Вирок № 40518159, 22.07.2014, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2001/14-к

Номер провадження 1-кп/623/211/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

за участю:секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Орлова І.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області

кримінальне провадження № 12014220320000313 від 17 березня 2014 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Словянськ Донецької області, громадянина України, українця, не працюючого, інваліда 3 групи, не одруженого, маючого на вихованні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1, раніше судимого:

- 03.12.2001 року Ізюмським міським судом Харківської області за ст. 186 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з випробувальним терміном на 1 рік;

- 24.04.2003 року Ізюмським міським судом Харківської області за ст.ст. 296 ч.1, 185 ч.3 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 10.09.2007 року умовно-достроково постановою Дергачевського районного суду Харківської області на не відбутий термін 1 рік 2 місяці 16 днів;

- 13.10.2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 309 ч.1 КК країни до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з випробувальним терміном 2 роки;

- 03.06.2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 122 ч.1 КК країни до 2 років обмеження волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений з випробувальним терміном 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, 16 березня 2014 року, близько 19 години, керуючи автомобілем ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи п. 2.9-а Правила дорожнього руху України, згідно якого: «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», слідував по 632 км. автошляху Київ-Харків-Довжанський в напрямку п. Довжанський, в межах населеного пункту с. Кам'янка Ізюмського р-ну Харківської області.

В цей час у зустрічному напрямку на 632 км автошляху Київ-Харків-Довжанський слідував автомобіль Москвич 21412, під керуванням водія ОСОБА_3

У дорожній обстановці що виникла, водій ОСОБА_2, грубо порушуючи п. 10.1 Правила дорожнього руху України, згідно якого: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», та п. 16.13 Правила дорожнього руху України, згідно якого: «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч», не виконав вимоги даних пунктів під час виконання лівого повороту, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Москвич 21412, під керуванням ОСОБА_3

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ 21063 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 1-й п'ясткової кістки лівої кисті, закритого перелому діафіза 1-й п'ясткової кістки правої кисті, кваліфіковані згідно висновку судово-медичної експертизи Ізюмського МРО СМЕ № 145-ІЗт/14 від 26.04.2014 року, як середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч. 1 КК України визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчиненого ним злочину.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, останньому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом"якшують та обтяжують його покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочину невеликої тяжкості.

ОСОБА_2 раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утримання 3 неповнолітніх дітей.

При призначенні покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що він щиро розкаюється у вчиненні злочину та активно сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які пом'якшують покарання.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом"якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції обвинувачення із застосуванням вимог ст. 70 ч. 4 КК України. та з застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування призначеного покарання із зобов»язаннями, передбаченими ст. 76 КК України

Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин до постановлення попереднього вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 3 червня 2014 року, то до призначеного йому покарання, має бути частково приєднана не відбута частина покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов по справі не заявлений

Судові витрати по справі за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч. 1 КК України та призначити покарання 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки..

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, ОСОБА_2, до призначеного покарання, частково, у вигляді 1 (одного) року обмеження волі приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 3 червня 2014 року і остаточно ухвалити до відбування 3 (три) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування основного призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 . в період іспитового строку, не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміни місця роботи, навчання або проживання, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 вартість проведення судових експертиз по кримінальному провадженню 3705 грн., на користь держави в особі НДЕКЦ, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази: автомобілі ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2, та Москвич-21412, реєстраційний номер НОМЕР_3, які повернуто власникам - залишити власникам.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко