Постанова № 40526109, 26.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26 серпня 2014 року 14 год. 26 хв. № 826/10052/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування рішень відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 26 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 14 липня 2014 року надійшов позов приватного акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг" (далі - позивач, ПрАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг") до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач, Інспекція) про скасування припису відповідача від 25 листопада 2013 року та його постанови від 09 грудня 2013 року №603/13/7/26-17/0912/02/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення прийняті із порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому підлягають скасуванню як такі, що порушують права та законні інтереси позивача.

Ухвалою суду від 17 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 13 серпня 2014 року визнано поважними причини пропуску позивачем процесуального строку для звернення до суду з позовом та поновлено йому процесуальний строк.

Ухвалою суду від 26 серпня 2014 року закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про скасування оскаржуваного припису.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 23 липня 2014 року та протягом судового розгляду справи.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено позапланову перевірку реконструкції позивачем виробничих приміщень під автоцентр зі станцією техобслуговування на вулиці Сирецькій, 33 у Подільському районі міста Києва (далі - об'єкт будівництва), за результатами якої 25 листопада 2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки, 25 листопада 2013 року відповідачем складено оскаржуваний припис, яким позивачу починаючи із 25 листопада 2013 року заборонено експлуатацію нежитлових будинків (будівель), літери "Д", "Д1", "Е", "Н", "Ф", "І", "Ч", "З", "З1", на вулиці Сирецькій, 33 у Подільському районі міста Києва (далі - приміщення) до усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку. Зобов'язано усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва відповідно до вимог чинного законодавства у строк до 16 січня 2014 року.

Крім того, 25 листопада 2013 року відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якими розгляд справ про вказані правопорушення призначено на 09 грудня 2013 року.

За результатами розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 09 грудня 2013 року відповідачем, зокрема, прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та на нього штраф накладено у розмірі 450660,00 грн.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову в частині вимог про скасування оскаржуваної постанови, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм і обставин.

Так, згідно зі ст.ст. 1, 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України, "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 549 "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції", утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції, зокрема, інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Відповідно до п.п. 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.

Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позапланову перевірку позивача проведено у зв'язку із отриманням вимоги прокуратури Подільського району міста Києва від 11 листопада 2013 року № 5213.

Стосовно прийняття відповідачем оскаржуваної постанови суд зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що за адресою: місто Київ, Подільський район, вулиця Сирецька, 33, розташовано майновий комплекс із нежитловими будинками (будівлями). У ході перевірки виявлено, що нежитлові будинки (будівлі), літери "Д", "Д1", "Е", "Н", "Ф", "І", "Ч", "З", "З1", реконструйовано без дозволу на виконання будівельних робіт та експлуатуються позивачем без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ст.ст. 34, 37, ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Категорія складності об'єкта будівництва - IV. На час перевірки ознак виконання будівельних робіт не виявлено, будівельники відсутні, будівельної техніки немає.

У зв'язку з викладеним, шляхом прийняття оскаржуваної постанови, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", згідно з яким, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.

Тобто, штраф на позивача накладено за здійснення реконструкції об'єкта будівництва без дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

У матеріалах справи міститься копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2014 року у справі № 826/20419/13-а, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 17 червня 2014 року, якою задоволено повністю позов ПрАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг" до Інспекції про скасування припису від 25 листопада 2013 року та постанови від 09 грудня 2013 року № 604/13/7/26-16/0912/02/1.

У ході судового розгляду справи № 826/20419/13-а судом першої інстанції з'ясовано, зокрема, наступне.

Механізм визначення категорії складності регламентований нормами Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (далі - Порядок № 557).

Зокрема, відповідно до п.п. 3, 5 Порядку № 557, віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

До IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; 2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Згідно з додатком М до ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документацій на будівництво", категорія складності об'єкта будівництва визначається незалежно за кожною з наведених у колонках таблиці характеристикою можливих наслідків від відмови об'єкта.

Об'єкту будівництва присвоюють найвищу категорію складності з визначених категорій з урахуванням нижче наведених норм.

Для об'єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель або споруд (комплекс), категорія складності визначається окремо для кожного будинку, будівлі, споруди. У разі, якщо до складу комплексу входять будівлі та споруди ІV-V категорій складності, на експертизу надається проектна документація у повному складі на весь комплекс споруд.

Тобто, категорія складності визначається окремо для кожного будинку, будівлі, споруди, а не по всьому комплексу в цілому.

Кількість робочих місць у будівлях, які наявні у ЗАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг" станом на 11 листопада 2008 року, визначена у Позитивному висновку комплексної державної експертизи, відповідно до якої, у всіх приміщеннях разом, на вулиці Сирецькій, 33 у місті Києві створено 241 робоче місце, що згідно з таблицею дорівнює ІІІ категорії складності, проте вказані робочі місця визначено на усі 7 будівель, що, відповідно до розрахунку складає 34,5 осіб на 1 приміщення (241/7), що дорівнює ІІІ категорії складності.

У зв'язку з тим, що приміщення мають різні характеристики, у тому числі і площу, у них може коригуватись кількість осіб, які можуть перебувати у таких приміщеннях. За таких обставин, деякі приміщення можуть бути віднесенні до ІІІ категорії.

Приміщення 3,31 (одноповерхова будівля, площею 179 кв.м.), "Е" (одноповерхова будівля, площею 190,3 кв.м.) не можуть бути віднесені до ІІІ категорії у зв'язку з неможливістю забезпечення у них постійного перебування більше 100 осіб. Вказані приміщення повинні бути віднесені до ІІ категорії складності.

Враховуючи вищевикладене, віднесення відповідачем приміщень до ІV категорії складності є безпідставним.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 5 ст. 254, ч. 1 ст. 72 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, зважаючи при цьому, що позивача притягнуто до відповідальності за здійснення реконструкції об'єкта будівництва без дозволу на виконання будівельних робіт, хоча такий дозвіл видається для об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності, а у судовому порядку встановлено, що приміщення об'єкта будівництва не відноситься до таких категорій, суд прийшов до висновку про протиправність прийняття оскаржуваної постанови та, як наслідок, необхідність її скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов приватного акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування рішень відповідача підлягає задоволенню частково.

Як вбачається зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7, акт суб'єкта владних повноважень може бути скасовано тільки у разі визнання його протиправним, тобто таким, що порушує права та законні інтереси особи, оскільки, скасування такого акта є способом захисту порушеного права, який застосовується у разі, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У зв'язку з тим, що законним представником позивача не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ними судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову № 603/13/7/26-17/0912/01/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийняту 09 грудня 2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо приватного акціонерного товариства "Прилуктваринмаш-Холдінг" (ідентифікаційний код 25406453).

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 02 вересня 2014 року