Постанова № 40527063, 11.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Справа № 31391/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді - Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

та за участі осіб:

від позивача - Фурика А.Я.,

від відповідача - Несторак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиво-ремонтний завод» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Львівський локомотиво-ремонтний завод» звернулось в суд з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові (далі СДПІ ВПП у м.Львові) та просило скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ у м.Львові № 0000260804/0/10734 від 31.05.2011 року обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що висновки працівників відповідача з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість є безпідставними, не ґрунтуються на фактичних обставинах та не відповідають нормам діючого законодавства. Позивач посилається на те що в нього є в наявності всі первинні документи, які дають йому право включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року позовні вимоги було задоволено визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м.Львові № 0000260804/0/10734 від 31.05.2011 року

Постанова суду мотивована тим, що в судовому засіданні встановлено фактичність здійснення господарських операцій та відповідачем в судовому засіданні не наведено в достатній мірі правомірності дій своїх працівників щодо висновків перевірки та винесення в подальшому оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З вищевказаною постановою не погодився апелянт СДПІ ВПП в м.Львові, який звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року та винести нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при винесенні оскаржуваної постанови судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт посилається на те, що господарські відносини між позивачем та ТзОВ «Аверс СП ЛТД» не носили реального характеру, відсутні належним чином оформлені первинні документи, що підтверджували б реальний характер господарських операцій. У ТзОВ «Аверс СП ЛТД» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, тобто відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не закупляло жодних будівельних матеріалів, які ніби-то були використані в процесі влаштування бетонної будівлі відділення для тимчасового відстою кузовів електровозів.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу задовільнити та скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року і винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року

Колегія суддів, заслухавши учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу СДПІ ВПП у м. Львові № 185 від 20.05.2011 року проведено документальну (невиїзну) позапланову перевірку ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «Аверс-СП ЛТД» за грудень 2010 року. Результати перевірки відображені в Акті №16/08-04/00740599 від 25.05.2011 року.

Податковим органом встановлено, що ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»порушено вимоги ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг, а також вимоги п. 1.7 та п. 1.8 ст.1, п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо неправомірного включення ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суми ПДВ в розмірі 12724,00 грн. по взаєморозрахунках із ТзОВ «Аверс-СП ЛТД», тим самим занижено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на 12724,00 грн.

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000260804/0/10734 від 31.05.2011 року, яким ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»збільшено суму грошового зобовязання за платежем - податок на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 15905 грн., з них 12724 грн. за основним платежем, 3181 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

З акту перевірки ТзОВ «Аверс-СП ЛТД», яка проведена ДПІ у Шевченківському районі м.Львова не вбачається підтвердження тієї обставини, що ПрАТ «Львівський локомотиво-ремонтний завод» фактично отримав роботи (послуги) від ТзОВ «Аверс - СП ЛТД», не встановлено факту придбання товарів (послуг) для їх подальшого використання в господарській діяльності.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно не враховано ту обставину, що згідно отриманих матеріалів перевірки контрагента ТзОВ «Аверс-СП ЛТД» , які надані ДПІ у Шевченківському районі м.Львова , договір, укладений між позивачем та вказаним контрагентом носить фіктивний характер, оскільки позивач мав господарські взаємовідносини із підприємством, у якого за даними ДПІ у Шевченківському районі м.Львова відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Для виконання укладеного договору відсутні докази закупівлі будівельних матеріалів для їх подальшого використання в процесі виконання договору.

Колегія суддів приходить до переконання, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не доведено підставності позовних вимог, висновки податкового органу є правомірними і не спростовані в суді першої інстанції, прийнята постанова суду не відповідає нормам матеріального права а тому в позові слід відмовити.

Оскільки при вищевказаних обставинах позовні вимоги є безпідставними і не підлягають до задоволення, тому постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі № 2а-12403/11/1370 слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиво-ремонтний завод» слід відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року у справі № 2а-12403/11/1370 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиво-ремонтний завод» відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська

повний текст ухвали виготовлено 16.09.2014 року.