Рішення № 40520253, 08.09.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2014 р.

Справа № 916/2743/14

За позовом: прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Вердис"

про стягнення 55 551,00 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

Від прокурора: Незовибатько О.В., посвідчення №025789 від 23.04.2014р.

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: прокурор Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Вердис" стягнення 55 551,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2014р. позовну заяву (вх.№2790/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/2743/14 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник прокурора заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, подав до суду клопотання (вх.№19365/14 від 25.07.2014р.), відповідно до якого заявлені прокурором позовні вимоги підтримує та просить суд розглянути справу без участі представника позивача, яке судом задоволено.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:

Наказом Головного управління Держземагенства в Одеській області від 11.11.2013р. №ОД/5123755100:01:002/00000121 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Вердис" у довгострокову оренду терміном 49 років для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів на території Овідіопольської селищної ради, Овідіопольського району, Одеської області, (за межами населених пунктів), надано ТОВ "Вердис" в довгострокову оренду строком на 49 (сорок дев'ять) років земельну ділянку площею 8,0000 га із земель сільськогосподарського призначення, у тому числі: пасовища заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній переробці твердих побутових відходів (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) на території Овідіопольської селищної ради, Овідіопольського району, Одеської області (за межами населених пунктів), встановлено ТОВ "Вердис" відшкодувати у двомісячний строк втрати сільськогосподарського виробництва у сумі 222,204 тис. грн. із зарахуванням їх до відповідних бюджетів у розмірах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до довідки Відділу Держземагенства в Овідіопольському районі №18.18.16/400 від 28.03.2013р. земельна ділянка загальною площею 8,0 га, що відводиться у довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ "Вердис" для розміщення заводу по сортуванню, рейсайклінгу, компостуванню і термічній обробці твердих побутових відходів врахована в рядку 94 – "землі запасу", за угіддями - "пасовища" (гр.12). За основним цільовим призначенням згідно ст.19 Земельного кодексу України відноситься до категорії земель "землі сільськогосподарського призначення".

Абзац 1 п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. №1279 Про розміри та "Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" встановлює, що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

З підстав встановлення прокуратурою Овідіопольського району Одеської області неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва і стало підставою для прокурора Овідіопольського району Одеської області звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі Одеської обласної ради.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ч.1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 207 Земельного кодексу України визначає втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина 1 ст.209 Земельного кодексу України визначає, що втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач всупереч вимогам ст.207 Земельного кодексу України обов'язок щодо відшкодування сільськогосподарських та лісогосподарських втрат не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за відшкодування сільськогосподарських та лісогосподарських втрат, встановлена судом в розмірі 55 551,00 грн., у зв'язку з чим стягненню з ТОВ "Вердис" на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відшкодування сільськогосподарських та лісогосподарських втрат в розмірі 55 551,00 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд проаналізувавши норми чинного законодавства, яким регулюються правовідносини сторін, дійшов висновку про правомірність заявлених прокурором Овідіопольського району Одеської області позовних вимог.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ і сіл;

Відповідно до приписів статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 827,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради – задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вердис" (65036, Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Молодіжна, буд. 26, код ЄДРЮОФОП 37291715) на користь Одеської обласної ради (65032, Одеська область, м. Одеса, пр-т Шевченка, 4, код ЄДРЮОФОП 25042882)грошові кошти за відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва за проектом землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок загальною площею 8 га у розмірі 55 551 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 00 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вердис" (65036, Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Молодіжна, буд. 26, код ЄДРЮОФОП 37291715) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. – судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 15.09.2014р.

Суддя О.В. Цісельський