Постанова № 40530846, 16.09.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р. Справа № 921/167/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Марка Р.І.

суддів Желіка М.Б.

Костів Т.С.

при секретарі судового засідання Гулич Х.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Козак Н.В. - представник (довіреність №14-174 від 24.06.2014р.)

від відповідача - Луків Р.М. - представник (довіреність №01/13 від 03.01.2014р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", №14/2-4332 від 04.08.2014р. (вх.№01-05/3836/14 від 13.08.14р.)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2014р. про розстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2013р.

у справі №921/167/13-г, суддя Стадник М.С.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м. Тернопіль,

про стягнення 6 069 184,43 грн. боргу за переданий природний газ, 68 510,38 грн. інфляційних втрат, 171 761,02 грн. 3% річних та 675 418,36 грн. пені,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2014р. у справі №921/167/13-г (суддя Стадник М.С.) заяву Публічного акціонерного товариства "Тернопільгаз" про розстрочення виконання рішення задоволено. Виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2013р., постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. у справі №921/167/13-г, якими стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 581019, 71 грн., з яких: 68510, 38 грн. - втрат від інфляційних процесів, 171761, 02 грн. - 3% річних, 328118, 66 грн. - пені, 12629, 65 грн. судового збору розстрочено на 24 місяці, починаючи з серпня 2014р. по липень 2016р., з щомісячною оплатою по 24209, 15 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2014р. у справі №921/167/13-г скасувати з підстав порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставини справи. Зокрема, скаржник зазначає, що боржником не надано суду жодних доказів, які б свідчили про наявність виняткових обставин для розстрочення виконання рішення суду, а суд першої інстанції не вчиняв жодних заходів щодо встановлення фінансового стану позивача.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" у відзиві на апеляційну скаргу, №01/2100 від 29.08.2014р., просив ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2014р. у даній справі залишити без змін з підстав її законності та обґрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 13.08.2014р. справу за №921/167/13-г розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням в.о. голови суду від 14.08.2014р. у склад колегії для розгляду справи №921/167/13-г введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.08.2014р. (колегією суддів у складі: головуючий суддя Марко Р.І., судді Бойко С.М. та Бонк Т.Б.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2014р.

Розпорядження в.о. голови суду від 02.09.2014р. в склад судової колегії внесено зміни, замість суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б., які перебували у відпустці, введено суддів Желіка М.Б. та Костів Т.С.

Відповідно до п. 9-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку розгляду апеляційної скарги, що визначений статтею 102 ГПК України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.09.2014р. з підстав, викладених у вказаній ухвалі.

В судовому засіданні 16.09.2014р. представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2013р., яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2013р., стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 68 510 грн. 38 коп. - втрат від інфляційних процесів, 171 761 грн. 02 коп. - 3% річних за користування коштами, 67 541 грн. 86 коп. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань та 8 946 грн. 65 коп. - судового збору.

На виконання рішення суду 01.07.2013р. Господарським судом Тернопільської області видано наказ про його примусове виконання.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2013р. рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2013р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2013р. у справі №921/167/13-г скасовано в частині відмови у стягненні 675 418, 36 грн. пені, справу в цій частині направлено на новий розгляд.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.11.2013р. позовні вимоги в частині стягнення 675418, 36 грн. пені задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 29264, 13 грн. пені, в частині стягнення 646 154, 23 грн. пені в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2014р., рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.11.2013р. скасовано та прийнято нове рішення, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 260576, 80 грн. пені та 3683, 00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги, в частині стягнення 347299, 70 грн. пені в позові відмовлено.

На виконання рішення суду 03.02.2014р. Господарським судом Тернопільської області видано наказ про його примусове виконання.

Зважаючи на майновий стан, у липні 2014 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з заявою про розстрочення виконання рішення суду на 24 місяці із щомісячною сплатою заборгованості у рівних частках.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2014р. у справі №921/167/13-г вказану заяву відповідача задоволено, виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2013р., постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. у справі №921/167/13-г розстрочено на 24 місяці, починаючи з серпня 2014р. по липень 2016р., з щомісячною оплатою по 24209, 15 грн.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства (пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України).

За приписом частин другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови, господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, господарський суд повинен враховувати інтереси обох сторін, зокрема, їх матеріальний стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

При цьому, норми ГПК України не визначають переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання, а передбачені ст.121 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки, є оціночними.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що при прийнятті такої місцевий господарський суд правомірно взяв до уваги важкий фінансовий стан боржника (збитки за 1 півріччя 2014 року становили 397 тис. грн., а станом на 30.06.2014р. непокритий збиток товариства склав 92814 тис. грн.) та неможливість вплинути на порядок розрахунків ( оскільки такий встановлений нормативними актами та здійснюється шляхом руху коштів від споживачів на поточний рахунок із спеціальним режимом відповідача, та в подальшому з даного рахунку на спеціальний рахунок позивача).

З приводу доводів скаржника про те, що судом не взято до уваги скрутне матеріальне становище позивача, колегія суддів зазначає, що звіт про фінансові результати за 2013 рік, на який посилається позивач, не підтверджує той факт, що розстрочка виконання рішення суду у даній справі призведе до погіршення фінансового стану ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" чи ускладнить процес здійснення ним господарської діяльності. Так, відповідач повністю розрахувався перед позивачем за одержаний природний газ за договором №14/2238/11 від 30.09.2011р., а 581 019, 71 грн. (сплата яких розстрочена судом) є пенею, втратами від інфляції, 3% річних та судовим збором, на які ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не міг розраховувати при укладенні вищевказаного договору.

При цьому колегія суддів також враховує рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року в справі за № 5-рп/2013, в якому зазначено, що аналіз положень ст. 121 ГПК України дає підстави вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Відтак, факт звернення відповідача із заявою про розстрочення виконання рішення, не свідчить про його ухилення від виконання грошового зобов'язання, а часткове помісячне погашення боргу буде в інтересах обох сторін, оскільки забезпечить діяльність підприємства, отримання ним прибутків та можливість погашення боргу.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що надані відповідачем в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення докази підтверджують існування обставин, які перешкоджають негайному виконанню рішення суду, свідчать про неможливість виконання боржником вказаного судового рішення в силу об'єктивних причин та є підставою для розстрочення виконання судового рішення в розумінні ст. 121 ГПК України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Скаржник не надав доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2014р. у даній справі.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2014 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає.

Судовий збір за перегляд ухвали Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2014 року у даній справі в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 33,43, 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2014р. у справі №921/167/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 18.09.2014р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.