Ухвала суду № 40527111, 10.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 р.Справа № 820/6115/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - Дідік А.В., відповідача - Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Укртрансінспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2014р. по справі № 820/6115/14

за позовом Підприємства "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" Жовтневого району м. Харкова

до Управління Укртрансінспекції у Харківській області

про визнання незаконною, скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Підприємство "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" (далі по тексту - П «НІКА» ТІ «ШАНС», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Харківській області №003407 від 19.03.2014 р. про накладення адміністративно - господарського штрафу на Підприємство "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" у розмірі 1700,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2014р. по справі №820/6115/14 адміністративний позов Підприємства "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" до Управління Укртрансінспекції у Харківській області про визнання незаконною скасування постанови - задоволено частково.

Скасовано постанову Управління Укртрансінспекції у Харківській області №003407 від 19.03.2014 р. про накладення адміністративно - господарського штрафу на Підприємство "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" у розмірі 1700,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2014р. по справі №820/6115/14 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі, а також його представник у судовому засіданні, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ст.159 КАС України, пояснив, що 29.01.2014 року, під час здійснення рейдової перевірки співробітниками Управління Укртрансінспекції у м. Києві було виявлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340, оскільки водій перевіряємого транспортного засобу ISUZU д/н НОМЕР_1, яким здійснювалися перевезення вантажів та який належить П «НІКА» ТІ «ШАНС», не надав державним інспекторам індивідуальну контрольну книгу водія, у зв`язку з чим було складено Акт №003946 від 29.01.2014 року. Звертає увагу на те, що 19.03.2014 року, під час розгляду справи, позивач повідомив, що автомобіль знаходиться в оренді, однак підтверджуючих документів не надав, тому комісія розглянула акт від 29.01.2014 року №003946, в результаті чого, винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №003407 від 19.03.2014 року за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та на підставі абз.3,ч.1,ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано фінансові санкції в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Стверджує, що оскаржувана постанова Управління Укртрансінспекції у Харківській області №003407 від 19.03.2014 р. прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача вважає безпідставними та необґрунтованими. Таким чином, вважає правомірним застосування відповідачем фінансових санкцій до Підприємства "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Підприємство "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" (код ЄДРПОУ 30235984) зареєстрована як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради 08.12.1998 р.

В акті від 29.01.2014 р. №003946 відображено, що під час проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, проведеної в м. Києві, пост ДАІ "Червоний Хутір", 29.01.2014 року посадовими особами Управління Укртрансінспекції в м. Києві було перевірено транспортний засіб Isuzu д/н НОМЕР_1.

Відповідно до відомостей, викладених у вказаному акті, транспортний засіб Isuzu д/н НОМЕР_1 є власністю Підприємства "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс", за кермом транспортного засобу під час перевірки знаходився водій ОСОБА_3, який не надав для здійснення контролю державним інспекторам індивідуальну контрольну книжку обліку робочого часу водія, чим на думку інспекторів порушив вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340.

Із акта перевірки вбачається, що водій ОСОБА_3 з даним актом ознайомлений, від пояснень та підпису відмовився.

Як встановлено з матеріалів справи, повідомленням від 11.03.2014 р. №852/02/59-14, направленим засобами поштового зв'язку відповідно до списку згрупованих поштових відправлень, позивач був викликаний на 19.03.2014 року для розгляду справи про вчинене порушення Закону України "Про автомобільний транспорт". Вказане повідомлення було отримано позивачем 19.03.2014 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

На розгляд справи щодо акту від 29.01.2014 р. №003946 до управління Укртрансінспекції у Харківській області в зазначену дату прибула уповноважена особа Підприємства "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс".

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 19.03.2014 року директор підприємства позивача надав заяву про видачу йому копії акта з метою надання до Управління копії договору оренди автомобіля НОМЕР_2 (а.с.36), який не було надано в день розгляду справи.

За результатами розгляду справи начальником управління Укртрансінспекції у Харківській області В.В.Лютим було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №003407 від 19.03.2014 року за порушення ст. 48 Закону України „Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн.

Вказану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №003407 від 19.03.2014 року підприємство позивача отримало 26.03.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись із винесенням вказаної постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання незаконною та скасування постанови Управління Укртрансінспекції у Харківській області №003407 від 19.03.2014 р. щодо накладення адміністративно - господарського штрафу на Підприємство "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" у розмірі 1700,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про визнання незаконним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Зазначив, що поняття скасування постанови Управління Укртрансінспекції у Харківській області про накладення адміністративно - господарського штрафу передбачає, тим самим, визнання її незаконною, а оскільки позовна вимога щодо визнання незаконною постанови Управління Укртрансінспекції у Харківській області №003407 від 19.03.2014 р. є похідною, у її задоволенні слід відмовити.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративно - господарського штрафу на Підприємство "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" у розмірі 1700,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час проведення рейдової перевірки. Вказав, що факти, вказані в акті перевірки від 29.01.2014 р. №003946 щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства, слід вважати недоведеними, оскільки спростовуються зібраними по справі доказами.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 34 Закону України „Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Згідно ст. 48 Закону України „Про автомобільний транспорт", встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - ліцензійна картка, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що ст. 48 вказаного Закону не містить виключного переліку документів, що мають бути у наявності у водія, який здійснює вантажні перевезення, і такі документи можуть бути передбачені іншими актами законодавства.

Крім того, у абз.1 п. 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМ України, від 08.11.2006 р. № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 1 цього Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Судом першої інстанції встановлено, що водій ОСОБА_3, який знаходився за кермом транспортного засобу під час перевірки, з 06.08.2013 року працює на посаді водія в Приватному підприємстві "Ерфолг ВД77", що підтверджується наявним в матеріалах справи трудовим договором №14 від 06.08.2013 р. (а.с.46 - 48), а також трудовою книжкою (а.с.49-50)

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, 23.04.2013 р. між позивачем та ПП "Ерфолг ВД77" укладено договір оренди транспортного засобу, згідно якого Підприємство "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" (Орендодавець) передає в строкове платне користування Приватному підприємстві "Ерфолг ВД77" (Орендареві) для використання у своїй підприємницькій діяльності автомобіль НОМЕР_3.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що встановивши порушення вимог законодавства, відповідач повинен встановити, хто є автомобільним перевізником в даному випадку - власник транспортного засобу чи інша особа, в користуванні якої знаходиться транспортний засіб.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивача притягнуто до відповідальності за відсутності підтвердження у нього статусу автомобільного перевізника.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на ненадення П «НІКА» ТІ «ШАНС» 19.03.2014 року підтверджуючих документів знаходження автомобіля НОМЕР_3 в оренді, тому комісія розглянула акт від 29.01.2014 року №003946, в результаті чого, винесено постанову, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про виклик П «НІКА» ТІ «ШАНС» на 19.03.2014 року для розгляду справи про вчинене порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", позивачем отримано 19.03.2014 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.31).

На розгляд справи щодо акту від 29.01.2014 р. №003946 до Управління Укртрансінспекції у Харківській області в зазначену дату прибула уповноважена особа Підприємства "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс".

19.03.2014 року директор підприємства позивача надав заяву про видачу йому копії акта від 29.01.2014 р. №003946 з метою надання до Управління копії договору оренди автомобіля НОМЕР_2 (а.с.36), який не було надано в день розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач був позбавлений можливості надати до Управління Укртрансінспекції у Харківській області копії договору оренди автомобіля НОМЕР_3, а також інших документів, відносно виявлених інспекторами порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Крім того, колегія суддів вказує на наступне.

Відповідно до абз.6 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що якщо відповідачем з'ясовано порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів, про що може свідчити, в тому числі, відсутність індивідуальної книжки водія, це є підставою притягнення автомобільного перевізника до відповідальності саме за таке правопорушення.

Відповідно до частини другої ст. 71 кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи позивача щодо відсутності порушень з боку П «НІКА» ТІ «ШАНС» вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідачем спростовні не були.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження викладених в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом висновків про порушення позивачем вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Управління Укртрансінспекції у Харківській області №003407 від 19.03.2014 р. про накладення адміністративно - господарського штрафу на Підприємство "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" у розмірі 1700,00 грн. прийнята з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови №003407 від 19.03.2014 р., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова Управління Укртрансінспекції у Харківській області №003407 від 19.03.2014 р. про накладення адміністративно - господарського штрафу на Підприємство "Ніка" Товариства інвалідів "Шанс" у розмірі 1700,0 грн. підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2014р. по справі № 820/6115/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 15.09.2014 р.