Постанова № 40532324, 09.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/5042/14

09 вересня 2014 року 16год. 51хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Косаревська О.М.

відповідача: представник Вечерко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Сила" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000942201 від 26.06.2014р. - ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Сила" (далі по тексту постанови ТОВ "Енерго Сила", позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту постанови - ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.06.2014 № 0000942201.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Зокрема зазначила, що операції ТОВ "Енерго Сила" з продажу товару - пінопласту ПСБ-С-25 за ціною, нижчою собівартості, не можна вважати здійсненими поза мажами господарської діяльності позивача. Позивачем на підставі відповідного договору з контрагентом була придбана сировина (полістирол) для виробництва власної продукції - пінопласту ПСБ-С-25 з метою подальшої реалізації такої продукції та отримання від такої реалізації доходу в грошовій формі. Чинним законодавством не передбачено обов'язковість визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств виходячи із собівартості товару. Прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, оскільки вона може мати окремі збиткові операції, вчинення яких викликано об'єктивними причинами. В періодах, в яких відповідачем встановлено порушення, підприємство мало дохід та нараховувало податок на прибуток за вказані періоди. Також пояснила, що операції з поставки товарів контрагентам, не підпадають під жоден випадок застосування звичайних цін, що передбачені чинним законодавством на момент виникнення спірних правовідносин. Крім того, представник позивача пояснила, що позивачем до складу витрат включено витрати по господарських операцій з ТОВ "Укрконсалт-2012". Операції з отримання рекламних послуг підтверджені документально. Документи мають всі необхідні реквізити, скріплені підписами повноважених осіб і печатками підприємств, що відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Кошторис був затверджений сторонами у додатку № 1 до договору про розміщення реклами № 416 від 20.09.2012, який надавався відповідачу під час проведення перевірки. Одним з видів діяльності ТОВ "Укрконсалт-2012" є друкування іншої продукції та рекламні агентства. Вважає, що позивачем не допущено порушень, просить адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволенні позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях. Зокрема зазначила, що аналізом сукупної закупівельної вартості товару (полістирол для спінювання "Альфапор", поліпропілен та полістирол ударостійкий) та вартості реалізації виробленої продукції встановлено, що позивач по вказаних операціях отримав збиток в розмірі 581748 грн. Внаслідок реалізації товарів за цінами, нижчими ніж ціна придбання, позивачем занижено суму доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 581748 грн. Також в ході перевірки встановлено, що позивач завищив витрати на 55133 грн. внаслідок включення до їх складу витрат на оплату послуг з розміщення реклами, отриманих від ТОВ "Укрконсалт-2012". У наданих до перевірки документах не зазначено, які саме дії вчинено (здійснено), в якому порядку, які заходи вжито, кошторис вартості та іншої інформації, яка ідентифікує об'єкт оподаткування - послуги з рекламної компанії у період з 01 жовтня по 30 листопада 2012 року та засвідчує факт виконання робіт підприємством ТОВ "Укрконсалт-2012". Основний вид діяльності ТОВ "Укрконсалт-2012" - консультування з комерційної діяльності й керування, що свідчить що надання послуг з рекламної компанії є нетиповим видом діяльності даного підприємства. В ході проведення перевірки позивачем не доведена доцільність та економічна обґрунтованість використання рекламних послуг, отриманих від ТОВ "Укрконсалт-2012", у власній господарській діяльності та декларування в податковій звітності, що не дає можливості підтвердити зв'язок даних витрат з фінансовою діяльністю позивача. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заперечення, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що в період з 11.04.2014 по 25.04.2014 посадовими особами ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, результати якої оформлено актом від 14.05.2014 № 61/08-29-22-0108/36164207 (а.с.11-45 том 1).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Енерго Сила" в порушення пп. 14.1.36, пп. 14.1.71, п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України у 2012-2013 роках була здійснена реалізація товарів вітчизняним покупцям за цінами, нижчими ніж ціна придбання, внаслідок чого підприємством занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 581748 грн., в тому числі по періодах: 4 квартал 2012 року у сумі 88081 грн., 2013р. у сумі 493667 грн.;

в порушення пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України підприємством завищено суму витрат за 4 квартал 2012 року на 55133 грн. внаслідок включення до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат по господарських операціях з ТОВ "Укрконсалт-2012", по яких не підтверджено факт реального виконання робіт,

що призвело до заниження податку на прибуток підприємства у загальній сумі 123872 грн., в тому числі: 4 квартал 2012 - 30075 грн., 2013 р. - 93797 грн.

На підставі таких висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2014 № 0000942201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 154840,00 грн., в тому числі за основним платежем на 123872 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 30968 грн. (а.с. 46 том 1).

Щодо висновків відповідача про заниження позивачем суми доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на 581748 грн. внаслідок продажу продукції за цінами нижче собівартості суд зазначає таке.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 ст. 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств розуміють витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу (пп. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

При цьому, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується за правилами п. 138.6 ПК України, а собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг - згідно п. 138.8 ПК України.

Разом з тим, норми ПК України не містять обмежень по формуванню собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг в залежності від розміру доходу від їх реалізації. Також відсутні вимоги щодо коригування витрат при реалізації товарів за цінами, нижче собівартості. Собівартість товарів (робіт, послуг) включають у витрати для визначення об'єкта оподаткування в повному обсязі.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Суд зазначає, що поняття "дохід" та "прибуток" не є тотожними, оскільки для визначення наявності господарської діяльності платника податків законодавчо визначена необхідність спрямованості такої діяльності саме на отримання доходу, а не прибутку.

Доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 56 ПК України).

Згідно з п. 3 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затв. наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868 (що діє на дату розгляду справи), прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Для визнання господарської операції такою, що пов'язана з господарською діяльністю, важливе саме отримання доходу, а не прибутку.

Приписи Податкового кодексу України вказують лише на те, що придбання товарів повинно здійснюватися з метою використання у господарській діяльності, яка у свою чергу повинна бути спрямована на отримання доходу. Наявність прибутку не є абсолютним показником, а залежить від багатьох чинників, серед яких зокрема і об'єктивні фактори формування ринкових цін на певний вид продукції.

Отже, операції з продажу позивачем товару - пінопласту ПСБ-С-25 за ціною, нижчою собівартості, не можна вважати здійсненими поза межами господарської діяльності позивача. Прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, оскільки вона може мати окремі збиткові операції, вчинення яких викликано об'єктивними причинами. Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, в періоді, що перевірявся, позивач з товаром пінопласт ПСБ-С-25 лише розпочав роботу на вітчизняному ринку, тому продаж товару за ціною, що є нижчою собівартості, був маркетинговим ходом. При цьому представник позивача зауважив, що на українському ринку вартість на аналогічний товар складає 300-350 грн., у той час як вартість товару позивача склала 375 грн., тобто була вищою, ніж пропонував ринок.

За наведених обставин та враховуючи, що згідно з деклараціями з податку на прибуток підприємства в 2012, 2013 роках (а.с.48-79 том 1), фінансових звітів (а.с.47-53 том 3) діяльність позивача була прибутковою, суд приходить до висновку про відсутність підстав для висновку про заниження позивачем доходу на 581748 грн., а відтак, і для збільшення у зв'язку з цим грошових зобов'язань оскаржуваним повідомленням-рішенням.

Щодо висновку відповідача про завищення позивачем витрат на 55133 грн. по господарських операціях з ТОВ "Укрконсалт - 2012" суд зазначає таке.

Між позивачем та ТОВ "Укрконсалт - 2012" (рекламіст за договором) укладено договір на розміщення реклами № 416 від 20.09.2012 (а.с.135-138 том 1). Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 вказаного договору рекламіст зобов'язався провести рекламну компанію ТОВ "Енерго Сила": виготовити та роздати листівки біля будівельних торгівельних центрів та ринків, визначених адресною програмою, яка є додатком до договору. У додатку № 1 до договору передбачено, що періодом проведення рекламної компанії є жовтень-листопад 2012 р., визначено вартість виготовлення листівок та вартість послуг з роздачі листівок, а також встановлено місячну оплату рекламної компанії в розмірі 33080 грн.

Після виконання послуг, передбачених договором, 30.1.12012 сторона підписали акт здачі-прийняття робіт на суму 66160 грн. (а.с.140 том 1). Позивач сплатив надані ТОВ "Укрконсалт - 2012" послуги в повному обсязі (а.с.144 том 1).

Зменшуючи витрати позивача на 55133 грн. відповідач в акті перевірки зазначає, що акт виконаних робіт не є підтвердженням реального виконання робіт, оскільки в акті не зазначено, які ж саме дії вчинено, в якому порядку, які заходи вжито, кошторис вартості та інше, що може ідентифікувати об'єкт оподаткування та засвідчує факт виконання робіт ТОВ "Укрконсалт - 2012". Крім того, послуги з рекламної компанії є нетиповим видом діяльності ТОВ "Укрконсалт - 2012". Позивачем не доведена доцільність та економічна обґрунтованість використання послуги, отриманої від ТОВ "Укрконсалт - 2012", у власній господарській діяльності.

Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на таке.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати на рекламу, згідно абз. г) пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 відносяться до витратна реалізацію, які, в свою чергу, віднесені до складу інших витрат.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України передбачає, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

До матеріалів справи позивач надав документи, які підтверджують факт існування господарських правовідносин між ТОВ "Енерго Сила" та ТОВ "Укрконсалт - 2012" та надання останнім для позивача рекламних послуг (а.с.135-144 том 1). Надані документи мають всі необхідні реквізити, скріплені підписами повноважених осіб, печатками підприємств, що відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Кошторис, на відсутність якого відповідач вказує в обґрунтування заперечень проти позову, був затверджений ТОВ "Енерго Сила" та ТОВ "Укрконсалт - 2012" у додатку № 1 до договору (а.с.138 том 1).

Стосовно покликання відповідача на те, що надання рекламних послуг є нетиповим видом діяльності ТОВ "Укрконсалт - 2012", суд зазначає, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.93-95 том 1), видами діяльності ТОВ "Укрконсалт - 2012" серед іншого є: друкування іншої продукції, рекламні агентства.

Щодо покликань відповідача на те, що придбання рекламних послуг не пов'язане з господарською діяльністю позивача суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано копії договорів, видаткові накладні, рахунки, банківські документи, копії касових книг, що стосуються реалізації після проведення рекламної компанії сітки зі скловолокна, рекламу щодо якої проводило ТОВ "Укрконсалт - 2012" (а.с.230-244 том 2, а.с.1-29, а.с.57-88 том 3).

З огляду на наведене, висновки відповідача про завищення позивачем витрат на 55133 грн. по господарських операціях з ТОВ "Укрконсалт - 2012" в ході судового розгляду справи спростовані, а тому збільшення грошових зобов'язань за вказаними порушеннями є неправомірним.

А відтак, податкове повідомлення-рішення від 26.06.2014 № 0000942201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджуються на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2014 № 0000942201

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Сила" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 309,68 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька