Рішення № 40517532, 18.09.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2014 р. Справа № 917/1304/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі (вул. Шевченка, буд. 7, м. Полтава, Полтавська область, 36011)

до Приватного акціонерного товариства "Будівельне управління № 9 "Полтаванафтогазбуд" (вул. Шевченка, буд. 1-А, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, 38762)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 3003,31 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 3003,31 грн. відшкодування надмірно виплаченої пенсії за період з 22.02.2011р. по 31.03.2014р. колишньому працівнику відповідача - громадянину ОСОБА_1

Ухвалами від 24.07.2014р. та від 02.09.2014р. суд відкладав розгляд справи для надання можливості відповідачеві подати відзив на позов.

Відповідач відзив на позов не надав.

Про час та місце розгляду справи сторони та третя особа повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 25.07.2014р., від 05.09.2014р. (а.с.29-30, 36, 37, 38).

В судовому засіданні 18.09.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, органи Пенсійного фонду України є органами виконавчої влади, що призначають пенсії та; акумулюють кошти на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій. Одним з основних завдань органів Пенсійного фонду України є ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

01.03.2011р. відповідачем було видано ОСОБА_1 довідку № 23/02 про заробітну плату для обчислення пенсії за період вересень 1993р. - жовтень 1995р. (а.с.11).

На підставі даних вказаної довідки управлінням Пенсійного фонду України в Полтавському районі за протоколом № 1083 від 23.03.2011р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком в початковому загальному розмірі 2113,57 грн. (а.с.10).

26.02.2014 р. управлінням Пенсійного фонду України в Полтавському районі було проведено перевірку з питань достовірності даних про заробітну плату, зазначену в довідці, виданої відповідачем на ім'я ОСОБА_1.

За результатом цієї перевірки позивачем складено відповідний Акт перевірки характеру виконуваної роботи та умов праці для підтвердження права працівника на пільгове забезпечення та довідок про заробітну плату за № 12 від 26.02.2014р. Зазначений акт було підписано уповноваженим представником відповідача (далі - акт перевірки; а.с.14-15).

Згідно акту перевірки позивачем встановлено, що в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 23/02 від 01.03.2011р. для розрахунку пенсій ОСОБА_1 відповідачем було вказано завищені розміри заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсій, за грудень 1993р., лютий, квітень, травень, червень, вересень, 1994р.

На виправлення помилки відповідачем було видано оновлену довідку № 10/02 від 26.02.2014р. про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 з відкоригованими даними про суми заробітної плати за період вересень 1993р. - жовтень 1995р. (а.с.13).

За розпорядженням № 155065 від 05.03.2014р. управлінням Пенсійного фонду України в Полтавському районі було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та призначено пенсію за віком в початковому загальному розмірі 2034,81 грн. (а.с.12).

Отже, внаслідок надання відповідачем недостовірних даних, протягом періоду 22.02.2011р. - 31.03.2014р. ОСОБА_1 виплачувалася пенсія в завищеному розмірі, що призвело до виникнення переплати пенсії на загальну суму 3003,31 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Визначена у вказаній нормі Цивільного кодексу відповідальність є деліктною і застосування такого виду відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов, а саме: наявність складу правопорушення, тобто - наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди - відповідача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Як було встановлено вище судом, надмірна виплата сум пенсій відбулася внаслідок подання відповідачем недостовірної довідки, в якій відповідачем було вказано завищені розміри заробітної плати ОСОБА_1, яка враховується при обчисленні пенсій.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Встановлені обставини свідчать про те, що завдана шкода у вигляді переплати пенсії в розмірі 3003,31 грн. відбулася внаслідок неправомірних дій відповідача за його вини. Відшкодування вказаної шкоди покладається на відповідача за нормами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

В постанові Верховного Суду України від 18.06.2013р. у справі № 21-204а13 (за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Чернігівського обласного військового комісаріату), викладена правова позиція про те, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 КАС, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

За встановлених судами обставин відповідач у спірних відносинах не виконує функцій суб'єкта владних повноважень, а виступає організацією, установою, яка мала надати документи, необхідні для перерахунку пенсії органами, що призначають пенсії.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатись державні та інші органи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

У відповідності до п. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Згідно із п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2014 року у справі № 816/2073/14 провадження у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі до Приватного акціонерного товариства "Будівельне управління № 9 "Полтаванафтогазбуд" про стягнення переплати пенсії закрито. Згідно з мотивувальною частиною вказаної ухвали вимоги управління про відшкодування шкоди мають розглядатися в господарському судочинстві.

В даному позові позивачем заявлено вимоги до Приватного акціонерного товариства "Будівельне управління № 9 "Полтаванафтогазбуд" про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів.

Таким чином, позивачем заявлені позовні вимоги про відшкодування шкоди за відсутності публічно-правового спору, отже даний спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

В ч. 3 ст. 49 ГПК України визначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Будівельне управління № 9 "Полтаванафтогазбуд" (вул. Шевченка, буд. 1-А, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, 38762; ідентифікаційний код 01291471) на користь Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі (вул. Шевченка, буд. 7, м. Полтава, Полтавська область, 36011; ідентифікаційний код 22532772) 3003 грн. 31 коп. відшкодування надмірно виплаченої пенсії.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Будівельне управління № 9 "Полтаванафтогазбуд" (вул. Шевченка, буд. 1-А, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, 38762; ідентифікаційний код 01291471) в доход Державного бюджету України 1827грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази.

Повне рішення складено та підписано: 18.09.2014р.

Суддя Безрук Т. М.