Постанова № 40523630, 24.07.2014, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року Справа № 174/469/14-а

п/с № 2-а/174/26/2014

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.,

при секретарі Пелипас Н.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, про визнання відмови в призначенні пільгової пенсії неправомірною та зобов'язання вчинити дії з призначення пільгової пенсії, третя особа у справі: Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 14.05.2014 р. та змінам до нього від 17.06.2014 р. (а.с.81), позивач зазначив, що 26 квітня 1986 року в Україні, на Чорнобильській АЕС сталась аварія.

З 14.12.82 року (наказ № 139-к від 13.12.82 р.) він працював у Вільногірському АТП - 21267 в якості водія автомобіля УАЗ - 452, УАЗ - 3303, а згодом з 09.07.87 р. по 28.03.88 р. водієм а/м ЗІЛ - 130 ( наказ № 49-к від 29.03.87р.).

Тому, коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС, відповідно до наказу підприємства № 395 від 30.12.87 р., він був відряджений до м. Чорнобиль на період з 31 грудня 1987 року по 31 січня 1988 року.

В зоні ліквідації він працював протягом 32 днів, в зв'язку з цим отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії - 2, про що йому 16 березня 1993 року було видане відповідне посвідчення.

В подальшому, в зв'язку з перевіркою, яка здійснювалась по всій Україні, всих осіб, яким видавались посвідчення ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, проводилась перевірка і факту його дійсної участі в ліквідації наслідків аварії. В процесі проведення перевірки цей факт підтвердився, він був перереєстрований як учасник ліквідації наслідків аварії, і в його посвідченні зробили про це письмову відмітку - "Перереєстровано ".

Таким чином, відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", він має право, як особа, яка знаходилась в зоні ліквідації аварії в 1988 році не менше 30 календарних днів, на призначення пенсії з зниженням пенсійного віку на 5 років, тобто з 55 років.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року йому виповнилося 55 років, і, згідно з положеннями ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", у нього виникло право на призначення пенсії.

Реалізовуючи це право, він звернувся до відповідача з відповідною заявою, до якої додав документи в підтвердження свого статусу.

Відповідач, розглянувши його заяву, відмовив в призначені пенсії, про що повідомив листом № 5769/07-40 від 25 листопада 2013 року. Підставою відмови відповідач вказав те, що відповідно до наданих ним документів неможливо встановити кількість днів, відпрацьованих саме в зоні відчуження та відсутня довідка про період участі в ліквідації наслідків аварі на Чорнобильські АЕС за формою № 122

Він вважає відмову відповідача незаконною і вимушений звернутись з цим позовом до суду за наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно п.2 ч.І ст.14 вказаного Закону, він має статус учасника 2-ї категорії. Відповідно до вимог ст. 15 цього Закону, його статус визначено на підставі документів підприємства, яке відряджало його на роботу в зону відчуження.

Відповідно до розрахункової відомості за І півріччя 1988 року ак. №1, яка була видана Вільногірським АТП - 21267, зазначено кількість днів його перебування в зоні відчуження та кількість відпрацьованих годин, а саме 32 дні, 393 години.

Згідно наказу № 525 від 29.12.1987 року, який було завірено мокрою печаткою та підписано директором автопідприємства, він був відряджений в якості водія в зону відчуження .

Довідка № 45 від 12 серпня 2008 року № 45, яка була видана ВАТ «Вільногірське АТП - 11267», також підтверджує факт його роботи в якості водія на Вільногірському АТП та факт відрядження його в м. Чорнобиль на період з 31.12.1987 р. по 31.01.1988 p., яка надавалася відповідачу.

Також, в підтвердження його перебування в зоні ліквідації, в даний період свідчить і акт додаткової перевірки характеру виконуваної роботи та заробітної плати від 25 листопада 2013 року, в якому вказаний розмір його заробітної плати за період перебування на Чорнобильській АЕС, який складає 1184 карбованців СРСР та 12 коп.

Також ним надавалася відповідачу архівна довідка № 09 - 14/684 від 31.10.2013 року за підписом начальника архівного відділу міськвиконкому, відповідно до якої він перебував у відрядженні на ЧАЕС 32 дні ( з 31 грудня 1987 р. по 31 січня 1988р.)

Він пройшов перевірку і перереєстрацію учасників ліквідації наслідків аварії і таким чином є дійсним учасником ліквідації.

Таким чином, є всі підстави для призначення йому пенсії з 55 - річного віку.

Факт не збереження первісних документів на підприємстві АТП - 11267 м. Вільногірська, де він працював, не є підставою у відмові йому в призначенні пенсії. Вказані документи не збережені не з його вини, і, крім того, вони ним надавались раніше, при вирішенні питання його перереєстрації як дійсного учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Довідка форми 122 надавалась в одному примірнику і здавалась на підприємство. Видача дубліката зазначеної довідки не передбачена законом.

Обставини вказані в цьому позові підтверджуються, крім документів, доданих до цього позову, поясненнями свідків, про допит яких він буде клопотати при попередньому розгляді справи і іншими письмовими доказами про витребування яких він заявить в самій позовній заяві.

Відповідно до листа Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області від 02 серпня 2013 року на ім'я Начальника Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, зазначений Лист було направлено відповідачу для визначення права ОСОБА_1 на пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, в прохальній частині позову необхідно зазначити конкретну дату, з якої він просить зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області призначити йому пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, а саме - з 02 серпня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105 ч.3 п.2,4,162 КАС України, ст. 10,14,15,49,55,65 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач прохає:

1. Визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області у призначенні йому пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, - неправомірною.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області призначити йому пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, з дня звернення з заявою про призначення пенсії, відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 02 серпня 2013 року, з урахуванням факту його роботи в зоні відчуження протягом 32 днів, в період з 31 грудня 1987 року по 31 січня 1988 рік, за що йому була нарахована заробітна плата у розмірі 1184,12 карбованців СРСР.

3. Стягнути з відповідача на його користь всі судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представник, який не обмежений в його повноваженнях, позовні вимоги, з врахуванням внесених змін, та їх обгрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримали в повному обсязі. Будучи допрошеним в якості свідка, позивач ОСОБА_1 показав, що перед Новим 1987 роком його та начальника техніки безпеки ОСОБА_4 було направлено у відрядження на будівництво м. Славутич. Коли вони приїхали в Київ в «Мінавтотранс», то їх направили в м. Чорнобиль. Проживали вони на окраїні, приблизно в 3 км. від ЧАЕС. Їх робота заключалася у здійсненні контролю водіїв та справністю доріг. Працювали вони також і з участю міліції, виїжджали на аварії. Працювали по 12 годин, в зв'язку з роботою переміщався по всій зоні відчуження, в тому числі в м. Прип'яті, без виїзду із зони. Автомобіль, яким він керував, УАЗ бортовий. На цьому ж автомобілі пізніше у відрядження в зону відчуження приїздив водій ОСОБА_8 і з ним ОСОБА_4 - вдруге. У них була 1 категорія і вони вже померли. Він сам має ряд захворювань: випали майже всі зуби, хворі нирки, серце. Оплату йому проводили в 3, 4 чи 5- кратному розмірі. Він пройшов перереєстрацію в 1993 році, документи були в Дніпропетровську, потім вони кудись зникли. Свідок ОСОБА_5, який працював міліціонером і перебував на посту КПП в зоні відчуження, може підтвердити факт його роботи в зоні відчуження.

Представник позивача додатково пояснив, що позивач звертався до відповідача з заявою про призначення пенсії ще в 2010 році, проте тоді йому було відмовлено на законних підставах, оскільки категорія 2 не надає можливості в призначенні пенсії з зменшенням пенсійного віку на 10 років. Довідка форми № 122, яка видавалася учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, втрачена не тільки у позивача, але у всіх, хто звертається з заявою про призначення пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, тому, для підтвердження факту участі позивача в ліквідації аварії на ЧАЕС та перебування в зоні відчуження, слід брати до уваги інші документи, які свідчать про цей факт.

Представник відповідача, Орлова Н.М., яка не обмежена в її повноваженнях, надала заяву про проведення судового засідання за її відсутності (а.с.73) та надала письмові заперечення на позов (а.с. 23-25), із яких витікає, що 04 серпня 2010 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, надав документи для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 13 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 55 зазначеного Закону, особи які працювали у зоні відчуження у 1988 році не менше 30 календарних днів, мають право на призначення пенсії зі зменшенням віку на 5 років.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005р. за № 1566/11846 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. № 122, або довідка військової частини, в складі якої брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Для підтвердження періоду роботи особи в зоні відчуження при призначенні пенсії може бути наданий будь-який первинний документ із зазначенням періоду роботи особи в зоні відчуження та із назви населеного пункту чи об'єкту роботи.

Відповідно довідки від 12.08.2008р. № 45 виданої "Вільногірським АТП 11267" позивач був направлений у відрядження в м.Чорнобиль (наказ № 395 від 30.12.1987р.) з 31.12.1987р. по 31.01.1988р.

Згідно наказу від 19.12.1987р. № 523, відряджався заступник директора з експлуатації ОСОБА_7, з автомобілем УАЗ 3303 № 48-93 ДНП та водієм ОСОБА_1

Зазначеними документами не підтверджено роботу ОСОБА_1 в зоні відчуження протягом 30 днів.

В розрахункових відомостях про заробітну плату зазначено: Чорноб. 372 год. В графі всього нараховано вказано три різні суми.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986р. № 964 було доручено установити зони небезпеки, де оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, розташованих в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, розділеної на III, II, І зону небезпеки проводиться відповідно у 5,4,3 кратному розмірі тарифних ставок посадових окладів.

Оплата праці водіїв по підвищених тарифних ставках і посадових окладах за роботу у відповідних зонах небезпеки і зоні особливого контролю проводилась за фактично відпрацьований час у цих зонах. Оплата праці водіїв, які виконували роботу поза зонами проводилась в одинарному розмірі (рішення Урядової комісії від 30.09.1986р., Тимчасовий порядок оплати праці працівників підприємств, організацій і установ Міненерго СРСР, які приймали участь в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганню забруднення навколишнього середовища).

Відповідно до особових рахунків, визначити оплату праці згідно зон небезпеки неможливо.

В подорожніх листах та товарно-транспортних накладних "Вільногірського АПТ-11267 " за 1988 рік, які знаходяться на зберіганні в архівному відділі ОСОБА_1 не значиться.

Працівникам підприємств, організацій і установ, які були відряджені для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганню забруднення навколишнього середовища, зарахованим у штат ЧАЕС і інших підприємств, нарахування заробітної плати провадилось за місцем командирування. Таким працівникам в місці відрядження надавались дві довідки встановленого зразку: про нараховану заробітну плату в розрізі видів нарахувань у двох екземплярах, один з яких направлявся у бухгалтерію підприємства, яке відряджало працівника для відображення по обліку заробітної плати (Лист Міненерго СРСР від 28.07.1986р. № А- 10160) та про безпосередню зайнятість на роботах, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах (затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 12.08.1986р. № 294). Ця довідка направлялась у відділ кадрів підприємства для постійного зберігання, як підставу для обліку стажу, що дає право на пільгову пенсію по списку № 1. Зазначені довідки на зберігання до архівного відділу не передавалися.

За наявними документами неможливо визначити кількість відпрацьованих ОСОБА_1 календарних днів саме в зоні відчуження.

Відповідно до п.18 ст.5 Закону України "Про судовий збір'' органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору.

Зважаючи на викладене, на підставі статті 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач прохає у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 про визнання відмови в призначенні пільгової пенсії неправомірною та зобов'язання вчинити дії з призначення пільгової пенсії, відмовити у повному обсязі.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, але сама була повідомлена про час та місце судового засідання належним чином.

Із показань свідка ОСОБА_5 витікає, що він в період з 03.12.1987 р. по 02.03.1988 р. ніс службу, як міліціонер на КПП «Дитятки» в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, тому в грудні 1987 р. бачив, як в зону в'їжджали його знайомі по м. Вільногірську ОСОБА_1 та начальник служби техніки безпеки ОСОБА_4 на автомобілі УАЗ. Він ніс службу кожного дня і у січні 1988 року бачив, як вони виїхали із зони відчуження. Він сам є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, перебуває на обліку в УПСЗН та отримує щомісяця державну допомогу на оздоровлення в сумі 154 грн. а також користується пільгами в виді оплати 50% квартплати та за електроенергію, безплатний проїзд в приміському транспорті.

Дослідивши в судовому засіданні всі надані сторонами докази, в тому числі, письмові докази, а саме:

копію паспорту громадянина України на ОСОБА_1 та ідентифікаційного номеру платника податків на його ім'я (а.с.3-6);

копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2, на ім'я позивача ОСОБА_1 з відміткою про перереєстрацією від 05.06.1998 р. (а.с.7);

копію листа відповідача від 25.11.2013 року № 5769/07-40 на адресу позивача з повідомленням про відмову у призначення пенсії позивачу на пільгових умовах (а.с.8);

копію розрахункової відомості за І півріччя 1988 р., та січень 1988 р., де зазначено нарахування оплати ОСОБА_1 з відміткою - Чорнобиль 1184.12, а всього - 1388.56 крб. СРСР (а.с.9,63);

копію наказу від 29.12.1987 р. № 525 Вільногірського автотранспортного підприємства № 21267 про відрядження начальника ОВТиДД ОСОБА_4 в м. Чорнобиль з 31 грудня 1987 р. по 01.02.1988 р., з вказівкою заступнику директора по експлуатації ОСОБА_7, надати у розпорядження начальника ОВТиДД автомобіль УАЗ-3303 № 48-93 ДНП з водієм ОСОБА_1, забезпечити талонами на паливо строком до 30.01.1988 р. (а.с.10, 48);

копію довідки Вільногірського АТП-11267 від 12.08.2008 р. № 45, згідно якої ОСОБА_1 дійсно працював в Вільногірському АТП-21267 з 14.12.82 р. в якості водія, та з 31.12.1987 р. по 31.01.1988 р. був відряджений в м. Чорнобиль в розпорядження начальника звідної автоколони Мінавтотранс по безпеці руху, згідно наказу № 525 від 29.12.1987 р., де безпосередньо перебував з 31.12.1987 р. по 31.01.1988 р. (а.с.11, 47);

копію акту перевірки характеру виконуваної роботи та заробітної плати від 25.11.2013 стосовно роботи ОСОБА_1 в АТП-21267 та АТП-11267, де зазначено дані про роботу: Чорнобиль, 372 год., 1026.34, Ср.з. 157.78, та нараховано 1184.12 крб. СРСР (а.с.12);

копію відповіді КП "КИЇВПАСТРАНС" від 26.09.2013 р. № 862, на запит відповідача, про відсутність в розпорядженні Автобусного парку № 8 КП «Київпастранс» документів про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС стосовно ОСОБА_1 (а.с.13);

копію архівної довідки від 31.10.2013 року № 09-14/684 про наявність записів в журналі про відрядження «ВАТ АТП-11267» про відрядження ОСОБА_1 на ЧАЕС, 32 дні (з 31.12.1987 р. по 31.01.1988 р.), про нарахування заробітної плати: Чорнобиль - 372 години -1026.34 руб, загальна виплата за січень 1988 р. становить 1388.56 руб. (а.с.14, 70);

копії документів, що містяться в пенсійній справі позивача і долучені до даної адміністративної справи, (а.с.29-72), в тому числі:

копію протоколу № 930 від 10.08.2010 р. про відмову у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 (а.с.31);

копію заяви ОСОБА_1 від 04.08.2010 р. про призначення пільгової пенсії (а.с.33);

копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 та довідки про ідентифікаційний код (а.с.36-38);

копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2, на ім'я позивача ОСОБА_1 з відміткою про перереєстрацією від 05.06.1998 р. (а.с.39);

копію трудової книжки ОСОБА_1, де зазначено період його роботи в АТП-03667, перейменованого в АТП 21267 з 14.12.1982 р. по 29.03.1989 р. (а.с.40-42);

копію довідки Вільногірського АТП-11267 від 23.03.1993 р. № 11/242, згідно якої ОСОБА_1 з 31.12.1987 р. по 31.01.1988 р. був у відрядженні в м. Чорнобиль на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розпорядженні начальника звідної колони Мінавтотранс з безпеки руху, наказ № 395 від 30.12.1987 р. (а.с. 46);

копію довідки про зміну назви Вільнохуторської автотранспортної колони № 14 за період її існування з 01.01.1962 р. по 31.10.1995 р. (а.с.49);

копію довідки від 12.08.2008 р. про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 за період з 1984 по 1988 рік включно, де зазначено заробіток за січень 1988 р. в сумі - 1389, до цього та після цього заробіток щомісячно складав в 4-5 разів меншу суму (а.с.51);

копію акту перевірки періоду роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 16.08.2010 р. стосовно ОСОБА_1 (а.с.56-57);

копію протоколу № 15 від 16.08.2010 р. засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій, згідно якого ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пільгової пенсії (а.с.60-61);

копію листа Головного управління пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на адресу управління пенсійного фонду України у м. Вільногірську від 02.08.2013 р. № 15556/09/29, де відмічається факт нарахування позивачу оплати за 372 години роботи на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.64);

копію акту перевірки характеру виконуваної роботи та заробітної плати від 30.10.2013 стосовно роботи ОСОБА_1 в АТП-21267, де зазначено дані про роботу: Чорнобиль, 372 год., 1026.34, Ср.з. 157.78, та нараховано 1184.12 крб. СРСР (а.с.71);

копію акту додаткової перевірки характеру виконуваної роботи та заробітної плати від 25.11.2013 стосовно роботи ОСОБА_1 в АТП-03667, АТП-21267, АТП-11267де зазначено дані про роботу: Чорнобиль, 372 год., 1026.34, Ср. з. 157.78, та нараховано 1184.12 крб. СРСР (а.с.72) - оцінивши зазначені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі, з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме, стосовно винесення суб'єктом владних повноважень рішення про відмову фізичній особі призначити пенсію на пільгових умовах, як особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Суд вважає встановленим, що позивач має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, 2-ої категорії, що він, відповідно до вимог закону, відпрацював не менше 30 діб в 30-ти кілометровій зоні відчуження ЧАЕС, що надає йому право на отримання пільгової пенсії після досягнення 55 років, що вимоги позивача обґрунтовані і підтверджуються рядом доказів в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме:

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 р. (Категорія 2) зазначено: ОСОБА_1, дата видачі 16.03.1993 р., є відтиски трьох круглих печаток та штамп - перереєстровано, з зазначенням дати: 05.06.1998 р., зазначено також, що пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для осіб які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987 р.р. (а.с.8); даний документ не викликає у суду сумнівів стосовно його дійсності, оскільки відповідає вимогам, передбаченим Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51, та підтверджує факт визнання державою України ОСОБА_1 учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1987-1988 роках, категорії 2, з наданням йому відповідних пільг, передбачених ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно копій: розрахункової відомості за І півріччя 1988 р., та січень 1988 р., де зазначено нарахування оплати ОСОБА_1 з відміткою - Чорнобиль 1184.12, а всього - 1388.56 крб. СРСР (а.с.9,63); наказу від 29.12.1987 р. № 525 Вільногірського автотранспортного підприємства № 21267 про відрядження начальника ОВТиДД ОСОБА_4 в м. Чорнобиль з 31 грудня 1987 р. по 01.02.1988 р., з вказівкою заступнику директора по експлуатації ОСОБА_7, надати у розпорядження начальника ОВТиДД автомобіль УАЗ-3303 № 48-93 ДНП з водієм ОСОБА_1, забезпечити талонами на паливо строком до 30.01.1988 р. (а.с.10, 48); довідки Вільногірського АТП-11267 від 12.08.2008 р. № 45, згідно якої ОСОБА_1 дійсно працював в Вільногірському АТП-21267 з 14.12.82 р. в якості водія, та з 31.12.1987 р. по 31.01.1988 р. був відряджений в м. Чорнобиль в розпорядження начальника звідної автоколони Мінавтотранс по безпеці руху, згідно наказу № 525 від 29.12.1987 р., де безпосередньо перебував з 31.12.1987 р. по 31.01.1988 р. (а.с.11, 47); акту перевірки характеру виконуваної роботи та заробітної плати від 25.11.2013 стосовно роботи ОСОБА_1 в АТП-21267 та АТП-11267, де зазначено дані про роботу: Чорнобиль, 372 год., 1026.34, Ср.з. 157.78, та нараховано 1184.12 крб. СРСР (а.с.12); архівної довідки від 31.10.2013 року № 09-14/684 про наявність записів в журналі про відрядження «ВАТ АТП-11267» про відрядження ОСОБА_1 на ЧАЕС, 32 дні (з 31.12.1987 р. по 31.01.1988 р.), про нарахування заробітної плати: Чорнобиль - 372 години -1026.34 руб, загальна виплата за січень 1988 р. становить 1388.56 руб. (а.с.14, 70); трудової книжки ОСОБА_1, де зазначено період його роботи в АТП-03667, перейменованого в АТП 21267 з 14.12.1982 р. по 29.03.1989 р. (а.с.40-42); довідки Вільногірського АТП-11267 від 23.03.1993 р. № 11/242, згідно якої ОСОБА_1 з 31.12.1987 р. по 31.01.1988 р. був у відрядженні в м. Чорнобиль на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розпорядження начальника звідної колони Мінавтотранс з безпеки руху, наказ № 395 від 30.12.1987 р. (а.с. 46); довідки про зміну назви Вільнохуторської автотранспортної колони № 14 за період її існування з 01.01.1962 р. по 31.10.1995 р. (а.с.49); довідки від 12.08.2008 р. про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 за період з 1984 по 1988 рік включно, де зазначено заробіток за січень 1988 р. в сумі - 1389, до цього та після цього заробіток щомісячно складав в 4-5 разів меншу суму (а.с.51); акту перевірки періоду роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 16.08.2010 р. стосовно ОСОБА_1 (а.с.56-57); листа Головного управління пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на адресу управління пенсійного фонду України у м. Вільногірську від 02.08.2013 р. № 15556/09/29, де відмічається факт нарахування позивачу оплати за 372 години роботи на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.64); акту перевірки характеру виконуваної роботи та заробітної плати від 30.10.2013 стосовно роботи ОСОБА_1 в АТП-21267, де зазначено дані про роботу: Чорнобиль, 372 год., 1026.34, Ср.з. 157.78, та нараховано 1184.12 крб. СРСР (а.с.71); акту додаткової перевірки характеру виконуваної роботи та заробітної плати від 25.11.2013 стосовно роботи ОСОБА_1 в АТП-03667, АТП-21267, АТП-11267де зазначено дані про роботу: Чорнобиль, 372 год., 1026.34, Ср. з. 157.78, та нараховано 1184.12 крб. СРСР (а.с.72) - повністю підтверджується факт роботи позивача ОСОБА_1, як водія автомобіля з безпеки руху в зоні відчуження, розташованій в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, тобто, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, в період з 31.12.1987 р. по 31.01.1988 р., тобто, протягом 32 календарних днів.

Рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську від 16.08.2010 р. та заперечення відповідача на позов суд приймає, як такі, що не обґрунтовані, оскільки висновки відповідача, про відсутність підстав для призначення пільгової пенсії позивачу, суперечать змісту досліджених ним же вищезазначених документів і суперечать закону. Заперечення відповідача обґрунтовуються, фактично, лише відсутністю одного документу - довідки ф. № 122, і відповідач не бере до уваги наявність ряду документів, які підтверджують факт роботи позивача в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у визначений законом період часу, зокрема в протоколі № 15 та в запереченнях не зазначено, що до уваги приймався факт наявності у позивача посвідченню учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 р. (Категорія 2), що він пройшов перереєстрацію. Факт роботи позивача в 30 кілометровій зоні відчуження ЧАЕС також підтверджується показаннями самого позивача, допрошеного в якості свідка, та показаннями свідка ОСОБА_5

Згідно підпункту "г" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для призначення пенсії особа повинна надати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. № 122. У разі неможливості подання довідки за формою № 122, внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші первинні документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.

Оскільки довідка Ф № 122 та первісні документи: табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв за період роботи позивача в зоні відчуження не збереглися за вини підприємства АТП-11267, яке не передало їх на зберігання до архіву, то суд вважає, що відсутність цих документів не може бути перешкодою у призначенні позивачу пільгової пенсії, враховуючи, що доказів, яких фактично було надано та досліджено в судовому засіданні, достатньо для однозначного висновку, що позивач, дійсно, як водій автомобіля з безпеки руху перебував у відрядженні та працював в зоні відчуження, розташованій в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, в період з 31.12.1987 р. по 31.01.1988 р., тобто, протягом 32 календарних днів, що є підставою для призначення йому пільгової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії.

Згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії надаються із зменшенням віку, встановленого для одержання державних пенсій. Учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1988 році - не менше 30 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 5 років.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами). Тобто, оформляти відповідні документи має право лише адміністрація підприємства, установи або організації (військкомат), яке направляло особу для виконання відповідних робіт.

Стосовно інших тверджень відповідача, в тому числі про неможливість встановлення факту нарахування позивачу заробітної плати, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд доходить висновку, що відповідач не надав будь-яких доказів та розрахунків саме цього твердження, враховуючи, що згідно досліджених вищезазначених документів, за січень 1988 р. позивачу була нарахована зарплата у розмірі 1184.12 крб. СРСР, саме за роботу протягом 372 годин в зоні відчуження ЧАЕС, і заробіток у 4-5 разів більший ніж за кожний із попередніх років та після січня 1988 р., тому ці заперечення суд вважає безпідставними.

Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії ; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позивач фактично пропрацював у зоні відчуження, категорії 2, більше 30 днів в 1988 р. і має право на зниження пенсійного віку на 5 років. Враховуючи, що позивач вчасно звернувся до відповідача з проханням призначити пільгову пенсію з моменту досягнення ним віку 55 років, що відповідач не надав доказів на підтвердження своїх заперечень, суд вважає, що державну пенсію позивачу, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2, слід призначити з 02 серпня 2013 р., тобто з моменту досягнення позивачем 55 років і відповідно до вимог ст. ст. 49, 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені

цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України неодноразово (зокрема, рішення від 11.10.2005р.№ 8-рп/2005, від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, від 27.11.2008р. № 26-рп/2008 ) розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Право на пенсійне забезпечення, передбачене статтями 1, 3, ч.2 ст.6, статтею 8, ч.2 ст.19, статтями 22, 23, ч.1 ст.24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства в Україні.

Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до вимог ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно висновку Європейського Суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Кечко проти України», зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд дійшов висновку, що відповідач, не діяв у відповідності до Конституції України та законів, які регулюють правовідносини з питань призначення та виплати пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС), 2-ї категорії, не забезпечив в установленому законами порядку здійснення права позивача на отримання зазначеного виду пенсії та у відповідному розмірі.

Враховуючи невідповідність дій відповідача вимогам законів та Конституції України, з метою захисту прав позивача від порушень з боку відповідача, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом визнання неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Вільногірську, Дніпропетровській області, код ЕДРПОУ 21923924, здійснити призначення та виплату позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС), 2-ї категорії, з 02.08.2013 року, відповідно до вимог ст. ст. 49, 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та шляхом зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу зазначену пенсію, як учаснику та потерпілому з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2-ї категорії, з 02.08.2013 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 94 КАС України та ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких судові витрати, в виді судового збору - 73.08 грн., слід покласти за рахунок Державного бюджету України, оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167, 183-2, 185,186,254,255 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

1. Визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, у призначенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., уродженцю с. П-Григорівка, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, зареєстрованому за місцем проживання в АДРЕСА_1 в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії - неправомірною.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2-ої категорії, з дня звернення з заявою про призначення пенсії, з 02 серпня 2013 року, відповідно до вимог ст.ст. 49, 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням факту його відрядження в м. Чорнобиль, Іванківського району, Київської області, та роботи в зоні відчуження, розташованій в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, протягом 32 днів, в період з 31 грудня 1987 р. по 31 січня 1988 р., за що йому була нарахована заробітна плата у розмірі 1184,12 карбованців СРСР.

Судові витрати у справі, в виді судового збору - 73.08 грн., покласти за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копію постанови, не пізніше наступного дня, з дня виготовлення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам та третій особі.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.