Рішення № 40517555, 10.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12411/14 10.09.14 р.

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району м. Києва

до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1

про стягнення 28 330,98 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Бондар В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Зацепін С.С. за довіреністю № 64/8471 від 11.11.2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 28 330,98 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.07.2014 р.

Ухвалою від 17.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 04.08.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному справу передано для розгляду судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою від 04.08.2014 р. суддею Прокопенко Л.В. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.09.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 11.08.2014 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 11.08.2014 р. суддею Зеленіною Н.І. справу прийнято до провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.09.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.12.2004 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (надалі - позивач, Підприємство) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач, Споживач) укладено Договір № 1501/415 про надання послуг (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, "Підприємство" на підставі укладених договорів з Виробниками і Постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК "Водоканал", AT «Київенерго», СП «Укр - Кан - Пауер») зобов'язується транспортувати по внутрішньо будинкових мережах нежилого приміщення площею 172,6 кв, м. за адресою : м. Київ вул. Алма-Атинська, 70 комунальні послуги, виставляти Споживачеві до оплати платіжні документи за Договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від "Споживача" та перераховувати їх Виробникам і Постачальникам комунальних послуг. «Споживач» у відповідності до Даного Договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Згідно з п. п. 2.2. «Споживач» повинен до 10-го числа поточного місяця сплатити платежі за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія) та суму відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач своїх зобов'язання за Договором належним чином та у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.09.2008р. по 31.10.2011 р. у розмірі 21 531,59 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 4 048,77 грн. інфляційних втрат та 2 750,62 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; код ЄДРПОУ 03366612) 21 531 (двадцять одну тисячу п'ятсот тридцять одну) грн. 59 коп. заборгованості, 4 048 (чотири тисячі сорок вісім) грн. 77 коп. інфляційних втрат, 2 750 (дві тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 62 коп. 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 15.09.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна