Рішення № 40517484, 10.09.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2014 р.Справа № 916/2763/14

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Тарабан О.С. /за довіреністю від 09.10.2013/

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОГАЗ-АЛЬЯНС" до відповідача публічного акціонерного товариства „Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 1 335 998,52 грн., суд -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 11.07.2014 товариство з обмеженою відповідальністю „НАФТОГАЗ-АЛЬЯНС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача публічного акціонерного товариства „Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" про стягнення заборгованості за спожитий природний газ та штрафних санкцій у розмірі 1 335 998,52 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

30.07.2014 р. представником позивача подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. ГСОО №2-3134/14), відповідно до якої просило суд стягнути з відповідача 1 423 137,38 грн. заборгованості, що складається з 1 218 743,04 грн. основного боргу, 83 868,79 грн. пені, 129 525,55 грн. 30% відсотків річних.

Також, 30.07.2014 р. позивачем подано до суду витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.07.2014 р. №19029538 щодо реєстрації відповідача.

22.08.2014 р. позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої у зв'язку з частковим погашенням ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» суми боргу просив суд стягнути на його користь 1 374 074,63 грн. ,що складається з 1 118 743,04 грн. основного боргу, 102 931,17 грн. пені, 152 400,42 грн. 30% відсотків річних.

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

На підставі вказаного, суд приймає надану позивачем заяву та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судові засідання не з'являвся, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.07.2014 р. №19029538, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача публічного акціонерного товариства „Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" за наявними в ній матеріалами відповідно дост. 75 ГПК України.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судові засідання не з'являвся, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

10.09.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ-АЛЬЯНС» та ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» було укладено Договір на постачання природного газу № 167/14-О від 30 грудня 2013 року.

Згідно з п. 1.1 Договору Позивач зобов'язався поставити Відповідачу природний газ, а Відповідач - прийняти та оплатити його у відповідності до умов даного Договору.

Відповідно до п.п, 5.1.1 Договору, відповідач мав сплатити за місячний об'єм поставленого природного газу на наступних умовах:

- 25 % вартості - 20 числа місяця споживання природного газу;

- 25 % вартості - 25 числа місяця споживання природного газу;

- 25 % вартості - 28 числа місяця споживання природного газу;

- 25 % вартості - 10 числа місяця наступного за місяцем постачання природного газу.

Додатковою угодою № 20140501 від 05 травня 2014 року до Договору № 167/14-О від 30 грудня 2013 року встановлено, що ціна за 1000,0 кубічних метрів природного газу без-ПДВ становить 4818,48 грн., в т.ч. збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний таз (2%), крім того ПДВ - 963,70 грн. Разом 5782,18 грн.

З мате6ріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору та додаткових угод до нього ТОВ «Нафтогаз-Альянс» поставило у травні 2014 року природний газ ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», в об'ємі 343,556 тис. м. куб. Поставлені обсяги природного газу підтверджуються актом приймання - передачі.

Таким чином згідно розрахунків, сума поставленого природного газу у травні становить 1 986 501, 25 (один мільйон дев'ятсот вісімдесят шість тисяч п'ятсот одна) грн. 25 коп.

Згідно Договору перша оплата за травень 2014 року мала бути здійсненна 20.04.2014 року. Проте, відповідачем, в порушення договору, цього здійснено не було. Частина оплати за травень 2014 року із значним порушенням строків була здійснення 31.05.2014 року.

Таким чином, позивачем вказує, що на день подання позову заборгованість ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» перед ТОВ «НАФТОГАЗ-АЛЬЯНС» за поставлений природний газ у травні 2014 року становила 1 177 319,84 (один мільйон сто сімдесят сім тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 84 коп.

З наведених підстав товариство з обмеженою відповідальністю „НАФТОГАЗ-АЛЬЯНС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача публічного акціонерного товариства „Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" про стягнення суми основного боргу та штрафних санкцій.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства.

Виходячи з вищевказаних норм Цивільного кодексу України, суб'єкт господарювання має можливість укладати договори, визначати зміст або утримуватися від їх укладання на свій розсуд.

Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі склались на підставі договору про постачання природного газу №167/14-О від 30.12.2013 р.

Згідно ст.682 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з Його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу / ч.1, 2 ст. 691 Цивільного кодексу України/.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець /постачальник/, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк /строки/ товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати /поставити/ у зумовлені строки /строк/ другій стороні-покупцеві товар /товари/,а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар /товари/ і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Щодо строку виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого газу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк / ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України/.

Як вбачається з поданого до матеріалів справи п. 5.1 договору про постачання природного газу №167/14-О від 30.12.2013 р., сторонами встановлені наступні умови оплати:

- 25 % вартості - 20 числа місяця споживання природного газу;

- 25 % вартості - 25 числа місяця споживання природного газу;

- 25 % вартості - 28 числа місяця споживання природного газу;

- 25 % вартості - 10 числа місяця наступного за місяцем постачання природного газу.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем були виконані неналежним чином свої зобов'язання за договором про постачання природного газу №167/14-О від 30.12.2013 р. та не проведено оплату заборгованості за поставлений природний газ продукцію в повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в частині стягнення суми основного боргу, яка рахується за відповідачем в розмірі 1 118 743,04 грн. за поставлену продукцію.

Щодо стягнення заявленої позивачем пені в сумі 102 931,17 грн. за порушення зобов`язання, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою /штрафом, пенею/.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми /неустойка, штраф, пеня/, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК Україниякщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивачем надано до матеріалів справи розрахунок суми пені в розмірі 102931,17 грн., який судом приймається до уваги.

Також позивач просить стягнути з відповідача 30% річних в сумі 152400,42 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами у п. 6.2.4 договору про постачання природного газу узгоджено, що у випадку прострочення платежу більше тридцяти календарних днів, постачальник стягує з покупця 30 % річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 30% річних, суд приходить до висновку, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов і в частині стягнення 152 400,42 грн. 30% річних.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі. Також суд враховує положення п. 4.7 Постанови Пленуму ВГС України №10 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відповідно до якого якщо зменшення позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОГАЗ-АЛЬЯНС" до відповідача публічного акціонерного товариства „Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" /68603, Одеська обл., місто Їзмаїл, вул. Нахімова, буд. №300, код ЄДРПОУ 00278818/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОГАЗ-АЛЬЯНС" /01021, Київська обл., м. Київ, вул. Грушевського, буд. №28/2, н/п 43, код ЄДРПОУ 34881820/ суму 1 374 074,63 /один мільйон триста сімдесят чотири тисячі сімдесят чотири грн. 63 коп./, що складається з 1 118 743,04 /один мільйон сто вісімнадцять тисяч сімсот сорок три грн. 04 коп./ основного боргу, 102 931,17 / сто дві тисячі дев'ятсот тридцять одна грн. 17 коп./ пені, 152 400,42 /сто п'ятдесят дві тисячі чотириста грн. 42 коп./ 30% відсотків річних.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" /68603, Одеська обл., місто Їзмаїл, вул. Нахімова, буд. №300, код ЄДРПОУ 00278818/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „НАФТОГАЗ-АЛЬЯНС" /01021, Київська обл., м. Київ, вул. Грушевського, буд. №28/2, н/п 43, код ЄДРПОУ 34881820/ судові витрати у сумі 28 642 /двадцять вісім тисяч шістсот сорок дві грн. 78 коп./.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 15.09.2014 р.

Суддя Ю.О. Зайцев