Ухвала суду № 40527117, 10.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 р.Справа № 820/13412/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - Таран М.М., відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі № 820/13412/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - позивач, ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_3.), в якому просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_3 заборгованість з надходження від сплати збору за забруднення навколишнього середовища фізичними особами в сумі 1390,26 грн. в рахунок погашення його податкового боргу на користь державного бюджету на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 року залишено без розгляду позовну заяву по справі за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу у зв'язку з пропуском строків звернення до суду .

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 року апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 року скасовано, а справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі №820/13412/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1) заборгованість з надходження від сплати збору за забруднення навколишнього середовища фізичними особами в сумі 1390,26 грн. (тисяча триста дев'яносто гривень двадцять шість копійок) в рахунок погашення його податкового боргу на користь державного бюджету на рахунок одержувача № НОМЕР_4, одержувач УДКСУ у Зміївському районі Харківської області (код 37754227), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року по справі № 820/13412/13-а.

В апеляційній скарзі, а також його представник у судовому засіданні зазначив, що податкові вимоги №1/4 від 14.02.2006 р. та №2/13 від 19.04.2006 р. не стосуються податкового боргу в розмірі 1390,26 грн., який позивач просить стягнути, оскільки є відкликаними на підставі п.п-60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України. Пояснив, що станом на 02.02.2009 р. по особовому рахунку ФО-П ОСОБА_3 рахувався податковий борг збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 2040,00 грн. Іншого податкового боргу підприємець не мав та з 02.02.2009 р. підприємницькою діяльністю не займався. Вказав на те, що сума податкового боргу, зазначена у податковій вимозі №2/13 від 19.04.2006 р. була сплачена відповідачем 27 грудня 2011 року відповідно до платіжного доручення №02 від 26.12.2011 р. на суму 2040,00 грн., однак, у день сплати податкового боргу, позивачем була нарахована відповідачу пеня у розмірі 1390,26 грн., стосовно якої нова податкова вимога не виносилась. Стверджує, що про суму нарахованої пені відповідачеві стало відомо лише після отримання Довідки про результати виїзної позапланової перевірки №63/17-0-24/НОМЕР_2 від 02.02.2012 р. Вказав на те, що позивачем не надано докази здійснення встановлених ПК України заходів, які надають податковому органу право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Позивач у надісланих заперечення на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилаючись на ст.129 Податкового кодексу України, п.п. 2.2 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.12.2010 року №953, зазначив, що у день фактичного погашення податкового боргу, за період існування боргу (з 05.01.2006 р. по 26.12.2011 р.), по особовому рахунку ФОП ОСОБА_3 правомірно нарахована пеня в сумі 1390,26 грн. Вказав на те, що податковим органом не передбачено повідомлення платника податків про нарахування пені, однак, останній має право звернутися до податкового органу для проведення звірення стану рахунків по податкам і зборам. Звертає увагу на те, що нормами чинного законодавства не передбачено повторного направлення податкових вимог на збільшену суму податкового боргу. Таким чином, вказав на те, що відповідачем не було сплачено податковий борг у повному обсязі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

У надісланих письмових поясненнях вказав на те, що податковий борг відповідача не переривався, оскільки пеня була нарахована 27.12.2011 року, тобто у день фактичного погашення податкового боргу. Пояснив, що нарахована пеня відповідачем в подальшому сплачена не була.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець 09.06.1997 року Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області (а.с. 7).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ФОП ОСОБА_3 перебуває в стані припинення, відсутні відомості щодо відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (а.с.4-5).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області станом на 17.06.14р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 04.01.2006 року у ФОП ОСОБА_3 виник податковий борг зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища фізичними особами у розмірі 2040 грн., що виникла внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням № 0000571700 від 15.12.05 р.

ФОП ОСОБА_3 була виставлена перша податкова вимога за № 1/4 від 14.02.2006р. та друга вимога від 19.04.2006р. № 2/13. Зазначені вимоги отримані відповідачем , про що свідчить відмітка по копіях поштових повідомлень (а.с.9-10).

Згідно постанови Господарського суду Харківської області від 11.10.2011р. з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 стягнуто заборгованість по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2040 грн., яка виникла по податковому повідомленню - рішенню № 0000571700 від 15.12.05 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2011 року податковим органом нараховано пеню в розмірі 1390,26 грн. за прострочення сплати грошового зобов`язання на суму 2040 грн., за період існування боргу, а саме : з 05.01.06р. по 26.12.11р., у кількості 2182 днів, що підтверджується розшифровкою залишку несплаченої пені по ФОП ОСОБА_3 (а.с.107).

З облікової карти відповідача вбачається, що ФОП ОСОБА_3 27.12.2011р. здійснено сплату податкового боргу у розмірі 2040 грн. (а.с.116).

Однак, сума податкового боргу (пені) в розмірі 1390,26 грн. залишилась не сплаченою відповідачем по справі, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом про її стягнення в примусовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та необхідності сплати відповідачем існуючого податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Механізм нарахування пені встановлено ПК України та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17.12.2010 року № 953, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 року за № 1350/18645.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

П.129.4 ст. 129 ПКУ пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п. 131.1 статті 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи, у ФОП ОСОБА_3 виник узгоджений податковий борг по пені у розмірі 1390,26 грн., який нараховано відповідачу за період існування податкового боргу , а саме : з 05.01.06р. по 26.12.11р. Зазначений податковий борг сплачено не було, що не заперечувалось сторонами у справі.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. «е» п.176.1. ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Положеннями п.95.1. ст.95 ПК України податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За визначенням п.п. 137 п. 1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених Податковим кодексом України та законами України.

Відповідно до 41.2. ст.42 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи (п.87.11 Податкового кодексу України).

Пунктом 20.1. ст. 20.1. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення не сплаченої на дату судового розгляду справи суми боргу в розмірі 1390,26 грн.

З приводу тверджень відповідача про не направлення позивачем податкової вимоги про наявність у ФОП ОСОБА_3 податкового боргу у розмірі 1390,26 грн., колегія суддів вказує на таке.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_3 була виставлена перша податкова вимога за № 1/4 від 14.02.2006р. та друга вимога від 19.04.2006р. № 2/13, які були отримані відповідачем, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії поштових повідомлень (а.с.9-10).

Як встановлено в ході апеляційного розгляду, та не заперечувалось сторонами по справі, 27.12.2011 року у день фактичного погашення податкового боргу в розмірі 2040 грн. ФОП ОСОБА_3, податковим органом нарахована пеня у розмірі 1390,26 грн.

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що податковий борг не був перерваний, у зв`язку з чим не був погашений в повному обсязі, а саме у розмірі 1390,26 грн.

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у податкового органу обов'язку щодо надіслання податкової вимоги боржнику на змінену суму податкового боргу.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про неправомірність дій податкового органу щодо не направлення ФОП ОСОБА_3 податкової вимоги на сплату суми податкового боргу в розмірі 1390,26 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що йому було не відомо про існування податкового боргу по пені, колегія суддів зазначає на наступне.

Відповідно до пункту 14,15 розділу II Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів України №765 від 05.12.2013р. платник податків має право письмово або усно звернутися до податкового органу для проведення звірення стану розрахунків по податкам і зборам.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вказує на те, що відповідач мав право звернутися до податкового органу для проведення звірення стану розрахунків по податкам і зборам, однак не скористався таким правом.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі № 820/13412/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 15.09.2014 р.