Рішення № 40527699, 16.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р.Справа № 922/3207/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "АвтоМАЗ-Україна", м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Ековтор Пром", м.Харків, про стягнення 13084,31 грн. за участю представників:

позивача - Глазунов І.Ю. (довіреність б/н від 17.02.2014р.);

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство "АвтоМАЗ-Україна", м.Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Ековтор Пром", м.Харків, 11940,75 грн. основного боргу за Договором поставки № 82/2014/02 від 01.03.2014р., пені в розмірі 472,94 грн., штрафу в розмірі 2329,60 грн., інфляційних втрат у розмірі 559,10 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 74,67 грн. (всього - 15377,06 грн.). Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.08.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/3207/14 та розгляд справи призначено на 01.09.2014р. о 12:00 год.

01.09.2014р. представником позивача була подана до суду заява про зменшення позовних вимог на 2292,75 грн., у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу. З урахуванням даної заяви, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 13084,31 грн.

Ухвалою господарського суду від 01.09.2014р. заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог було прийнято судом та продовжено розгляд справи з її урахуванням. Даною ухвалою розгляд справи було відкладено на 16.09.2014р. об 11:20 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.09.2014р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення їх розміру, у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Копія ухвали про відкладення розгляду справи, надіслана на адресу відповідача: 61140, м.Харків, пр.Гагаріна, буд. 98 (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), повернута до господарського суду без зазначення причин невручення адресатові. Копія ухвали про порушення провадження у справі, надіслана на дану адресу відповідача, була повернута до господарського суду, у зв'язку з тим, що адресат не був знайдений.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (за місцезнаходженням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), проте не скористався наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правами на участь у судовому засіданні, а також не надав суду жодного доказу в обґрунтування заперечень проти позову або на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.03.2014р. між Дочірнім підприємством "АвтоМАЗ-Україна" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна Ековтор Пром" (відповідачем) було укладено Господарський типовий договір поставки № 82/2014/02, згідно п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити і передати у власність відповідачу (покупцю) товар, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, предметом постачання є автомобільні запасні частини, мастила, інші комплектуючі для транспортних засобів, найменування, асортимент та кількість якого зазначаються в заявці покупця, яка узгоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв'язку або електронної пошти.

В п. 4.3. Договору зазначено, що моментом поставки вважається момент підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на товар.

Згідно п. 3.4. Договору, оплата товару покупцем проводиться протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Як свідчать матеріали справи, 12.02.2014р. (до укладення Договору) відповідачу було поставлено товар на суму 6668,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ОР2-000118 від 12.02.2014р.

Даний товар було прийнято відповідачем, про що свідчить підпис представника відповідача на видатковій накладній № ОР2-000118 від 12.02.2014р. та довіреність на нього № 06 від 11.02.2014р.

Проте, станом на 11.07.2014р. отриманий за вищевказаною видатковою накладною товар був оплачений відповідачем частково, в сумі 6375,25 грн. Залишок до сплати складає 292,75 грн.

Після укладення Договору, згідно видаткових накладних № ОР2-00276 та № ОР2-000277 від 11.04.2014р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 11648,00 грн.

Зазначений товар було прийнято відповідачем, про що свідчать підписи представника відповідача на видаткових накладних № ОР2-000276 та № ОР2-000277 від 11.04.2014р. та довіреність на представника № 18 від 08.04.2014 року.

Станом на 11.07.2014р. товар по видатковим накладним № ОР2-000276 та № ОР2-000277 на суму 11648,00 грн. відповідачем не було оплачено.

Після порушення провадження у справі, 13.08.2014р. відповідачем було частково погашено основний борг на суму 1292,75 грн., про що свідчать платіжні доручення № 398 та № 399 від 13.08.2014р., а також 15.08.2014р. сплачено 1000,00 грн. в рахунок погашення основного боргу, згідно платіжного доручення № 409 від 15.08.2014р.

Таким чином, на даний час залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 9648,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 7.2. Договору, у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки в оплаті.

Відповідно до п. 7.3. Договору, порушення покупцем строків оплати більше, ніж на 30 календарних днів, вважається односторонньою відмовою від виконання умов цього Договору. За односторонню відмову від виконання умов Договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 даної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 472,94 грн. пені, 2329,60 грн. штрафу, 559,10 грн. інфляційних втрат та 74,67 грн. - 3% річних законними і обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 13084,31 грн., у тому числі: 9648,00 грн. основного боргу, 472,94 грн. пені, 2329,60 грн. штрафу, 559,10 грн. інфляційних втрат та 74,67 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "АвтоМАЗ-Україна" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір було доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Ековтор Пром" (61140, м.Харків, пр.Гагаріна, буд. 98; р/р 26008033008685 в АТ "Сбербанк Росии", МФО 320627; код ЄДРПОУ: 38000630) на користь Дочірнього підприємства "АвтоМАЗ-Україна" (02660, м.Київ, вул.Колекторна, 42-А; р/р 26006427577 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805; код ЄДРПОУ: 32376626) - 9648,00 грн. основного боргу; 472,94 грн. пені; 2329,60 грн. штрафу; 559,10 грн. інфляційних втрат; 74,67 грн. - 3% річних; 1827,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.09.2014 р.

Суддя Н.М. Кухар