Вирок № 40523060, 04.09.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/13236/14-к

н/п 1-кп/640/488/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2014 року місто Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Якуші Н.В.

при секретарі Пічугіної А.Г.

за участю:

прокурора Абсалямова К.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження внесеного за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, не працевлаштованого, раніше судимого:

- 16.09.2002 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

- 06.07.2004 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений за постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області 21.12.2006 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 16 днів;

- 11.05.2012 Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 309, ч. 2 ст.185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст.70, 70 ч.2, 71 ч.1 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 07.05.2013 з Харківської ВК №43 за ухвалою Оржонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.04.2013 за ст. 81 КК України. Не відбутий строк 6 місяців 26 днів;

- 05.11.2013 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, 71 КК України до 2 років позбавлення волі

зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 КК України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.2, , 185 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На початку жовтня 2013 року, більш точної дати під час досудового слідства не встановлено, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на ТЦ «Барабашово» у м. Харкові, де торгову діяльність здійснює ФО-П «ОСОБА_5.» скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав з торгівельного місця НОМЕР_1 зварювальний апарат «Vita-mini MMA-280», вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи №412 від 24.01.2013 - 1175,00 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь.

Крім того, 17 січня 2014 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на ТЦ «Барабашово» у м. Харкові, де торгову діяльність здійснює ФО-П «ОСОБА_6.» скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав з торгівельного місця НОМЕР_2 електрокабель КГ 1х16, довжиною 95 метрів вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №331 від 22.01.2013 - 1543,00 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь.

Крім того, 27 січня 2014 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в магазині «Пул енд Беа Україна» за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 9, де торгову діяльність здійснює ТОВ «Пул енд Беа Україна» скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав з прилавку светр, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №433 від 28.01.2013 - 200,00 гривень, після чого з метою непомітного виносу викраденого майна з приміщення магазину сховав кофту під куртку.

Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном пройшов касову зону «Пул енд Беа Україна» не розрахувавшись за вказаний светр і направився до виходу магазину, однак свій злочинний намір не довів до кінця, з причин, що не залежали від його волі, у зв'язку з тим, що на виході був зупинений охоронцем магазину.

Крім того, 19 червня 2014 року, приблизно 0 13 годині 00 хвилин ОСОБА_1, знаходячись на території ТЦ «Барабашово», діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, проходячи повз торгівельних рядів, підійшовши до торгівельного місця НОМЕР_3 з продажу електричних інструментів, скориставшись відсутністю співробітників торгівельного місця, таємно викрав повітряний компресор «Союз 9315С», який належить ФОП «ОСОБА_7» та згідно висновку експерта АДРЕСА_2 від 19.06.2014, вартість якого складає 1150,00 грн., після чого покинув місце скоєння злочину.

Крім того, 21 червня 2014 року приблизно о 13 годинні 00 хвилин ОСОБА_1, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно через вікно балкона проник до квартири АДРЕСА_2, розташованої на першому поверсі за вищевказаною адресою, звідки таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: металеві «уголки» розміром 45х45 мм, у кількості 30 метрів, довжиною по 0,5 метра кожний, металеві заготовки на решітку довжиною 1,5 метри в кількості 15 штук, загальною вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи №8222 від 27.07.2014 року - 2100,00 грн., після чого покинув місце вчинення злочину.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся, та суду пояснив, що на початку жовтня 2013 року приблизно о 10 годині 00 хвилин він знаходився на ринку «Барабашово», де проходячи по торгівельних рядам побачив зварювальний апараті та вирішив його вкрасти. Так як у торгівельному місці нікого не було, він взяв зварювальний апарат і з місця вчинення злочину зник, розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, 17 січня 2014 року приблизно о 10 годині 00 хвилин він знаходився на ринку «Барабашово», де проходячи по торгівельних рядам побачив електрокабель та вирішив його вкрасти з метою подальшого продажу. Так як у торгівельному місці нікого не було , він взяв приблизно 95 метрів електрокабелю і з місця вчинення злочину зник.

27 січня 2014 року приблизно о 15 годині 30 хвилин він вільно зайшов у магазин «Пул енд Беа Україна», що розташований по вул. Героїв Праці, 9, і там, у торгівельній залі, переконавшись що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, викрав з прилавку светр, вартістю приблизно 200, 00 гривень. Потім спробував залишити магазин через центральний вхід, але його затримав охоронець магазину «Пул енд Беа Україна»,

19 червня 2014 року він приблизно о 12 годині 30 хвилин приїхав на ринок «Барабашово» і став ходити по торгівельним рядам будівельного майданчика. Проходячи біля магазину з продажу електроінструментів побачив компресор. Так як він працює на будівництві то знає що даний повітряний компресор коштує приблизно 2000 гривень. Так як ОСОБА_1 необхідні були гроші, він підійшов до торгівельного місця і взяв руками даний компресор, після чого швидким кроком направився до стоянки машин і почав чекати таксі. Однак через 5 хвилин два чоловіка наздогнали його і викликали міліцію.

Крім того, обвинувачений показав, що 21 червня 2014 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, він знаходився біля будинку АДРЕСА_2. На першому поверсі вказаного будинку від побачив відкрите вікно, після чого вирішив залізти туди та викрасти майно. Оглянувши приміщення він побачив металеві «куточки» та металеві заготовки на решітку. Далі з метою їх заволодіння вказаними металевими виробами почав кидати їх через балкон на вулицю. Після чого виліз через балкон на вулицю, зібрав викрадене та в подальшому продав знайомому ОСОБА_9.

Дуже шкодує, що так сталось. Просив суд суворо не карати. Заявлений потерпілим ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Під час судового розгляду відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорювалися. Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Крім повного визнання своєї провини, вина обвинуваченого також підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 21 червня 2014 року приблизно о 14 годині 30 хвилин він разом з родиною вирішив з'їздити в супермаркет. Вони вийшли з квартири, закрили її на замок. Балконні двері не закривав, а вікно на балконі залишив на провітрювання. Вони з дружиною та дочкою сили в автомобіль та почали рухатися по прибудинковій дорозі де він побачив, що йому на зустріч йде ОСОБА_1. Вони проїхали далі. Пізніше разом з родиною він повертався додому. Так як вікна його будинку виходять на дорогу, то він помітив, що відкрита балконна рама, яку останній залишив на провітрювання і біля будинку знаходяться ОСОБА_1 та невідомий хлопець. Побачивши їх, він вийшов з машини та почав бігти за ОСОБА_1, однак наздогнати його не зміг і попрямував додому. Біля будинку ОСОБА_2 побачив дві батареї, які лежали раніше в погребі на балконі. При огляді балкону потерпілий виявив відсутність 30 метрів куточків, розміром 45х45, металеві заготівки на решітку, довжиною 1,5 метри у кількості 15 штук. Не наполягав на призначені відносно ОСОБА_1 суворого покарання, просив суд задовольнити його позов у повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3, який є представником потерпілого ТОВ «Пул енд Беа Україна» суду показав, що працює охоронцем в магазині «Бершка», де приблизно у січні 2014 року йому повідомили про замах на викрадення светру. Претензій до обвинуваченого не має, просив призначити покарання на розсуд суду.

Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судове засідання не з'явились, суду надали письмові заяви з проханням розглянути кримінальне провадження за їх відсутністю, претензій матеріального та морального характеру не мають.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які вважали за можливе з'ясувати за відсутністю потерпілих всі обставини по кримінальному провадженню під час судового розгляду, вважає за можливе на підставі ст. 325 КПК України розглянути кримінальне провадження за відсутності потерпілих, з'ясувавши всі обставини по кримінальному провадженню під час судового розгляду.

Приймаючи до уваги , що обвинувачений ОСОБА_1 винним себе по пред'явленому обвинувачення визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд, за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину обвинуваченою, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, обмежившись допитом обвинувачуваного та вивченням даних, які характеризують його особу.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до наступного висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Оцінюючи у сукупності докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що його протиправні дії за ст. 185 ч.2 КК України кваліфіковані правильно, так як обвинувачений вчинив таємне викрадення майно (крадіжка), повторно.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно і його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185, ст. 15 ч. 2 КК України.

Протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, вчинену повторно, органом досудового розслідування кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, особу винного, який на період інкримінованих йому злочинів не був офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, у тому числі корисливих злочинів, за місцем мешкання характеризується задовільно, за місцем відбування покарання характеризується позитивно, має на утриманні батька інваліда 2 групи, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, перебуває на обліку в наркологічному диспансері з діагнозом: полінаркоманія, синдром залежності.

Обставинами, згідно з положеннями статті 66 КК України, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненому, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставинами, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєних злочинів, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якими він обвинувачується і які передбачають відповідальність за вчинений злочин, так як відсутні передбачені ст. 69 КК України умові і підстави призначення обвинуваченому ОСОБА_1 більш м'якого покарання, ніж передбачене законом і відсутні обставини, які б давали суду підстави прийти до висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбуття покарання.

Згідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст.15 ч.2, ч.2 ст. 185 ч. 2 КК України до ухвалення вироку від 05 листопада 2013 року Комінтернівського районного суду міста Харкова, за яким був засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, тому при призначенні покарання ОСОБА_1 за скоєні до вказаного вироку злочини підлягає застосуванню положення ч. 4 ст. 70 КК України.

Також ОСОБА_1 вчинив злочини після ухвалення вказаного вироку від 05 листопада 2013 року Комінтернівського районного суду міста Харкова, на підставі чого при призначенні остаточного покарання обвинуваченому необхідним є застосування положень ч. 1 ст. 71 КК України.

Суд при цьому, враховуючи обставини справи, приходить до висновку про можливість застосувати при призначенні покарання ОСОБА_1 за ст. 70 ч.1 КК України принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, при призначенні покарання обвинуваченому за ст. 70 ч.4 КК України - поглинення менш суворого покарання більш суворим, а за ст. 71 ч.1 КК України - принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання.

На підставі ч. 2 т. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням на досудовому розслідуванні:

- судово-товарознавчої експертизи № 331 від 22 січня 2014 року в сумі 391 гривні 20 копійок;

- судово-товарознавчої експертизи № 390 від 23 січня 2014 року в сумі 391 гривні 20 копійок;

- судово-товарознавчої експертизи № 433 від 28 січня 2014 року в сумі 293 гривні 40 копійок;

- судово-дактилоскопічної експертизи № 307 від 30 червня 2014 року в сумі 884 гривні 52 копійок;

- судово-товарознавчої експертизи № 8222 від 27 липня 2014 року в сумі 295 гривні 40 копійок.

Заявлений позов ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди спричиненої злочином у розмірі 2100 гривень 02 копійки в судовому засіданні повністю доведений і підлягає задоволенню в межах заявлених вимог виходячи з наступного.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Матеріалами кримінального провадження, а саме висновком судово-товарознавчої експертизи №8222 від 27.07.2014 року, підтверджується розмір шкоди заподіяний потерпілому.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушеня, передбаченого ст. 15 ч. , ч.2 ст. 185 КК України и і на підставі вказаних законів призначити йому покарання у вигляді:

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком за злочин вчинений до постановлення вироку Комінтернівським районним судом м. Харкова від 05 листопада 2013 року, більш суворим, призначений за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2013 року у вигляді 2 років позбавлення волі, визначити покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч.3 КК України і на підставі вказаних законів призначити йому покарання у вигляді:

за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 185 КК України - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати до покарання, призначеного вироком за злочини, вчинені після постановлення вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2013 року, невідбуту частину покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2013 року, та визначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 4 (чотрирьох) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити без змін - тримання під вартою у Харківському СІЗО №27.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вказаним вироком Київського районного суду м. Харкова рахувати з 08 серпня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати пов'язані з проведенням:

- судово-товарознавчої експертизи № 331 від 22 січня 2014 року в сумі 391 гривні 20 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, отримувач: держава);

- судово-товарознавчої експертизи № 390 від 23 січня 2014 року в сумі 391 гривні 20 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, отримувач: держава) ;

- судово-товарознавчої експертизи № 433 від 28 січня 2014 року в сумі 293 гривні 40 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, отримувач: держава);

- судово-дактилоскопічної експертизи № 307 від 30 червня 2014 року в сумі 884 гривень 52 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, отримувач: держава);

- судово-товарознавчої експертизи № 8222 від 23 липня 2014 року в сумі 295 гривні 20 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_7) в якості відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином грошові кошти у розмірі - 2100 (дві тисячі сто) гривень 02 (дві) копійки.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- зварювальний апарат «Vita-mini MMA-280» повернути законному володільцю ОСОБА_8;

- електрокабель КГ 1х16, довжиною 95 метрів залишити законному володільцю ОСОБА_6;

- светр чоловічий ТМ «Pull&Bear» - залишити законному володільцю ТОВ «Пул енд Беа Україна»;

- компресор повітряний ТМ «Союз ВКС-9315» залишити законному володільцю ОСОБА_7

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Якуша Н.В.