Ухвала суду № 40527075, 10.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 р.Справа № 816/2062/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі № 816/2062/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

27 травня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 16.05.2014 року № 1606.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі №816/2062/14 у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі №816/2062/14 скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі, апеляційну скаргу розглянути за відсутності позивача та його представника.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ст.159 КАС України, п.73.3 ст.73, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Вважає, що правових підстав для винесення наказу від 16.05.2014 р. № 1606 про проведення позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 у відповідача не було, оскільки Кременчуцькою ОДПІ при складанні запиту №4350/Г/16-03-17-01-12 від 12.11.2013р. не дотримано вимоги ст.73 ПК України, а саме не вказано конкретні підстави для надіслання запиту, та не враховано надання позивачем відповіді на запит, в якій позивач вказав на порушення відповідачем вимог ст. 73 ПК України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245. Зазначив, що повторного запиту з усунутими порушеннями вимог діючого законодавства України позивачу направлено не було. Разом з тим, Кременчувцькою ОДПІ оскаржуваним наказом призначено позапланому невиїзну перевірку. Враховуючи наведене, наполягає на тому, що у спірних правовідносинах відповідачем не дотримано обов'язкових умов для проведення перевірки позивача, а тому наказ Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 16.05.2014 року № 1606 є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Стверджує, що податковий орган належним чином повідомив платника податків про необхідність надання документів на запит №4350/Г/16-03-17-01-12 від 12.11.2013р., шляхом вручення позивачу запиту. Також зазначив, що у запиті податкової інспекції зазначено про необхідність документального підтвердження фінансово-господарських відносин між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТД Техномет». Вказав на те, що надіслана позивачем відповідь не містить інформації, пояснень та не надано документів, зазначених у запиті від 12.11.2013 р. Повідомив, що документальна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 здійснена на підставі оспорюваного наказу вже проведена про що складено відповідний Акт № 1496/16-03-17-01/10/НОМЕР_1 від 29.05.2014 р. З огляду на викладене, вважає, що відповідачем правомірно винесено наказ від 16.05.2014 року про проведення перевірки позивача.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції що ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) знаходиться на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

Відповідачем на адресу позивача направлено запит, оформлений листом №4350/Г/216-03-17-01-12 від 12.11.2013 р. "Про надання пояснень та їх документальне підтвердження", відповідно до якого контролюючий орган просив платника надати інформацію та документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ "ТД "Техномет" за січень 2012 року (а.с.9).

У відповідь на зазначений запит листом від 29.11.2013 р. ФОП ОСОБА_1 повідомив відповідача про те, що надісланий запит не містить інформації щодо підстав направлення зазначеного запиту, а також переліку документів, що підтверджують інформацію, що запитується, а тому платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит, з огляду на те, що запит є незаконним та необов'язковим для виконання (а.с.10).

На підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням позивачем на запит контролюючого органу пояснень та їх документального підтвердження, відповідачем видано наказ від 16.05.2014 р. № 1606 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки" ФОП ОСОБА_1 (а.с.7)

Не погодившись із вказаним наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наявності законних підстав у податкового органу для винесення оскаржуваного наказу та призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при видачі наказу від 16.05.2014 року про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки позивача, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано Положеннями Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 61 Податкового кодексу України Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п.61.2 ст.61 ПК України).

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Керуючись п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом податкового органу.

Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено положеннями ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зі змісту наведених положень ст.78 ПК України вбачається, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Пунктом 79.1 ст.79 Податкового кодексу України, передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010р. (далі по тексту - Порядок № 1245), передбачено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту (п.14 Порядку).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 12.11.2013 р. на адресу позивача відповідачем було направлено запит №4350/Г/216-03-17-01-12, в якому податковий орган просив надати інформацію та документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ "ТД "Техномет" за січень 2012 року та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо).

Також, просив надати інформацію та документальне підтвердження по наступним питанням:

- фінансово-господарських відносин між платником податків і контрагентом відповідно до наведених вище угод (контрактів) та первинних документів, повноти відображення їх результатів у податковому та бухгалтерському обліку;

- форм розрахунків (грошова, вексельна, взаємозалік) між платником податків та контрагентом, стан таких розрахунків, станом на кінець періоду, що первіряється, та на дату проведення перевірки;

- перевізників товару на всіх етапах його руху;

Якщо контрагент не є кінцевим споживачем ТМЦ, для встановлення повної схеми фінансово-господарських відносин та повноти нарахування і сплати податкових зобов`язань на кожній ланці ланцюга проходження ТМЦ, просив зазначити інформацію про наступного по ланцюгу постачання покупця (найменування, код ЄДРОПОУ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, номер свідоцтва платника ПДВ, тощо), укладені угоди (контракти), виписані накладні (акти виконаних робіт), податкові накладні тощо.

Однак, 29.11.2013 р. ФОП ОСОБА_1 надано відповідь, в якій не зазначено запитуваної інформації, а вказано, що надісланий запит складено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки не містить інформації щодо підстав направлення зазначеного запиту, а також переліку документів, що підтверджують інформацію, що запитується, а тому платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит, з огляду на що запит є незаконним та необов'язковим для виконання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем не було надано запитуваної інформації, що відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України не дає відповідачу можливості виконати у повному обсязі покладені на нього завдання щодо контролю за правомірністю та повнотою сплати податків зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету суб'єктами господарювання.

Щодо посилань позивача на те, що запит податкового органу про надання пояснень та їх документального підтвердження не відповідає вимогам чинного законодавства, колегія суддів вказує на те, що зазначений запит містить всі необхідні реквізити та складений на бланку відповідного податкового органу.

Як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи копії вказаного запиту, при його складанні податковий орган послався на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації - п.п. 20.1.6 п.20.1 ст.20, ст.73 ПК України.

Крім того, у письмовому запиті Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 12.11.2013 р. відповідачем було вказано перелік інформації, яка запитується, та документів, якими вона повинна бути підтверджена.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною направлення запиту слугувало отримання відповідачем інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Техномет", а саме - акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД "Техномет" від 28.11.2012 р. № 1635/225/37540561 за січень 2012 р., (а.с. 43-57).

Так, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, зазначає, що вказані у запиті підстави для його направлення відповідають змісту пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вказує на наявність законних підстав для складення та направлення запиту про надання інформації та документального підтвердження по взаємовідносинам позивача з ТОВ "ТД "Техномет".

Як вбачається з матеріалів справи, запит податкового органу отримано позивачем 19.11.2013 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.37) та не заперечувалось представниками сторін по справі.

Отже, колегія суддів вказує на те, що при направленні запиту від 12.11.2013 р. відповідачем дотримано вимоги Податкового кодексу України щодо складання та надіслання такого запиту про подання інформації, у зв`язку з чим, позивач не звільнений від обов`язку надати запитувану інформацію.

Колегія суддів зауважує, що ненадання пояснень та документального підтвердження на письмовий запит податкового органу є підставою для призначення перевірки діяльності платника податків.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

З матеріалів справи вбачається, що начальником Кременчуцької ОДПІ винесено наказ від 16.05.2014 р. № 1606 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки" ФОП ОСОБА_1 (а.с. 7).

На виконання приписів п. 79.2. ст.79 ПК України ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківської області було направлено платнику повідомлення № 289 від 16.05.2014 р., яким відповідач повідомив позивача про те, що на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.2. ст.79 ПК України та наказу Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області №1601 від 16.05.2014 р. буде проведено вказану документальну позапланову невиїзну перевірку (а.с. 41).

Документальна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 була проведена, результати якої оформлені актом № 1496/16-03-17-01/10/НОМЕР_1 від 29.05.2014 р. (а.с.61-64)

З огляду на викладене, беручи до уваги ненадання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на запит податкового органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав у податкового органу для винесення оскаржуваного наказу № 1606 від 16.05.2014 року та призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при видачі наказу від 16.05.2014 року № 1606 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки" ФОП ОСОБА_1, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України у межах наданих йому повноважень.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі про відмову у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі № 816/2062/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.