Ухвала суду № 40522436, 16.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2014 року

справа № 804/13456/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Верхньодніпровський завод потужного радіобудування” на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі № 804/13456/13-а за позовом Відкритого акціонерного товариства “Верхньодніпровський завод потужного радіобудування” до Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

10.10.2013 року Відкрите акціонерне товариство “Верхньодніпровський завод потужного радіобудування” звернулось до суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило:

- скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005801500/1, 0005791500/1, 0005811500/1 та 0005781500/1 від 08.12.2008 року про сплату земельного податку та штрафів;

- зобов’язати відповідача здійснити зменшення суми заборгованості з земельного податку по особовому рахунку позивача на суму 9 145,76 грн.

З позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №№ 0005801500/1, 0005791500/1, 0005811500/1 та 0005781500/1 від 08.12.2008 року, які були отримані позивачем 08.12.2008 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушені вимоги матеріального та процесуального права.

Сторони, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явились.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181), який діяв на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Відповідно п. 15.1.1 ст. 15 Закону № 2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, який діє на час подання позовної заяви, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, до 01.01.2011 року Законом № 2181 та після 01.01.2011 року ПК України встановлено, що строк звернення платників податків до адміністративного суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень становить 1095 днів.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №№ 0005801500/1, 0005791500/1, 0005811500/1 та 0005781500/1 від 08.12.2008 року, які були отримані позивачем 08.12.2008 року.

До суду щодо оскарження вказаних рішення податкового органу позивач звернувся лише 10.10.2013 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення адміністративного суду без розгляду, у зв’язку з пропуском позивачем встановленого Законом № 2181 строку 1095 днів для звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 199, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Верхньодніпровський завод потужного радіобудування” на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі № 804/13456/13-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі № 804/13456/13-а – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай