Вирок № 40531498, 19.09.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8555/14-к

1-кп/639/394/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Халілової А.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за обвинувальним актом, зареєстрованим в ЄРДР 03 лютого 2014 р. №12013220500000213 за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із неповною середньою освітою, раніше судимого: 05.03.1991 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 81, 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 18.08.1993 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.142, ч.2 ст.141, 42, 43 КК України до 7 років позбавлення волі, 25.10.2000 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 143, ч. 2 ст. 140, 42 КК України до 1 року позбавлення волі, 12.03.2004 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 21.10.2008 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст. 69, ст. 70 КК України до 3 років обмеження волі, 06.07.2009 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст.70 КК України до 5 років обмеження волі, 22.01.2010 року Балакліївським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 390, 71, 72 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 21.11.2011 року за відбуттям строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, будучі раніше неодноразово судимим у тому числі за скоєння корисливих злочинів, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення і перевиховання не став та знов скоїв умисні корисливі кримінальні правопорушення при наступних обставинах.

ОСОБА_1, 16 листопада 2013 року приблизно о 16:00 годині, находячись у кафе «Рюмочна», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 242, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел спрямований на протиправне заволодіння мобільним телефоном, шляхом обману, під приводом необхідності зателефонувати, попросив у потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа А305», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №559 від 12.02.2014 року - 445, 00 гривень, після чого вийшов з кафе, переконавши ОСОБА_3 у тому, що йому зручно буде зателефонувати на вулиці, оскільки в кафе гучно грає музика.

Після чого ОСОБА_1, з місця скоєння кримінального правопорушення зник з майном потерпілого, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 445 гривень.

Крім того 30 січня 2014 року приблизно о 12:00 годині ОСОБА_1, знаходячись у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що його дії ніким не будуть помічені, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон «Самсунг Е2121В», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №515 від 04.02.2014 року - 227,00 гривень, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальні збитки потерпілій ОСОБА_2 на суму 227 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь та пояснив суду, що він вдень 16 листопада 2013 року, находився у кафе «Рюмочна», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 242, де вживав алкогольні напої. У малознайомого йому парня він побачив мобільний телефон «Нокіа», який йому сподобався, після чого він попросив у парня мобільний телефон та вийшов з кафе, сказавши, що йому зручно буде зателефонувати на вулиці, оскільки в кафе гучно грає музика. Він вийшов на вулицю та пішов додому, телефон «Нокіа» він здав у ломбард, гроші витратив на продукти.

Вдень 30 січня 2014 року він знаходився в гостях у малознайомої йому жінки на ім'я ОСОБА_2 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3. Коли ОСОБА_2 вийшла з кімнати, він побачив мобільний телефон «Самсунг Е2121В», який взяв та пішов з гуртожитку. Телефон він здав у ломбард, виручені гроші витратив на продукти харчування.

Зазначені злочини він скоїв через скрутне матеріальне положення, оскільки він не може знайти роботу.

До працівників міліції претензій він не має, у скоєному щиро кається, цивільні позови потерпілих та судові витрати визнає у повному обсягу, просить суд призначити йому покарання не пов'язане із позбавленням волі, щоб він мав змогу знайти роботу та відшкодувати потерпілим завдані його діями збитки.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що вдень 30 січня 2014 року вона знаходилась у себе вдома у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3. До неї в гості зайшов ОСОБА_1, з яким її познайомила на передодні подруга ОСОБА_4. ОСОБА_1 через де - кілька хвилин попросив щоб вона запросила ОСОБА_4 до себе. Вона вийшла, а коли повернулась ОСОБА_1 вже не було у кімнаті та одразу побачила, що немає мобільного телефону «Самсунг», який лежав на столі. Вона зрозуміла, що телефон взяв ОСОБА_1 після чого звернулась до міліції. Цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальних збитків підтримує у повному обсягу, просить суд не позбавляти ОСОБА_1 волі.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальних збитків підтримує у повному обсягу.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням заяви потерпілого ОСОБА_3, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії:

за епізодом заволодіння майном ОСОБА_3, за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

за епізодом крадіжки майна ОСОБА_2, за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному та скоєння злочину через скрутне матеріальне становище.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, раніше неодноразово судимий у тому числі за вчинення корисливих злочинів, судимість не погашена у встановленому законом порядку, не працює, має місце постійного мешкання та реєстрації у м.Харкові, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, те, що ним скоєно злочини середньої тяжкості, дані про його особу, обставини, які пом'якшують його покарання та обставину, яка обтяжує його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням ОСОБА_1 остаточного покарання із застосуванням ст..70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_1, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставин, які пом'якшують його покарання, думки потерпілої ОСОБА_2, щодо призначення покарання ОСОБА_1, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

З урахуванням вказаних вище обставин по справі, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили змінити міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисте зобов'язання.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків підлягають повному задоволенню з урахуванням представлених суду доказів, а саме: висновків експерта про вартість майна та позиції обвинуваченого, яка пов'язана із повним визнанням позовних вимог потерпілих.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі вимог ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.190 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді - 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 2 (двох) років, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

До набрання вироком законної сили змінити міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з утримання під вартою в слідчому ізоляторі м.Харкова на особисте зобов'язання, звільнивши його з -під варти з зали суду, поклавши на нього наступні обов'язки: не відлучатися з м.Харкова без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, навчання, роботи.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його тримання під вартою, а саме з 04.08.2014 року по 19.09.2014 року включно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальних збитків - 450 гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальних збитків - 300 гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі - 782 гривні 40 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин