Рішення № 40521490, 14.08.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-3161/14

у справі № 760/7494/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Лазаренко В.В.

при секретарі - Пономарьові М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В:

09.04.2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Міський Комерційний Банк» в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 04.08.2014 р., просив стягнути з останнього грошові кошти за договором строкового банківського вкладу №2630/56/158065 у розмірі 117550,00 грн., відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1627,63 грн. та індекс інфляції у розмірі 10211,78 грн. Крім того просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 12848,87 грн., з яких 12601,06 - витрати на правову допомогу, 126,01 грн. - витрати зі сплати комісії банку за проведення платежів по оплаті витрат на правову допомогу, 121,80 грн. - витрати зі сплати судового збору за подання клопотання про забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.02.2014 р. між ним та відповідачем укладено договір банківського строкового депозитного вкладу у гривні.

Відповідно до умов вказаного договору банк прийняв від позивача грошові кошти у розмірі 150000,00 грн. на строковий депозитний рахунок строком з 12.02.2014 р. по 12.05.2014 р. зі сплатою банком відсотків у розмірі 23% річних.

12.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повернути вклад достроково на підставі п. 2.6.3, п. 4.1.3, п. 4.2.1 договору.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав, та став повертати вклад частинами, починаючи з 12.03.2014 р.

Станом на 08.08.2014 р. належні позивачу грошові кошти за договором банківського вкладу відповідач не повернув, чим завдав останньому збитків, які він просить відшкодувати.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд до відома не поставив. 16.06.2014 р. представником відповідача надано заперечення проти позову, в яких останній позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Враховуючи положення ст. 224 ЦПК України, а також те, що позивач та його представник не заперечує проти вирішення справи у порядку передбаченому даною статтею, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.02.2014 р. між ПАТ «Міський Комерційний Банк» та ОСОБА_1 як вкладником укладено договір строкового банківського вкладу №2630/56/158065 (а.с. 7-10).

На виконання умов казаного договору позивач вніс на строковий депозитний рахунок НОМЕР_1 відкритий ПАТ «Міський Комерційний Банк» грошові кошти в сумі 150000,00 грн., що вбачається з квитанції від 12.02.2014 р. №2847 (а.с. 11).

В свою чергу банк прийняв від вкладника вказані грошові кошти та зобов'язався виплачувати вкладникові проценти за користування ними.

Сторонами погоджено термін вкладу до 12.05.2014 р. та розмір процентів - 23% річних.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено право вкладника вимагати повернення вкладу до закінчення строку встановленого договором.

Згідно п. 4.3.2 договору банк зобов'язався на вимогу вкладника повернути вклад та виплатити нараховані на суму вкладу проценти на умовах та в строки визначені договором.

Згідно п. 2.6.3 договору у разі дострокового розірвання договору за ініціативою вкладника, вкладник письмово повідомляє банк про свої наміри не пізніше, ніж за 5 банківських днів до бажаної дати отримання коштів, зазначеної у відповідній письмовій заяві. Банк повертає вкладнику суму вкладу не раніше, ніж на 6-й банківський день включно від дня отримання заяви.

12.03.2014 р. позивачем подано заяву в якій останній просив достроково видати суму вкладу в розмірі 150000,00 грн. у відповідності до умов договору від 12.02.2014 р. №2630/56/158065 (а.с. 12).

Відповідно до виписки по особовому рахунку позивача НОМЕР_1 слідує, що відповідач в порушення п. 2.6.3 договору зобов'язання щодо повернення вкладу на вимогу вкладника у передбачений 6-ти денний строк не виконав (а.с. 13).

Крім того вбачається, що на час розгляду справи сплинув строк повернення вкладу погоджений сторонами. Однак зобов'язання за договором щодо повернення банківського вкладу та сплати нарахованих відсотків відповідачем належним чином не виконанні.

Відповідно до виписки по особовому рахунку позивача НОМЕР_1 слідує, що станом на 23.06.2014 р. відповідачем повернуто 32450,00 грн. вкладу та сплачено 2000,00 грн. процентів з нарахованих 3643,56 грн.

Частою другою ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас стаття 525 ЦКУ закріплює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином виходячи з викладеного вище, а також з принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд знаходить вимоги позивача щодо стягнення з ПАТ «Міський Комерційний Банк» банківського вкладу за договором від 12.02.2014 р. №2630/56/158065 в сумі 117550,00 грн. та процентів в сумі 1627,63 грн. - законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про їх задоволення.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Водночас частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином на думку суду вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 10211,78 грн. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема належать, витрати на правову допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати у розмірі 12848,87 грн., з яких 12601,06 - витрати на правову допомогу, 126,01 грн. - витрати зі сплати комісії банку за проведення платежів по оплаті витрат на правову допомогу, 121,80 грн. - витрати зі сплати судового збору за подання клопотання про забезпечення позову. Також вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору, а правова допомога надана особою, яка є фахівцем в галузі права.

З наведених підстав, враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пов'язані з розглядом справи в розмірі 12848,87 грн. Крім того з відповідача на користь держави підлягає стягненню 3654,00 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 14-16, 22, 509, 525, 526, 610, 611, 1058-1065, 1073 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 10-11, 57-58, 60, 88, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк» про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором строкового банківського вкладу № 2630/56/158065 в загальному розмірі 129`389, 41 грн..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк» на користь ОСОБА_1 витрати, повязані з розглядом справи в загальному розмірі 12`848, 87 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Міський Комерційний Банк» на користь держави судовий збір в сумі 3`654, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя