Ухвала суду № 40525053, 17.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/60252/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у справі за позовом комунального підприємства «Житомирбудзамовник» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, - в с т а н о в и л а:Комунальне підприємство «Житомирбудзамовник» звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно будівельного контролю у Житомирській області від 29 березня 2012 року №17/6-ю про накладання штрафу в розмірі 96570,00 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що 29 березня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області, на підставі акту перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 березня 2012 року, винесена постанова №17/6-ю, якою підприємство визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого підпунктом 3 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: наведення недостовірних даних у декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, та накладено штраф у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Вважаючи постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області від 29 березня 2012 року №17/6-ю протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Правовідносини щодо відповідальності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» викладено у новій редакції з 19 січня 2012 року.

Відповідно до підпункту 3 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі

№ 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, відповідальність для суб'єктів містобудування у вигляді штрафу за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації введена

з 19 січня 2012 року.

При цьому судами встановлено, що 16 грудня 2011 року комунальним підприємством «Житомирбудзамовник» заповнена декларація про готовність об'єкта до експлуатації 10-ти поверхового будинку по вул. Щорса, 155 в м. Житомирі, подана до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області та зареєстрована відповідачем

19 грудня 2011 року за № ЖТ 14311106610, тобто до моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності».

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області від 29 березня 2012 року №17/6-ю

є протиправною та суперечить вимогам чинного законодавства.

З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів попередніх інстанцій.

Постановлені у справі рішення судів є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у справі за позовом комунального підприємства «Житомирбудзамовник» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: