Ухвала суду № 40521894, 02.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2014 рокусправа № 1170/2а-2619/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на окрему ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року по справі 1170/2а-2619/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецсервіс"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроспецсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, від 06 липня 2010 року № 0000842310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток на загальну суму 97 500, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що оскаржуване повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням вимог чинного податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду 05 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 17 травня 2010 року по 18 червня 2010 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2010 року. Відповідач стверджував, що 02 грудня 2008 року між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з комерційної концесії. Згідно пункт 2.2 визначено, що на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього договору складається акт приймання-здачі робіт, котрий підписується сторонами за результатами виконання повного об'єму робіт по даному договору. Вартість наданих послуг за даним договором складає 260000 грн. (без ПДВ). 12 грудня 2008 року позивачем перераховано через банківську установу ФОП ОСОБА_1 кошти у сумі 260000 грн. на оплату послуг, проте при перевірці податковому органу акт приймання-передачі виконаних робіт надано не було. Відтак, позивачем у ІV кварталі 2008 року завищено валові витрати на суму 260000 грн., що вплинуло на формування від'ємного значення об'єкта оподаткування минулого року (259665 грн.), який безпідставно включило до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 25 червня 2010 року № 3/23-10/23693922, яким встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.1, п.5.2. статті 5, п.6.1 статті 6, п.п.12.1.5 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.7.4, п.п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі зазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, від 06 липня 2010 року № 0000842310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 97 500, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Так, на підтвердження правильності висновків акту перевірки ревізор Рева О.С. в судовому засіданні суду першої інстанції надала ксерокопію згаданого договору. На запит суду ОСОБА_1 повідомив, що договір про надання послуг з комерційної концесії від 02 грудня 2008 року не укладав (т.1, а.с. 130,167). Представники позивача також заперечували факт надання посадовими особами товариства до перевірки ксерокопії договору, наданого відповідачем до суду. Разом з тим, позивач стверджує, що 22 січня 2010 р. між ним та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з комерційної концесії, та в судовому засіданні копію вказаного договору надано представником позивача.

Як зазначив суд, різниця між ксерокопіями договору від 02 грудня 2008 р., який надали представники відповідача, та договору від 22 січня 2010 р., котрий надав позивач, полягає у змісті виключно першого аркуша. Судом було встановлено, що 12 грудня 2008 року позивач не перераховував через банківську установу кошти за вищевказаним договором стороні договору ОСОБА_1 З аналізу наведених обставин, суд дійшов висновку, що ревізори самостійно виготовили ксерокопію договору про надання послуг з комерційної концесії від 02 грудня 2008 року, шляхом поєднання ксерокопій 2 та 3 аркушів аналогічного договору від 22 січня 2010 року та друкування 1 аркуша на власний розсуд.

У зв'язку з встановленими обставинами, судом постановлено окрему ухвалу, згідно якої суд ухвалив довести до відома голови ДПС в Кіровоградській області про виявлені порушення в діях посадових осіб Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції.

На вказану ухвалу відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт просить скасувати окрему ухвалу суду першої інстанції. Щодо посилання суду на самостійне виготовлення ревізорами договору, згідно якого було винесене податкове повідомлення-рішення, апелянт зазначає, що копія цього договору була надана підприємством позивача під час проведення документальної перевірки.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції апелянт не прибув. Враховуючи, що останній у належний спосіб повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду скарги, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття представника апелянта в судове засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду.

Представником позивача на апеляційну скаргу подані заперечення, згідно яких позивач зазначає про обґрунтованість висновків суду першої інстанції. На думку позивача правильність висновків суду підтверджується висновком спеціаліста Науково-дослідної лабораторії експертних досліджень ПП «Агенція 007» від 04 квітня 2013 р. № 25. Так, вказаним висновком підтверджено, що друга та третя сторінки копії договору про надання послуг № ДГ-1А-1/08 від 02.12.2008 року, наданого представником Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до матеріалів справи № 1170/2а-2619/12, є копіями, виготовленими способом чорно-білої електрографії, з другої та третьої сторінок договору про надання послуг № ДГ-1 А-1/10 від 22.01.2010 року, і мають єдине джерело походження. Вирішити питання, чи виготовлені дані копії з оригінальних сторінок документу, чи з їх послідуючих копій, не представляється можливим по причинам указаним в дослідницькій частині (для вирішення даного питання потрібно обладнання, за допомогою якого отримані копії). Також, згідно висновку, перша сторінка копії договору про надання послуг № ДГ-1 А-1/08 від 02.12.2008 року, наданого представником Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до матеріалів справи № 1170/2а-2619/12, та друга і третя сторінки цього ж документу, виконані за допомогою різних знакосинтезуючих

друкуючих пристроїв (принтеру, копіру, тощо) і мають різні джерела

походження. Перші сторінки документів: - договору про надання послуг № ДГ-1А-1/10 від 22.01.2010 року, - копії договору про надання послуг № ДГ-1А-1/08 від 02.12.2008 року, виконані за допомогою різних знакосинтезуючих друкуючих пристроїв (принтеру, копіру, тощо) і мають різні джерела походження.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апелянта в межах апеляційної скарги та дослідивши письмові докази у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга на окрему ухвалу суду першої інстанції від 05.12.2012 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності особи, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

У даному випадку, згідно окремої ухвали, судом першої інстанції доведено до відома суб'єкта владних повноважень про виявлені порушення, однак при цьому суд не вказав порушення яких норм закону ним встановлено. Також судом не зазначено, якими саме доказами обґрунтовується його висновок про те, що саме ревізором податкового органу було самостійно виготовлено ксерокопію договору про надання послуг з комерційної концесії від 02 грудня 2008 р..

Посилання позивача на вищенаведений висновок спеціаліста не можна взяти до уваги у зв'язку з тим, що по-перше, на час постановлення окремої ухвали судом першої інстанції даного висновку не існувало, по-друге, даний висновок не є висновком судової експертизи в розумінні ст.ст. 81, 82 КАС України, а отже не є допустимим та належним доказом у справі.

З урахуванням викладеного, враховуючи приписи ст. 166 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а окрема ухвала суду - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 166, 202, 205, 206 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - задовольнити.

Окрему ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року по справі 1170/2а-2619/12 - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай