/14-п Провадження №33/773/199/14 Суддя в 1 інстанції: Квятковський М.С. Категорія:: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2014 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Оксентюк В.Н.,

з участю скаржника - ОСОБА_2

адвоката - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2014 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, працює водієм далекобійником, код платника податку НОМЕР_1, -

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним і притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 4500 ( чотири тисячі п'ятсот ) гривень.

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 24.06.2014 року, о 16 год. 30 хв., в м. Ковель по вул. Варшавській, Волинської області, керував транспортним засобом марки «Рено», номерний знак НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме поведінка, його не відповідала обстановці, відмовився на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, чим порушив вимоги, передбачені п.2.5 ПДР України.

ОСОБА_2 у поданій апеляції вказує на те, що суд першої інстанції справу розглянув поверхнево та односторонньо, не з'ясував всіх обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому прийняв незаконне рішення. Вказує на те, що він алкогольних напоїв не вживає, як і не вживав їх 24.06.2014 року. Після зупинки автомобіля працівниками міліції, він, як водій автомобіля на стан алкогольного сп'яніння за допомогою індикаторної трубки «Контроль тверезості» не перевірявся, а тому у працівників ДАІ жодних підстав для доставки його в заклад охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння не було.

Суд першої інстанції без жодних підстав не взяв до уваги тих обставин, що він 24.06.2014 року з метою визначення свого стану добровільно звернувся до Ковельської ЦРЛ і згідно наданого цим закладом медичного висновку на момент огляду він перебував у тверезому стані. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить постанову Луцького міськрайонного суду від 21.08.2014 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Заслухавши скаржника та його захисника - адвоката ОСОБА_3, які апеляційну скаргу підтримали, просили постанову Луцького міськрайонного суду від 21.08.2014 року скасувати, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції прихожу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Зі змісту ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що за вказаним законом адміністративній відповідальності підлягають особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за відмову у проходженні медичного огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.

Винність ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні стверджується показаннями свідка ОСОБА_4, який в суді першої інстанції ствердив, що водій автомобіля «РЕНО» ОСОБА_2 здійснив обгін іншого транспортного засобу з порушенням правил обгону у зв'язку з чим вказаний автомобіль і був зупинений. Після запинки автомобіля водій ОСОБА_2 відмовився покидати кабіну автомобіля і протягом двох годин вів себе неадекватно. У нього виникла підозра, що даний водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння останній відмовився.

Факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння об'єктивно підтверджується його особистими показаннями, які він дав у суді першої інстанції (а.с.13), письмовими показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також показаннями свідка ОСОБА_5 які він дав у суді першої інстанції, які також підтвердили, що на вимогу працівників міліції водій ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.

З приєднаного до справи відеозапису DVD-R диску вбачається, що ОСОБА_2 на неодноразові вимоги працівників міліції вийти з салону свого автомобіля відмовився та на вимоги працівників міліції не реагував. Суд першої інстанції дослідив ці записи і прийшов до висновку, що така поведінка ОСОБА_2 свідчить про його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.

В суді першої інстанції ОСОБА_2 не заперечив факту керування ним 24.06.2014 року автомобілем «РЕНО» та зупинку його автомобіля працівниками міліції. Факт залишення кабіни автомобіля та відмову у проходженні огляду на стан сп'яніння пояснив погрозами йому працівником міліції ОСОБА_4 Однак доказів, які би підтверджували ці погрози, ОСОБА_2 суду першої інстанції не надав, таких доказів він не надав і суду апеляційної інстанції.

Твердження ОСОБА_2, що він правил обгону не порушував, а працівник міліції його транспортний засіб зупинив незаконно до уваги не приймаються, оскільки такі твердження спростовуються приєднаною до справи постановою Луцького міськрайонного суду від 06 серпня 2014 року, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п. 2.9 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженою наказом Міністра внутрішніх справ України та Міністра охорони здоров'я від 09.09.2009 року № 400/666 зареєстрованого у міністерстві юстиції України 06.10.2009 року за № 931/16947 - медичний огляд особи на стан алкогольного сп'яніння має бути проведений протягом 2-х годин з моменту виявлення підстав для такого огляду.

Тому суд першої інстанції вірно не взяв до уваги висновок Ковельської ЦРЛ за № 239 від 26.06.2014 року про те, що гр.-н ОСОБА_2 на час звернення до лікарні був тверезий, оскільки медичний огляд ОСОБА_2 лікарями був проведений тільки через три години після вчинення останнім правопорушення. Крім того, ОСОБА_2 керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння не інкримінувалось.

Дослідивши усі наявні у справі докази у їх сукупності та давши їм належну оцінку суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_2 умисно ухилився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такі висновки суду першої інстанції підтверджені наявними у справі доказами і є правильними.

Призначаючи ОСОБА_2 вид і розмір адміністративного стягнення суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.33-35 КУпАП врахував характер вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, яке є умисним, суб'єктивне ставлення останнього до вчиненого, яке свідчить, що він не розкаявся, конкретні обставини справи і призначив стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Призначене стягнення відповідає вимогам ст. 23 цього Кодексу.

Підстав для скасування постанови і закриття провадження у справі з обставин, наведених в апеляції, немає.

Керуючись ст.. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2014 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.Н. Оксентюк