Рішення № 40523499, 09.09.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

09 вересня 2014 р. Справа № 927/1088/14

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго",

вул. Горького 40, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради,

вул. Московська, 20, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

про стягнення 20142,34 грн.

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Ширай К.А. - юрисконсульт, довіреність № 28/3479 від 12.08.2014 р.

Від позивача: Скабенок Ю.О. - юрисконсульт, довіреність № 28/3459 від 04.08.2014 р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради про стягнення 20142,34 грн., а саме 20120,84 грн. заборгованості за Договором № 13/14 на розробку проектної документації від 20.03.13 р., 21,50 грн. процентів річних, а також витрат зі сплати судового збору в сумі 1827,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 13/14 на розробку проектної документації від 20.03.14 р. відповідачем не виконані належним чином зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем за договором робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 20120,84 грн., за наявності якої відповідачеві нараховано 21,50 грн. процентів річних.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.07.14 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 927/1088/14, розгляд справи призначено на 13.08.14 р..

Ухвалою суду від 13.08.14 р. розгляд справи відкладався на 09.09.14 р.

В судові засідання 13.08.14 р. та 09.09.14 р. з'явились уповноважені представники позивача.

Уповноважений представник відповідача в судові засідання 13.08.14 р. та 09.09.14 р. не з'явився.

Про дату та час проведення судових засідань 13.08.14 р. та 09.09.14 р. відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 1400603267240, 1400603277068.

В судовому засіданні 13.08.14 р. представником позивача подане письмове клопотання № 307 від 13.08.14 р. про долучення документів до матеріалів справи.

Вказане клопотання містить пояснення позивача, в яких останнім повідомлено суд про укладення між сторонами двох договорів: Про приєднання до електричних мереж ПАТ "Чернігівобленерго" № 189-12 від 30.10.12 р. та Про постачання електричної енергії № 85-Т/14 від 13.03.14 р.

Крім того позивачем зазначено про відсутність додаткових угод до Договору № 13/14 на розробку проектної документації від 20.03.13 р. та відсутність у провадженні господарських судів справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору.

Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.

В судовому засіданні 09.09.14 р. представником позивача подано клопотання б/н від 13.08.14 р. про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії фіскального чеку № 7976 від 17.06.14р..

Клопотання судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

Від відповідача заяв та клопотань процесуального характеру на час проведення судового засідання до суду не надходило.

Про поважні причини неявки представника відповідача в судові засідання 13.08.14 р. та 09.09.14 р. суд не повідомлено.

Документи, витребувані ухвалами суду від 21.07.14 р. та 13.08.14 р., відповідачем суду не надані.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представника відповідача в судові засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги відсутність процесуальних заяв та клопотань відповідача на час розгляду справи, а також те, що представники позивача проти розгляду справи без участі представника відповідача не заперечували, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходив підстав для відкладення розгляду справи.

Подані представниками позивача 13.08.14 р. та 09.09.14 р. письмові клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Перед початком розгляду справи представників позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача в судовому засіданні повідомили суд, що права та обов'язки стороні зрозумілі.

Відводу судді представниками позивача не заявлено.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими позивачем доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

20 березня 2013 року між Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради (Відповідач у справі, Замовник за договором) та Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго", (Позивач у справі, Виконавець за договором) був укладений Договір № 13/14 на розробку проектної документації (далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по розробці проектної документації: «Будівництво ліній електропостачання по вул. Арвата, вул. Афганців, вул. П.Морозова із встановленням КТП в м. Ніжин, Чернігівської області» та здати їх результати Замовнику, а Замовник зобов'язується своєчасно прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Розлами 2, 3 Договору визначена ціна Договору та порядок розрахунків, права та обов'язки сторін.

За умовами п. 6 Договору даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм § 1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України визначено, що договором підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п.2.1 Договору Ціна Договору відповідно до кошторису на проектні роботи Виконавця (Додаток 1), що є невід'ємною частиною Договору, становить 20120 грн. 84 коп., з урахуванням ПДВ 3353 грн. 47 коп..

Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Строк виконання робіт за Договором - двадцять робочих днів з дня отримання вихідних даних на проектування від Замовника (п. 1.2 Договору).

За приписами ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

У відповідності до п.п. 3.3.3 п.3.3 Договору Виконавець бере на себе зобов'язання після повного закінчення робіт здати результати робіт (2 примірника проектної документації) Замовнику з одночасним оформленням актів здавання - приймання виконаних робіт.

Згідно п. 3.1.4 Замовник зобов'язався своєчасно прийняти результати виконаних робіт згідно з вимогами представника Виконавця та у випадку відсутності зауважень та претензій підписати акти здавання - приймання виконаних робіт.

Судом згідно матеріалів справи встановлено та підтверджено представниками позивача в судовому засіданні, що на виконання умов Договору Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" виконано роботи на загальну суму 20120,84 грн., а саме розроблено робочий проект «Будівництво ліній електропостачання по вул. Арвата, вул. Афганців, вул. П.Морозова із встановленням КТП в м. Ніжин, Чернігівської області», що підтверджується підписаним уповноваженими представниками Замовника і Виконавця та скріпленим печатками сторін актом № 14/02-13 від 30.01.14 р. здачі - прийняття проектних робіт.

Факт виконання робіт за вказаним актом здачі - прийняття проектних робіт згідно умов Договору № 13/14 від 20.03.13 р. відповідачем не заперечувався.

Доказів пред'явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів, а також термінів виконання робіт до суду не надходило, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" умов Договору з боку відповідача відсутні.

Як вбачається із наданого позивачем акту здачі - прийняття проектних робіт, а також підтверджено представниками позивача в судовому засіданні, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем виконані прийняті на себе зобов'язання по виконанню робіт, обумовлених Договором, а відповідачем, в свою чергу, прийнято виконання цих робіт без будь - яких зауважень, що позбавляє останнього права посилання на невідповідність актів умовам Договору та виявлені недоліки, як на умову звільнення від оплати виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За умовами п. 6 Договору оплата робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, в сумі, зазначеній в п.2.1 Договору, в строк 3 банківських дні з дня підписання актів здавання - приймання виконаних робіт та отримання Замовником рахунку - фактури.

На виконання умов п.2.2 Договору позивачем було виставлено рахунок - фактуру № 436 від 16.06.14 р. на суму 20120,84 грн. з ПДВ та супровідним листом № 03/3040 від 16.06.14 р. направлено на адресу відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку № 7976 від 17.06.14 р.

На підтвердження отримання зазначеного листа та доданого до нього рахунку - фактури № 436 від 16.06.14 р. уповноваженою особою Управління житлово - комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради 19.06.14 р. позивачем надана копія відповідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач, у свою чергу, в обумовлений п. 2.2 Договору строк (протягом 3 днів з дня підписання актів здавання - приймання робіт та отримання рахунку - фактури, тобто до 24.06.14 р. включно), розрахунок за виконані роботи не здійснив, заборгованість відповідача з оплати виконаних робіт станом на 14.07.14 р. складає 20142,34 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками позивача в судовому засіданні, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів за виконані роботи в сумі 20120,84 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору відповідач не виконав, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у зазначеному вище розмірі, яку останній просить стягнути в позовній заяві.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 13/14 на розробку проектної документації від 20.03.13 р., а також доказів пред'явлення претензій щодо допущених у роботі відступів від умов Договору або інших недоліків суду не надано.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості в обсязі, заявленому позивачем, відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з Управління житлово - комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради 20120,84 грн. за виконані згідно вказаного Договору роботи підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати боргу за виконані проектні роботи у строк, визначений умовами Договору, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 21,50 грн. процентів річних за період з 25.06.14 р. по 07.07.14 р., які він просить стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.

Згідно п.1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення процентів річних судом встановлено, що розмір процентів річних, заявлених позивачем до стягнення в сумі 21,50 грн. відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення 21,50 грн. процентів річних підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 254, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 629, 837, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради (вул. Московська, 20, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, р/р 35421016001614 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 32009931) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (вул. Горького 40, м. Чернігів, 14000, код 22815333, р/р 26009301102791 в філії - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553) 20120,84 грн. боргу, 21,50 грн. процентів річних та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 15 вересня 2014 року.

Суддя А.М.Селівон .