Ухвала суду № 40517276, 02.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 р.Справа № 820/6980/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2014р. по справі № 820/6980/14

за позовом Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району міста Харкова ( далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області ( далі - відповідач) в якому просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.03.2014 року №0000902201, №0000892201, №0000912201, №0000932201, прийняті відносно нього.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.03.2014 року №0000902201, №0000892201, №0000912201, №0000932201, прийняті щодо Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району міста Харкова.

Стягнено з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району міста Харкова (61002, м. Харків, вул. Чернишевського, буд 41, код ЄДРПОУ: 30235387) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена виїзна перевірка НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району міста Харкова з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої 12.02.2014 р. був складений акт за № 314/20-31-22-01-07/30235387.

За наслідками вказаного акту перевірки 17.03.2014 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000902201, яким НВП "Промтехнаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 1 131 651,00 грн. за основним платежем та на 210 098, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000892201, яким НВП "Промтехнаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 864211.00 грн. за основним платежем та на 296 433,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000912201, яким НВП "Промтехнаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова збільшено суму грошового зобов'язання з адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510,00 грн.; № 0000932201, яким до НВП "Промтехнаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 260012,86 грн.

В зв"язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність, рішень суб'єкта владних повноважень колегія суддів зазначає.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення податковим органом вищевказаних порушень з боку позивача стали взаємовідносини з контрагентами, з якими відсутні ознаки реальності вчинення господарських операцій, а саме: угоди, укладені з постачальником ТОВ "АВИТЕК ГРУП ЛТД" та ТОВ "4В" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Як вбачається з висновків акту перевірки угоди, що укладені підприємством з постачальниками ТОВ "ДЕКОС АЛЬЯНС", ТОВ "ВІП СОЮЗ", ФОП "ЛОМОНОСОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ", ТОВ "БУДТЕХЦЕНТР", ТОВ "АТАВА" не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки в ході перевірки не підтверджено наявність поставок та послуг від зазначених підприємств-постачальників.

Таким чином, фактичною підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, слугувало відображене в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про те, що взаємовідносини з ТОВ "4В" (код за ЄДРПОУ 32051763) мають ознаки відсутності реальності вчинення господарських операцій, через те що у ТОВ "4В" наявні ознаки відсутності факту реального здійснення діяльності за період березень з липня 2009 року - по травень 2010 року та листопад 2010 року, отже усі операції купівлі-продажу ТОВ "4В" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу постачання.

Також, мотивами, на підставі яких суб'єкт владних повноважень дійшов висновків про порушення НВП "Промтехснаб" діючого податкового законодавства, стали висновки наступних актів перевірок, а саме: від 31.12.2010 року №3176/18-32051763; від 09.06.2011 року №688/23-3/37046350 ; від 25.11.2011 року № 10400/23-11/37505731; від 26.01.2012 року №28/23-10/37505731; від 29.02.2012 року №1062/23-4/37240791; від 28.12.2012 року №5820/17-311/2512603956; від 10.08.2012 року №787/22-417/37997856; від 26.11.2012 року №601/22-417/37997835.

Однако, колегія суддів зазначає, що виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що безпідставним є посилання відповідача на акти складені стосовно контрагентів позивача, що не може бути взяте судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Аналіз чинного законодавства не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

У зв»язку з тим, що якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Що стосується висновків акту перевірки щодо порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті, колегія суддів зазначає.

Стягнення штрафних санкцій за порушення правил та норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарською санкцією, тобто притягнення підприємства до відповідальності за вчинене правопорушення в сфері господарської діяльності. Вказана санкція може бути застосована лише в межах строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, а саме не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.

Таким чином в даному випадку сплинув визначений законодавством строк для притягнення НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району міста Харкова до відповідальності за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Щодо порушень, відображених в акті перевірки, щодо наявності у позивача кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності на суму 6 466 662,00 грн., основна сума якої - 5 015 200, 00 грн., заборгованість перед ТОВ "ЛУГАНСЬКБУДМОНТАЖ", колегія суддів зазначає:

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі направлення від 22.12.2010 року № 1340, в період з 22.11.2010 року по 17.12.2010 року було проведено планову виїзну перевірку НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району м. Харкова з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами проведення якої перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова складено акт №7606/235/30235387 від 24.12.2010 р., на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022302/0 від 11.01.2011 року про визначення підприємству податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2298633,00 грн. за основним платежем та 574658,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів зазначає, що зазначене податкове повідомлення-рішення було скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2011 р. в адміністративній справі № 2а-831/11/2070, яка залишена в силі рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду. Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000022302/0 від 11.01.2011 року є не чинним та посилання податкового органу на нього, як на доказ у цій справі, є безпідставним.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги НВП "Промтехснаб" товариства інвалідів Київського району міста Харкова обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2014р. по справі № 820/6980/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 08.09.2014 р.