Рішення № 40522698, 16.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2014 р. Справа № 914/2912/14

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Городок Львівської області

до відповідача: Українсько-Польського Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Артгос-Пласт», м. Городок Львівської області

про: стягнення 1 109 254,01 грн. заборгованості за Договором № 020112 від 02.01.2012 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 2974 від 30.12.2013 р.)

від відповідача: Піка М.Є. (довіреність від 19.08.2014 р.)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 16.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Українсько-Польського Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Артгос-Пласт» про стягнення 1 109 254,01 грн. заборгованості за Договором № 020112 від 02.01.2012 року.

Ухвалою суду від 15.08.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.09.2014 року. Враховуючи необхідність виклику в судове засідання ОСОБА_4 (81500, АДРЕСА_1) для дачі пояснень по суті спору, в судовому засіданні 02.09.2014 року оголошено перерву до 16.09.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору № 020112 від 02.01.2012 року в частині оплати вартості отриманого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

На виконання вимог ухвали суду від 02.09.2014 року ОСОБА_4 надав суду пояснення (вх.№39363/14 від 16.09.2014 р.), відповідно до якого зазначив, що при укладенні довгострокових договорів, чи договорів на постачання сировини на значні суми, такий договір підписувався ним, як керівником, візувався підписом уповноваженого представника загальних зборів товариства, та скріплювався печаткою товариства. Жодної іншої печатки спеціальної для представника загальних зборів не було. На виконання укладеного договору з ФОП ОСОБА_1, що погоджений уповноваженим представником загальних зборів товариства, то на виконання умов такого працівники ТОВ «Артгос-Пласт» на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей приймали товар - сировину для виробництва пластмасових виробів. Так, ТОВ «Артгос-Пласт» прийнято товар відповідно до прихідних накладних: згідно видаткової накладної № 1 від 2.01.2012 р. на загальну суму 238975,00 грн., згідно видаткової накладної № 3 від 30.03.2012 р. на загальну суму 10447,88 грн., згідно видаткової накладної № 4 від 1.04.2012 р. на загальну суму 243657,12 грн., згідно видаткової накладної № 10 від 1.10.2012 р. на загальну суму 269174,01 грн., згідно видаткової накладної № 9 від 1.09.2013 р. на загальну суму 203500,00 грн. та довіреності № 146 від 1.09.2013 р., згідно видаткової накладної № 10 від 27.09.2013 р. на загальну суму 203500,00 грн. Отриманий товар частково оплачувався. Факти отримання товару, перерахування коштів, наявність заборгованості відображались у щомісячній, квартальній, річній податковій та фінансовій звітності (копії податкової звітності за період 2012-2013 рр.). Окрім того, між сторонами підписувались акти звірки взаємних розрахунків. Фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати, прибуток), а отже, і заборгованість, що вказана у ній, не ставились під сумнів загальними зборами учасників товариства та затверджувалась. Протоколом від 10.03.2013 р. затверджено фінансову звітність за період 01.01.2012-31.12.2012, баланс, прибуток, збиток товариства. Протоколом від 20.06.2013 р. за результатами діяльності фінансового року 2012 р. роз приділено дивіденди учасникам. Фінансова звітність за 2013 рік станом на дату подання даних пояснень не затверджена.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на підтвердження наявності в ОСОБА_4 повноважень на час укладення договору з ФОП ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи копії витягів з ЄДРЮО та ФОП як станом на дату підписання договору, так і по 19.08.2014 р. (клопотання вх.№39421/14 від 16.09.2014 р. про долучення доказів), позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у поданому 02.09.2014 року через канцелярію суду запереченні вх.№37232/14 на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що договори купівлі-продажу товарів, здійснені на підставі видаткових накладних № 1 від 02 січня 2012 року, № 4 від 01.04.2012 року, № 10 від 01 жовтня 2012 року, № 9 від 01 вересня 2013 року, № 10 від 27 вересня 2013 року, є недійсними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02.01.2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Спільним українсько-польським підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «Артгос-Пласт» (Покупець) укладено Договір №020112 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти у свою власність та оплатити Товар в кількостях та за ціною (вартістю), що наводяться у відповідних видаткових накладних.

Як зазначив позивач у позовній заяві, за період дії договору позивачем передано у власність відповідача товар на загальну суму 1 169 254,01 грн. Відповідач свої зобов'язання за Договором належно не виконав щодо оплати прийнятого ним товару, в результаті чого у нього виникла заборгованість.

Відповідно до п.3.1. Договору загальна ціна (вартість) Товару за цим Договором визначається загальною сумою, вказаною у видаткових накладних, підписаних Сторонами.

Передача товару позивачем та отримання його відповідачем підтверджується долученими до матеріалів справи:

видатковою накладною № 1 від 02.01.2012 р. на загальну суму 238975,00 грн. та довіреністю № 2 від 02.02.2012 р.;

видатковою накладною № 3 від 30.03.2012 р. на загальну суму 10447,88 грн. та довіреністю № 63 від 30.03.2012 р.;

видатковою накладною № 4 від 01.04.2012 р. на загальну суму 243657,12 грн. та довіреністю № 63 від 30.03.2012 р.;

видатковою накладною № 10 від 01.10.2012 р. на загальну суму 269174,01 грн. та довіреністю № 32 від 01.10.2012 р.;

видатковою накладною № 9 від 01.09.2013 р. на загальну суму 203500,00 грн. та довіреністю № 146 від 01.09.2013 р.;

видатковою накладною № 10 від 27.09.2013 р. на загальну суму 203500,00 грн. та довіреністю № 167 від 27.09.2013 р.

Згідно з п.3.2. Договору оплата ціни (вартості) Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 60000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 24.04.2013 р.

12.11.2013 р. між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за договором №020112 від 02.01.2012 р., з якого вбачається, що відповідач визнав заборгованість у розмірі 1 109 254,01 грн., факт отримання товару та факт часткової оплати 24.04.2014 р.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі Договору № 020112 від 02.01.2012 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що оплата вартості (ціни) Товару здійснюється Покупцем на умовах 100 % після плати вартості (ціни) Товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів від дати передачі Товару Покупцю.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

У відповідності до п.2.3. Договору факт передачі Товару у власність Покупцеві оформляється Сторонами шляхом підписання Товару видаткової накладної, які підписуються обома Сторонами у момент передачі-приймання Товару.

Відповідно до п.2.4. Договору моментом переходу права власності на Товар від Продавця до Покупця вважається дата підписання Сторонами вищевказаної видаткової накладної.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та прийняття товару відповідачем підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних та довіреностей на отримання цінностей.

У свою чергу відповідач своїх зобов'язань щодо вчасної та повної оплати вартості поставленого товару належно не виконав.

Визнання відповідачем заборгованості у розмірі 1 109 254,01 грн. підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 12.11.2013 р.

Що стосується заперечень відповідача в частині недійсності Договору №020112 від 02.01.2012 р., як такого, що не відповідає положенням п.19.3. Статуту відповідача, то слід зазначити наступне.

Пунктом 19.3. Статуту відповідача передбачено, що якщо вартість договорів, що укладаються від імені Товариства та/або розпорядження оборотними активами, впродовж двох тижнів перевищує 30000,00 грн., вони підлягають погодженню Уповноваженим Загальних зборів Товариства, шляхом підписання та скріплення печаткою останнім таких договорів чи фінансових документів.

Як вбачається з тексту Договору №020112 від 02.01.2012 р., останній скріплений підписом та печаткою ПП ОСОБА_1, а також підписами колишнього директора СП ТзОВ «Артгос-Пласт» ОСОБА_4, уповноваженого представника ОСОБА_6 та печаткою СП ТзОВ «Артгос-Пласт».

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_4 зазначив, що при укладенні довгострокових договорів, чи договорів на постачання сировини на значні суми, такий договір підписувався ним, як керівником, візувався підписом уповноваженого представника загальних зборів товариства, та скріплювався печаткою товариства. Жодної іншої печатки спеціальної для представника загальних зборів не було. На виконання укладеного договору з ФОП ОСОБА_1 працівники ТОВ «Артгос-Пласт» на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей приймали товар - сировину для виробництва пластмасових виробів, що підтверджується відповідними видатковими накладними. Отриманий товар частково оплачувався. Факти отримання товару, перерахування коштів, наявність заборгованості відображались у щомісячній, квартальній, річній податковій та фінансовій звітності (копії податкової звітності за період 2012-2013 рр.). Окрім того, між сторонами підписувались акти звірки взаємних розрахунків. Фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати, прибуток), а отже, і заборгованість, що вказана у ній, не ставились під сумнів загальними зборами учасників товариства та затверджувалась. Протоколом від 10.03.2013 р. затверджено фінансову звітність за період 01.01.2012-31.12.2012, баланс, прибуток, збиток товариства. Протоколом від 20.06.2013 р. за результатами діяльності фінансового року 2012 р. роз приділено дивіденди учасникам. Фінансова звітність за 2013 рік станом на дату подання даних пояснень не затверджена.

Відтак, суд відхиляє доводи відповідача стосовно недійсності Договору, оскільки Договір №020112 від 02.01.2012 р. відповідає пункту 19.3. Статуту, був погоджений Уповноваженим Загальних зборів Товариства та скріплений печаткою Товариства.

Окрім того, відповідач зазначив, що кожна видаткова накладна (оформлена відповідно до умов чинного законодавства України) за своєю суттю є окремим правочином - договором купівлі-продажу (поставки) товарів, а тому, на думку відповідача, і кожен факт документального оформлення такої поставки повинен був відповідати п.19.3. Статуту відповідача.

Суд не бере до уваги вказані доводи відповідача, оскільки самим Договором передбачено оформлення передачі товару покупцеві шляхом підписання сторонами відповідних видаткових накладних. Про те, що видаткові накладні підписувались на виконання умов Договору, свідчить також посилання в кожній накладній на Договір №020112 від 02.01.2012 р.

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 109 254,01 грн. заборгованості за Договором № 020112 від 02.01.2012 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 22185,10 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Українсько-Польського Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Артгос-Пласт» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Заводська, будинок 4; ідентифікаційний код юридичної особи 30714984) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (81500, Львівська область, АДРЕСА_2; індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) 1 109 254,01 грн. заборгованості за Договором № 020112 від 02.01.2012 року та 22185,10 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.09.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А