Ухвала суду № 40528703, 18.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 вересня 2014 року № 810/5494/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в м. Києві позовну заяву Комунального підприємства "Бучанське управління житлово-комунального господарства" до Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дій, скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство "Бучанське управління житлово-комунального господарства" з позовом до Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дій, скасування постанов.

Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві повинно бути наведено зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. За приписами ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем у позовній заяві чітко не наведено зміст позовних вимог, не здійснено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Так, заявником не зазначено у прохальній частині позовної заяви про те, які саме дії Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції у Київській області він просить визнати неправомірними. Отже, ці позовні вимоги викладено не конкретно, що унеможливлює їх розгляд судом.

Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір". Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (73,08 грн), а за подання позову майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4872,00 грн), що встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 1 січня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн).

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Із позовної заяви убачається, що позивач заявив позовні вимоги, що мають як майновий, так і немайновий характер. Так, позивач просить визнати неправомірними дії (вимога немайнового характеру), а також скасувати постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій (вимоги майнового характеру).

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру, а за позовні вимоги майнового характеру судовий збір не сплачено, що суперечить наведеним приписам ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір". Крім того, у наданому заявником платіжному дорученні №1270 від 11.09.2014 відсутні докази зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України.

Суд зауважує, що статтею 9 Закону України “Про судовий збір” від 22.12.2011 № 4282-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, ознакою дотримання вимог щодо сплати судового збору є зарахування сплачених коштів до Державного бюджету України, а обов'язок подання належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви покладається на заявника.

При цьому, згідно з статтею 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2011 №2346-ІІІ платіжне доручення є розрахунковим документом для ініціювання переказу коштів, а пунктом 22.4 цієї ж статті Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Цим же Законом передбачено процедуру відкликання розрахункових документів (ст.23), неможливість їх своєчасного виконання банком (ст.22) з тих чи інших підстав та можливість часткового виконання розрахункового документа (відсутність або недостатність коштів на рахунку, дотримання черговості надходження та виконання розрахункових документів, тощо.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що всупереч вимог ч.3 ст.106 КАС України надане позивачем платіжне доручення не містить доказів зарахування вказаної у ньому суми до державного бюджету, отже не є належним доказом факту сплати позивачем судового збору. На думку суду, додатковим підтвердженням цього факту може бути довідка відповідної установи державної казначейської служби щодо зарахування вказаних у платіжному дорученні коштів до державного бюджету чи засвідчена печаткою та підписом уповноваженої особи відмітка банківської установи про здійснене нею виконання розрахункового документа та перерахування цих коштів до державного бюджету, тощо.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв’язку з чим суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду документу про сплату судового збору виходячи із заявлених позовних вимог у розмірах, визначених статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 674-VI "Про судовий збір", на рахунок Київського окружного адміністративного суду із зазначенням належних реквізитів: банк отримувача - ГУ ДКУ у Київській області, код банку отримувача - 821018, рахунок отримувача - 31213206784001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір, Київський окружний адміністративний суд, код 35919304, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору (Закон України “Про судовий збір”), ПІБ позивача) з доказами зарахування до Державного бюджету та позовної заяви, у якій повинно бути належним чином наведено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема, які саме дії відповідача позивач просить визнати неправомірними.

Інформацію щодо сплати судового збору та необхідних реквізитів можна дізнатися на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за Інтернет адресою http://court.gov.ua/sud1070/tax/, а також з інформаційних стендів Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Комунального підприємства "Бучанське управління житлово-комунального господарства" до Відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дій, скасування постанов залишити без руху.

2. Установити строк для усунення недоліків позовної заяви до 06 жовтня 2014 року.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Журавель В.О.