Рішення № 40528662, 16.09.2014, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5767/14

Провадження №2/751/1126/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

в складі: головуючого-судді Маслюк Н.В.

при секретарі Чвірова О.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 2 500 грн майнової шкоди та 2 000 грн моральної шкоди, завданої під час скоєння злочину.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.02.2014 року з будинку АДРЕСА_1, який належить позивачу, було викрадено та пошкоджено майно позивача. Викраденням та пошкодженням майна позивачу була спричинена майнова шкода на загальну суму 1 655,73 грн. Ріпкінський районний суд Чернігівської області визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 185 ч.3 КК України та призначив покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування зазначеного покарання з випробуванням. Завдана шкода відшкодована не була, а саме не відшкодована вартість трансформатора РНО-250-5, який оцінюється в 1 500 грн та вартість пошкоджених вікон та дверей в сумі 1 000 грн. Крім того, позивач просить відшкодувати моральну шкоду в розмірі 2 000 грн, оскільки відповідач пошкодив його майно, змусивши його хвилюватися, докладати додаткових зусиль для приведення будинку до нормального стану.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений (а.с.45), клопотання про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Суд, у відповідності до ч.4 ст. 169 ЦПК України визнав можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.224 ЦПК України.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оглянувши кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вироку Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2014 року ОСОБА_2 20 лютого 2014 року вчинив крадіжку належних ОСОБА_1 речей, чим спричинив йому матеріального збитку на суму 1 655,73 грн. За вказаним фактом цим же вироком ОСОБА_2 було засуджено за ст. 185 ч.3 КК України до чотирьох років позбавлення волі з іспитовим строком два роки. Вирок набрав законної сили 23 травня 2014 року (а.с.8-11,30).

Цивільний позов у кримінальному провадженні позивач не пред'являв.

Згідно ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положень частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Збитки відшкодовують у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Положення частини другої вказаної статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди, завдана не з її вини.

Пленум Верховного Суду України у постанові «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) наголосив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини (п. 2).

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 743/451/14-к по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, останній в ході досудового розслідування під час проведення слідчого експерименту 29.03.2014 року показував, як він проник на територію дачної ділянки і будинку позивача, пошкодивши вікна будинку, вчинив крадіжку речей, в тому числі і трансформатора РНО-250-5, який в подальшому розібрав (а.с.53-59 кримінального провадження). Ці обставин підтвердив під час судового розгляду кримінального провадження, що вбачається із його показань, зазначених у вироку Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2014 року. Вказані обставини свідчать про те, що відповідач знищив та пошкодив майно позивача.

Таким чином, вбачається наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та шкодою, що була завдана позивачеві.

Відповідно до ч.1ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Матеріальна шкода, спричинена ОСОБА_1 внаслідок вчинення ОСОБА_2 злочину у добровільному порядку відповідачем не відшкодована.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 2 500 грн., оскільки відповідачем не надано доказів на спростування розміру заподіяної матеріальної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми.

Вирішуючи питання щодо відшкодування нанесеної позивачу моральної шкоди, враховуються характер та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, тривалість негативних наслідків морального характеру, ступінь вини відповідача та обставини справи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 зазнав моральних страждань внаслідок пошкодження належного йому майна, він змушений був хвилюватися, докладати додаткових зусиль для приведення будинку до нормального стану, нести додаткові витрати.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить з принципу розумності і справедливості, враховує наслідки від злочину, і вважає можливим стягнути з відповідача, на користь позивача, у якості відшкодування моральної шкоди 2 000 гривень.

Таким чином, стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає 2 500 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.(243 грн. 60 коп. - за вимоги майнового характеру та 243 грн. 60 коп. - за вимоги немайнового характеру).

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 218, 224, 226, 292 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд ,

Вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп матеріальної шкоди та 2 000 (дві тисячі) грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь УК у м. Чернігові/Новозаводський район (код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУ ДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Н.В. Маслюк