Рішення № 40527514, 15.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17099/14 15.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 5 384,15 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Гринюк Н.В. по довіреності № 132-14 від 15.07.2013р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.К.О" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 384,15 грн. - вартості переданого в оренду майна.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів суборенди № 18940-3233 від 23.07.2011р. та № 18940-2900 від 27.06.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 р. порушено провадження у справі № 910/17099/14р. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2014р. за участю представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2014р. підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 20.08.2014 р. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, адже відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18: особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23.07.2011р. та 27.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.К.О" (далі по тексту - позивач, орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, суборендар) було укладено Договіри № 18940-3233 та № 18940-2900 суборенди майна (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. даних Договорів Орендар передає суборендареві у строкове платне користування (оперативну оренду), а суборендар приймає торгово-рекламне обладнання (далі - майно), та зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату.

Згідно з п. 1.2. даних договорів, перелік, модель, заводський номер (за наявності), рік виробництва майна, місцезнаходження, вартість та кількість майна зазначається в наступній таблиці:

№ п/пПерелік та модель майнаЗаводський номер майнаІнвентарний номер майнаКількість майнаВартість майна, за одиницю (грн. без ПДВ)Загальна вартість майна (грн.. без ПДВ)Рік виробництва майнаМісцезнаходження майна (місто, вулиця, будинок, назва торгової точки з вивіски)1Холодильник Електролюкс V-400Т «Живчик»2206036652342512187,142187,1425.05.02АДРЕСА_22Холодильник MEDIUM ХШВ-400 «Оболонь» з захистом4800887857614985,314985,3125.07.08АДРЕСА_23Холодильник Електролюкс V-400Т «Оболонь»12011021351842012299,652299,6530.06.01АДРЕСА_2Згідно Акту приймання-передачі Майна в суборенду від 23 липня 2011 року Орендар передав Суборендарю наступне майно: Холодильник Електролюкс У-400Т «Оболонь», в кільк. 1 шт., зав. номери 12010213, загальна вартість якого становить 2759 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 58 коп. з ПДВ.

Згідно Акту приймання-передачі Майна в суборенду від 27 червня 2011 року Орендар передав Суборендарю наступне майно: Холодильник Електролюкс У-400Т «Живчик», в кількості 1 шт., зав. номер 22060366, загальна вартість якого становить 2 624 (дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 57 коп. з ПДВ.

Згідно з п. 3.1. Договору розмір орендної плати за користування однією одиницею майна становить дна гривня з урахуванням ПДВ за один календарний рік.

Дані договори вважаються укладеними і набирають чинності з ати їх підписання сторонами, погодження власником. Дані договори укладаються терміном на один календарний рік, якщо інше не випливатиме з тексту цього договору або чинного законодавства (п. п. 7.1., 7.2. договорів).

Згідно п. п. 1.1 та 1.4 вищевказаних Договорів Орендодавець, з метою популяризації продукції ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств, передає, а Суборендар приймає в оренду фірмове обладнання, далі по тексту - Майно.

Пунктом 4.4.1. вищевказаних Договорів Орендар та Власник мають право контролювати цільове використання майна і в разі використання його не по призначенню складають акт контрольної перевірки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що у ході перевірки було встановлено, що майно передане Відповідачу за узгодженим сторонами місцезнаходженням знищене внаслідок пожежі про що складений відповідний акт.

26.10.2011 року в місті розташування орендованого Суборендарем майна (торгівельний кіоск, що належить Суборендареві) виникла пожежа, внаслідок якої були знищені вищевказані холодильники.

Згідно п. 2.3. та п. 6.2 даних Договорів у випадку втрати (повного знищення) суборендарем майна, суборендар зобов'язаний відшкодувати орендарю (або за письмовою вимогою - власнику) вартість майна, вказану в п. 1.2. даних договорів із врахуванням ПДВ, якщо інша сума додатково не буде узгоджена між сторонами та власником.

Загальна вартість переданого в оренду майна складає 5 38 грн. 15 коп. з ПДВ.

31 липня 2013 року Орендарю відправлений лист з вимогою повернути передане в оренду майно чи у випадку втрати такого майна компенсувати його вартість.

У встановлені законодавством строки Орендар жодним чином не відреагував на вимогу Орендодавця про повернення або відшкодування вартості майна.

Станом на час звернення позивача з позовом відповідач орендоване майно не повернув.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору відповідач орендоване обладнання позивачу не повернув, а тому в силу 6.2. договорів майно вважається втраченим. У випадку втрати (повного знищення) суборендарем майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповернення майна у відповідності з п. 2.3 даних договорів, суборендар зобов'язаний відшкодувати орендарю (або за письмовою вимогою - власнику) вартість майна вказану в п. 1.2. даних договорів (або в специфікації), із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами та власником.

З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості втраченого майна в сумі 5 384,15 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення вартості переданого в суборенду майна в розмірі 5 384,15 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О" (03062, м. Київ, вул.. Екскаваторна, 35, код ЄДРПОУ 37317990) 5 384 (п'ять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 15 коп. вартість втраченого майна, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.09.2014 р.

Суддя Т. Ю. Трофименко